Справа № 296/475/26
3/296/405/26
"20" січня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КИЖ №32 від 15.01.2026 року: посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було проведено перевірку щодо з'ясування причин та обставин втрати (викрадення) зброї у військовій частині НОМЕР_1 .
В ході проведення перевірки встановлено, що згідно доповіді командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2026 № 616, під час перевірки наявності озброєння на складі ракетно- артилерійського озброєння (далі - РАО) військової частини НОМЕР_1 , начальником складу РАО військової частини НОМЕР_1 штаб-сержантом ОСОБА_1 в тимчасовому місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність 1 (однієї) одиниці стрілецької зброї, а сам: 9 мм пістолета ПМ (ИБ №7488) в комплекті та набоїв ПС 9 мм - 16 шт.
У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2025 року №190, начальником складу РАО військової частини НОМЕР_1 є штаб-сержант ОСОБА_1 , який відповідно до посадових обов'язків, статутів Збройних Сил України (далі - ЗС України) та внутрішніх інструкцій, несе персональну відповідальність за організацію зберігання, облік, охорону та контроль за наявністю озброєння і боєприпасів.
Згідно з поясненням штаб-сержанта ОСОБА_1 , 03.012026 року йому стало відомо про відсутність пістолета ПМ №ИБ 7488 та набоїв до нього, зокрема, після отримання інформації від військовослужбовця ОСОБА_2 щодо фактичного місця зберігання зброї у контейнері №9, де фактично зберігаються боєприпаси , а не стрілецька зброя та її відсутності у визначеному місці. Незважаючи на це, штаб-сержант ОСОБА_1 , усвідомлюючи надзвичайний характер події, пов'язаної з втратою (викраденням) вищезгаданої зброї , не доповів негайно, у відповідності до вимог ст. 12 Статут внутрішньої служби ЗС України, своєму безпосередньому начальнику.
Разом з цим, про втрату (викрадення) зброї офіційно стало відомо лише 05.01.2026, тобто через два дні після того, як начальнику складу РАО штаб-сержанту ОСОБА_1 стало відомо про її відсутність, чим було порушено встановлений порядок наказу Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604 щодо негайних доповідей про надзвичайні події.
Крім того, в ході перевірки встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_1 неналежно організував охорону та режим доступу до складу РАО у тимчасовому місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , а саме: не було забезпечено належного контролю за доступом до приміщень складу РАО, допущено зберігання зброї поза визначеним для цього місцем, без належного контролю з боку начальника складу РАО штаб-сержанта ОСОБА_1 .
Так, згідно до Інструкції начальнику складу щодо порядку приймання (здавання) складу РАО та порядку допуску військовослужбовців на його територію, затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 , на начальника складу РАО покладені обов'язки, зокрема:
- забезпечувати постійно зачинений та опечатаний стан складу, контроль за цілісністю дверей, замків, пломб та охоронної сигналізації;
-допускати військовослужбовців для отримання зброї та боєприпасів на територію складу виключно після встановлення їх особи та мети прибуття, після чого дозволити прохід на територію складу;
- доповідати начальнику служби РАО про всі виявлені недоліки, нестачі та інші події, що впливають на збереження матеріальних засобів.
Крім цього, згідно посадових обов'язків, затверджених наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 № 1330, начальник складу РАО відповідає за приймання та видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність та своєчасний облік матеріальних засобів, за підтримку внутрішнього порядку, санітарний та протипожежний стан на складі;
Суворо виконувати правила приймання, зберігання, видавання та здавання матеріальних засобів, не допускати випадків псування та нестач;
Приймати та видавати матеріальні засоби за встановленими документами;
Вести кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі;
Своєчасно здавати склад під охорону, а під час приймання складу з під охорони старанно перевіряти цілісність стін, даху, дверей та вікон, наявність, цілісність замків та пломб (відбитків печаток);
Зачиняти склад тільки після перевірки приміщень та прилеглої до складу території пожежним нарядом частини;
Будучи військовослужбовцем ЗС України, відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 30 Статуту внутрішньої служби ЗС України, штаб-сержант ОСОБА_1 був зобов'язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України, та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Вимогами статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами ЗС України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, у тому числі, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Вищевказані порушення вимог щодо організації зберігання та охорони озброєння, а також несвоєчасна доповідь про втрату (викрадення) зброї, унеможливлюють своєчасне реагування командування військової частини НОМЕР_1 , що, у свою чергу, сприяло втраті озброєння та ускладнило його пошуки, які на даний час ще тривають.
Таким чином, штаб-сержант ОСОБА_1 , діючи недбало, внаслідок неналежного виконання службових обов'язків щодо організації зберігання, охорони та контролю за озброєнням, а також порушив вимоги щодо негайної доповіді про надзвичайну подію, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнав повністю не оспорюючи обставини викладені в протоколі серії КИЖ №32 від 15.01.2026 року.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільноправову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Вивчивши матеріали даної справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, повністю підтверджується письмовими доказами по даній справі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1,283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА228999980313090106000006797; Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави, в особі ДСА України, в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу , визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя В. Є. Аксьонов