01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Брильовський Р.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.
19 січня 2026 року Справа № 640/28294/21
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , викладеної у листі від 10.09.2021 № 2600-0305-8/145058;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок призначеної 09.03.2021 пенсії за віком ОСОБА_1 шляхом обчислення розміру пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі архівної довідки, виданої Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО за період з серпня 1985 року по липень 1990 року включно з часу звернення з заявою про призначення пенсії - 19 вересня 2018 року та нарахувати і виплатити наявну заборгованість.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.09.2021 шляхом обчислення розміру пенсії з урахуванням заробітної плати на підставі архівних довідок, виданих Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО за період з серпня 1985 року по липень 1990 року включно та з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що архівні довідки, видані Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО за період з серпня 1985 року по липень 1990 року включно, містять дані про фактичні суми заробітної плати позивача за період його роботи у вказаних округах та які в повній мірі узгоджуються із записами трудової книжки Позивача про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Крім того, суд зауважив, що із заявою про перерахунок пенсії за віком на підставі архівних довідок Позивач до пенсійного органу звернувся 25.08.2021, право на такий перерахунок у нього виникло з 01.09.2021.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, акцентуючи увагу на тому, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії, або дата, зазначена на штемпелі місця відправлення заяви у разі, якщо додаткові документи будуть подані заявником не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання.
Також Апелянт наполягає на правомірності спірного рішення, оскільки Позивач має 13 років 5 місяців стажу роботи в районах Крайньої Півночі.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року у справі №340/1386/19 зобов'язано в Головне управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по стажу та заробітку з урахуванням страхового стажу в районах Крайньої Півночі з урахуванням висновків суду.
Позивач 25.08.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок призначеної пенсії шляхом обчислення розміру пенсії на підставі архівних довідок, виданих Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО за період з серпня 1985 року по липень 1990 року включно.
Листом від 10.09.2021 № 2600-0305-8/145058 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 та резолютивної частини Головним управлінням переглянуто заяву від 10.09.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та винесено рішення, про що було повідомлено Позивача листом від 29.03.2021 № 2600-0305-8/53055, у зв'язку з чим проводити перерахунок пенсії згідно заяви від 25.08.2021 немає законних підстав.
8. Позивач, вважаючи порушеним своє право на перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітку плату, звернувся до суду з цим позовом.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком № 22-1.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 3 Угоди також передбачено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
У статті 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991.
У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства РФ.
Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов'язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.
Відповідно до статті 40 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано право особи звернутися до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, а орган ПФУ, в якому особа перебуває на пенсійному обліку, за результатами розгляду такої заяви зобов'язаний прийняти відповідне вмотивоване рішення.
11. Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 25.08.2021, в якій просив здійснити перерахунок її пенсії, зокрема з урахуванням заробітної плати на підставі архівних довідок, виданих Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО за період з серпня 1985 року по липень 1990 року.
12. Втім, за результатами розгляду такої заяви Відповідачем було прийнято рішення, в якому вимогам Позивача щодо перерахунку її пенсії було відмовлено з посиланням на рішення суду у справі № 640/1386/19.
13. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням суду у справі № 640/1386/19 питання щодо перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати Позивача за період з серпня 1985 року по липень 1990 року не вирішувалося, а тому такі підстави відмови Відповідача у здійсненні спірного перерахунку є помилковим.
14. При цьому, колегія суддів приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом.
15. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, період роботи Позивача з серпня 1985 року по липень 1990 року зараховано до страхового стажу Позивача, а тому неврахування Відповідачем заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період роботи на підставі довідок про заробітну плату, які видані Муніципальною архівною установою м. Надим та Надимського району ЯНАО, є безпідставним.
16. При цьому, колегія суддів відзначає, що Позивач набув трудовий стаж та звернувся за призначенням пенсії, у тому числі зі спірними документами, до введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
17. Разом з тим, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, з тих міркувань, що Україною у зв'язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором та неможливістю надати запит на звірку достовірності видачі вищенаведених довідок.
У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ було констатовано, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.
Отже, з огляду на вищевикладене, Позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності видачі вищезазначених довідок.
18. Посилання Апелянта на п. 1.7 Порядку № 22-1 є неаргументованим, оскільки останнім не доведено належними і допустимими у розумінні ст. 73-74 КАС України, доказами, що ним було повідомлено Позивача про необхідність надання додаткових документів.
19. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
20. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.
21. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
22. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
23. Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві необхідно залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін.
24. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 19 січня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк