Справа № 320/43666/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
19 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такром Україна» до Київської митниці Державної Фіскальної Служби про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Такром Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної Фіскальної Служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС №ВТІ-23UA10000000030 від 18.05.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Київська митниця, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
10 лютого 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Такром Україна" до Київської митниці подана заява №23ТУ-47 від 20.04.2023 про надання рішення щодо зобов?язуючої інформації з питань класифікації товарів.
В графі 11 декларант зазначив код згідно з УКТ ЗЕД 8705908090 та надав наступний опис товару: "Вакуумна установка змонтована на шасі: RENAULT VI/KERAX, Oci: 6x4, Номерний знак: НОМЕР_3-Марка автомобіля: RENAULT VI; Модель автомобіля: KERAX; Призначення автомобіля: для механізованого заповнення, змішування, транспортування, та розвантаження технічних рідин різної густини при проведенні технологічних операцій на нафтових і газових свердловинах; Номер кузова: НОМЕР_1 ; Номер шасі: НОМЕР_1 ; Загальна кількість місць: 2; Номер двигуна: НОМЕР_2 ; Тип двигуна: дизель; Був у використанні; Календарний рік виготовлення: 2006; Модельний рік виготовлення: 2006; Пристрої, що дають можливість виконувати визначенні нетранспортні функції: резервуар 2008 року випуску ємністю 15000л тип 26CFF1 серійний номер 8-0403 та насос. Установка вакуумна на шасі RENAULT VI/KERAX є єдиним та нероздільним механізмом, що складається з автомобільного шасі RENAULT VI/KERAX, стальної ємності, що закріплена на рамі автомобільного шасі, вакуумного насосу, коробки відбору потужності для приводу вакуумного насосу, трубопроводу. Заповнення та зливу рідин та додаткового обладнання. Вакуумний насос установки приводиться в дію від силового агрегату автомобільного шасі".
Разом із заявою декларантом надано засвідчені копії договору купівлі-продажу №1BTU-0606/TRS-P від 06.06.2018, додатку №47 до контракту від 03.08.2022, митної декларації країни відправлення №20ROBU7100F0099311 від 06.05.2020, рішення про визначення коду товару від 15.02 2022 №KT-UA209000-0009-2022, лист Державної митної служби України "Про розгляд скарги" №08-4/15, рішення суду у справі №380/10586/22 від 02.03.2023, постанову Восьмого окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №380/10586/22, технічний паспорт "Установка вакуумна на шасі RENAULT VI/KERAX".
За результатами розгляду поданої заяви Київською митницею винесене рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів від №BTI-23UA10000000030 від 18.05.2023, в якому митний орган заявлений декларантом код змінив на - 8704239900.
У рішенні митний орган вказав наступний опис товару: "Вантажний автомобіль був у використанні, марки RENAULT VI з дизельним двигуном, модель KERA установленою цистерною об?ємом 15м3 жорстко закріпленою на рамі шасі вакуумним лопатевим насосом з повітряним охолодженням, повна маса автомобіля 26000кг. Країна виробництва: Франція."
Декларант не погодився із ухваленим рішенням щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів №BTI-23UA10000000030 від 18.05.2023 та скористався правом на досудове оскарження, подавши скаргу до Державної митної служби.
Рішенням від 28 серпня 2023 року Державна митна служба залишила скаргу "Такром Україна" без задоволення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
У відповідності до ст. 23 МК України за заявою підприємства митні органи приймають рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань: 1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об'єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду); 2) визначення країни походження товарів.
Рішення щодо зобов'язуючої інформації є обов'язковим для виконання підприємством, за заявою якого таке рішення прийнято, та будь-яким митним органом. Рішення щодо зобов'язуючої інформації застосовується до товарів, яких стосується таке рішення та щодо яких митні формальності виконуються після набрання чинності таким рішенням.
Міністерством фінансів України наказом від 23.12.2022 №455 затверджено Порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов'язуючої інформації, розгляду звернення підприємства про продовження строку використання рішення щодо зобов'язуючої інформації, відшкодування коштів за проведення досліджень (аналізів, експертиз) проб (зразків) товарів для прийняття митним органом рішень щодо зобов'язуючої інформації (далі - Порядок № 455).
Для прийняття Рішення підприємство подає митному органу відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №455 заяву: за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 455 - для прийняття Рішення з питань класифікації товарів, у тому числі класифікації комплектного об?єкта. До заяви додаються документи, зазначені у п.3 розділу II Порядку №455; за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 455 - для прийняття Рішення з питань визначення країни походження товарів. До заяви додаються документи, зазначені у п.2 розділу ІІ Порядку №455.
Попередній розгляд заяви з метою перевірки дотримання підприємством умов, необхідних для прийняття такої заяви до розгляду, здійснюється у строк не більше 15 календарних днів з дня, наступного за днем реєстрації заяви митним органом (п.6 розділу ІІ Порядку №455).
Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Водночас згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).
Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.
На виконання положень статті 68 Митного кодексу України, Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Так, відповідно щодо пояснень до товарної позиції 8704, остання має назву моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися. До цієї товарної позиції включаються, зокрема: звичайні вантажні автомобілі та автофургони (відкриті, з брезентовим верхом, закриті і т.п.); автомобілі для доставляння товарів та автофургони усіх видів, автофургони для перевезення домашніх речей; вантажні автомобілі з автоматичними розвантажувальними пристроями (з перекидним кузовом і т.п.); автомобілі-цистерни (незалежно від того, обладнані вони насосами чи ні); авторефрижератори або автомобілі з ізотермічними кузовами; багатоярусні вантажні автомобілі для перевезення кислоти в суліях, балонів з бутаном і т.п.; важкі вантажні автомобілі з низькорозташованими рамами і навантажувальними похилими трапами для перевезення танків, підіймачів або екскаваторів, електричних трансформаторів і т.п.; вантажні автомобілі, спеціально призначені для перевезення свіжого бетону, крім бетономішалок товарної позиції 8705; машини для вивезення сміття, незалежно від того, обладнані вони навантажувальними, трамбувальними, демпфірувальними та іншими пристроями чи ні.
Натомість, щодо товарної позиції 8705 (моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі-майстерні, радіологічні автомобілі), то до цієї товарної позиції включається ряд видів транспортних засобів, спеціально сконструйованих або пристосованих для розміщення різних пристроїв, які надають їм можливості виконувати визначені нетранспортні функції; тобто основною метою транспортного засобу цієї товарної позиції не є перевезення людей або вантажів.
До цієї товарної позиції включаються: (1) Автомобілі вантажні аварійні, що являють собою автомобільні шасі з підлогою або без неї та обладнані підіймальними пристроями, такими як неповоротні крани, козли, блоки чи лебідки, і призначені для підіймання і буксирування транспортних засобів в аварійному стані. (2) Автомобілі-насоси, обладнані насосом, як правило, з приводом від двигуна автомобіля (наприклад, пожежні автомобілі). (3) Вантажні автомобілі, обладнані драбинами або підіймальними платформами для ремонту контактних підвісних мереж, вуличного освітлення і т.п.; вантажні автомобілі з регульованою стрілою і платформою для кінознімального чи телевізійного устаткування. (4) Вантажні автомобілі, застосовувані для очищення вулиць, стічних канав, аеродромних злітно-посадочних смуг і т.п. (наприклад, автомобілі для прибирання доріг (підмітальні машини), автомобілі-розкидувачі, комбіновані підмітально-мийні машини та асенізаційні машини). (5) Снігоочисні та снігоприбиральні машини з умонтованим устаткуванням; тобто автомобілі, створювані винятково для снігоприбирання і, як правило, з турбінами, обертальними лопатками і т.п., з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. В усіх випадках змінне снігоочисне або снігоприбиральне обладнання всіх типів не включається до цієї товарної позиції (товарна позиція 8430), незалежно від того, подане воно змонтованим на автомобілі чи ні. (6) Вантажні автомобілі-розкидувачі всіх видів з нагрівальним устаткуванням або без нього, з устаткуванням для розподілу гудрону або гравію, для сільськогосподарських цілей і т.п. (7) Автокрани, не призначені для перевезення вантажів, які складаються з автомобільного шасі, на якому постійно встановлена кабіна і поворотний кран. Проте вантажні автомобілі з самонавантажувальними пристроями не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8704). (8) Автобурові (тобто вантажні автомобілі, обладнані вишкою в комплекті з краном, лебідками та іншими пристроями для буріння і т.п.). (9) Вантажні автомобілі, обладнані штабелеукладачами (тобто рухомою платформою, виконаною рухомою на вертикальній основі, і яка, як правило, має привід від двигуна автомобіля). Проте до цієї товарної позиції не включаються самозавантажні автомобілі, обладнані лебідками, підіймальними пристроями і т.п., але призначені переважно для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). (10) Автобетономішалки, що складаються з кабіни та автомобільного шасі, на якому постійно змонтована бетономішалка, пристосована як для виготовлення, так і для перевезення бетону. (11) Пересувні електрогенераторні агрегати, що складаються з вантажного автомобіля, на якому змонтований електрогенераторний агрегат, з приводом або від двигуна автомобіля, або від окремого двигуна. (12) Автомобілі радіологічні (з рентгенівськими установками) (наприклад, обладнані медичним кабінетом, затемненим приміщенням і повним набором рентгенівського устаткування). (13) Пересувні клініки (медичні або стоматологічні) з операційною, устаткуванням для анестезування та іншою хірургічною апаратурою. (14) Автомобілі-прожектори, що мають прожектор, змонтований на автомобілі, причому живлення звичайне здійснюється від генератора, який має привід від двигуна автомобіля. (15) Автофургони для позастудійного радіомовлення та телемовлення. (16) Автофургони телеграфні, радіотелеграфні чи радіотелефонні, приймальні та передавальні; радіолокаційні автоустановки. (17) Іподромні автофургони, обладнані лічильними машинами для автоматичного підрахунку виграшів на перегонах. (18) Пересувні лабораторії (наприклад, для контролю експлуатаційних характеристик сільськогосподарських машин). (19) Випробувальні вантажні автомобілі з реєструвальними приладами для визначення тягових зусиль автомобілів, які буксирують їх. (20) Пересувні хлібопекарні з повним устаткуванням (тістозамішувач, піч і т.п.); польові кухні. (21) Автомобілі-майстерні, обладнані різними верстатами та інструментом, зварювальними пристроями тощо. (22) Пересувні банки, пересувні бібліотеки і пересувні автовиставки для демонстрації товарів.
При цьому, відповідно до частини 1статті 19 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).
Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу).
З матеріалів справи вбачається, що при поданні заяви про надання рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів, позивачем в графі 11 код товару зазначено 8705908090.
Водночас Київська митниця прийняла оскаржуване рішення, відповідно до якого імпортований автомобіль класифіковано за кодом 8704239900.
Крім того, як вбачається з висновка судового експерта від 28.06.2023 наявного у матеріалах справи, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, яка проведена за зверненням ТОВ "Такром Україна":
1. Найменування товару - Установка вакуумна на шасі RENAULT VI/KERAX", VIN: НОМЕР_1 , яка є спеціального призначення для подачі пропанту для гідророзриву пластів тощо.
2. Характеристики товару установка вакуумна на шасі RENAULT VI/KERAX", VIN: НОМЕР_1 відповідають характеристикам товарної позиції 8705 - - - інші.
Також відповідно до технічного паспорта установки, установка вакуумна на шасі Renault KERAX призначена для механізованого заповнення, змішування, транспортування розвантаження технічних рідин різної густини при проведенні технологічних операцій на нафтових і газових свердловинах.
Тобто, визначальні ознаки товару з точки зору функціонального призначення, зосереджені біля нафтових і газових свердловин. Отже, "перевезення" як одна з складових призначення вакуумної установки, передбачає перевезення в межах виробничої площадки при виконанні покладених на вакуумну установку технологічних операцій та не є головною.
Однак, митний орган у рішенні зазначає такий опис: "Вантажний автомобіль, що був у використанні, марки RENAULT VI з дизельним двигуном, модель KERAX з установленою цистерною...".
Так, митний орган використовуючи слово "цистерна" в описі, хибно приходить до висновку, що установка відповідає опису товарної позиції 8704, тобто установка є автоцистерною.
На переконання суду, митним органом не у повній мірі досліджені технологічні процеси газового розриву пласта, використання для цього процесу обладнання (місце вакуумної установки в цьому процесі) та не взяті до уваги відповідні Пояснення до УКТЗЕД при формуванні висновку щодо товарної позиції.
До того ж, згідно з технічним паспортом на установку вакуумну, який виданий ТОВ "Експертний технічний центр "СФЕРА", м. Полтава, установка вакуумна на шасі Renault KERAX є єдиним та нероздільним механізмом, що складається з автомобільного шасі RENAULT KERAX, стальної ємності, що закріплена на рамі автомобільного шасі, вакуумного насосу з повітряним охолодженням, коробки відбору потужності для приводу вакуумного насосу, трубопроводів, системи заповнення та зливу рідин та додаткового обладнання.
Доводи відповідача, що згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності вищевказаний транспортні засоби слід класифікувати за кодом 8704 (моторний транспортний засіб для перевезення вантажів), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем вказаних транспортних засобів згідно призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Київська митниця оскаржуваним рішенням безпідставно класифікувала товар позивача у товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД "моторні транспортні засоби для перевезення вантажів".
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів від №BTI-23UA10000000030 від 18.05.2023, відтак його необхідно визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги задовольнити.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.