Справа № 320/16933/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б.
за участю секретаря: Волошка О. Л.
представника відповідача Ліщук О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 10.06.2024 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАПС-ОДІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «РАПС-ОДІЯ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.11.2022 №00000307750701, від 08.11.2022 №00000307740701, від 08.11.2022 №00000307730701.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено укладення ряду договорів, що не моли реальних наслідків.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, у якому позивач щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «РАПС-ОДІЯ» (код ЄДРПОУ 44300031) зареєстроване 01.06.2021 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000701020000092363, та взято на податковий облік як платника податків у 01.06.2021.
На підставі наказу від 15.09.2022 №3822-п, положень п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 статті 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РАПС-ОДІЯ» (код ЄДРПОУ 44300031) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 10.10.2022 року №29831/Ж5/26-15-07-01-02/44300031 (надалі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено допущення товариством порушень податкового законодаства, а саме:
- п.44.1 статті 44, п.185.1 статті 185, п.187.1 статті 187, п.188 статті 188, абзацу «г» п. 198.5 статті 198, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду за липень 2022 року на суму 2 704 632 гривень;
- п.44.1 статті 44, п.185.1 статті 185, п.188 статті 188, абзацу «г» п. 198.5 статті 198, п.200.1, п.200.4 статті 200, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним занижено податок на додану вартість за липень 2022 року на суму 385 058 гривень;
п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки відсутня реєстрація податкових накладних за період липень 2022 року.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- №00000307730701 від 08.11.2022, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2 704 632,00 грн;
- №00000307740701 від 08.11.2022, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 481 323,00 грн, з яких за податковим зобов'язанням 385 058,00 грн та за штрафними санкціями 96265,00 грн;
- №00000307750701 від 08.11.2022, яким застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн.
Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення від 08.11.2022 № 00000307730701, №00000307740701 та №00000307750701 до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.01.2023 № 2118/6/99-00-06-01-05-06 податкові повідомлення-рішення від 08.11.2022 № 00000307730701, №00000307740701, №00000307750701 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажом товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Відповідно до пп.14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
У пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХГУ (далі - Закон №996-ХГУ).
Згідно із статтею 1 Закону №996-ХГУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Пунктом 2 статті 3 Закону №996-ХГУ передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 статті 9 Закону №996-ХГУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 2 статті 9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88, відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, Так, між ТОВ "РАПС-ОДІЯ" та TOB "ДА-ГРУП" укладено договір поставки №02/08-21-П від 02.08.2021, за умовами якого TOB "ДА-ГРУП" зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар - макуху соняшникову, а ТОВ "РАПС-ОДІЯ" зобов'язується прийняти та оплатити його за умовами цього договору.
Згідно з Специфікаціями від 02.08.2021 № 1, від 11.08.2021 № 2, від 16.08.2021 № 3, 17.08.2021 № 4 до Договору поставки №02/08-21-П від 02.08.2021, постачання товару здійснюється насипом автотранспортом Постачальника на умовах СРТ (згідно з правилами Інкотермс 2010) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, 3, зі складу Постачальника за адресою: Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Приміська, 6В.
На підтвердження фактичного виконання договору поставки, позивачем надано до суду копії видаткових накладних №1 від 05.08.2021, №2 від 06.08.2021, №3 від 07.08.2021, №4 від 09.08.2021, №5 від 10.08.2021, №6 від 11.08.2021, №7 від 12.08.2021, №8 від 13.08.2021, №9 від 13.08.2021, №10 від 14.08.2021, №11 від 16.08.2021, №14 від 17.08.2021, №15 від 18.08.2021, №16 від 19.08.2021, №17 від 20.08.2021, №18 від 20.08.2021, №19 від 21.08.2021, №21 від 23.08.2021, №22 від 24.08.2021, №27 від 26.08.2021, №29 від 27.08.2021, №34 від 28.08.2021, №36 від 30.08.2021, №37 від 31.08.2021, №1 від 01.09.2021 на загальну суму 16 661 442 грн, в т.ч. ПДВ - 2 776 907 грн.
TOB "ДА-ГРУП" виписано податкові накладні на постачання макухи соняшникової у кількості 2010,88 т: №3 від 05.08.2021, №4 від 06.08.2021, №5 від 07.08.2021, №6 від 09.08.2021, №7 від 10.08.2021, №8 від 11.08.2021, №9 від 12.08.2021, №10 від 13.08.2021, №11 від 13.08.2021, №12 від 14.08.2021, №13 від 16.08.2021, №16 від 17.08.2021, №17 від 18.08.2021, №18 від 19.08.2021, №21 від 20.08.2021, №22 від 20.08.2021, №23 від 21.08.2021, №24 від 23.08.2021, №25 від 23.08.2021, №29 від 24.08.2021, №33 від 26.08.2021, №35 від 27.08.2021, №36 від 28.08.2021, №38 від 30.08.2021, №39 від 31.08.2021, №1 від 01.09.2021 на загальну суму 16 661 442 грн, в т.ч. ПДВ - 2 776 907 грн.
Також, в підтвердження перевезення макухи соняшникової у кількості 2010,88 т надано товарно-транспортні накладні у кількості 101 шт (а.с.11-105 2 т).
Розрахунки між TOB "РАПС-ОДІЯ" та TOB "ДА-ГРУП" проводились у безготівковій формі.
Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 заборгованість TOB "РАПС-ОДІЯ" перед TOB "ДА-ГРУП" станом на 01.08.2021 та на 30.07.2022 року відсутня.
В подальшому, макуха соняшникова позивачем передана на давальницьких умовах для виготовлення готової продукції - шроту соняшникового, олії соняшникової, соапстоку TOB "САНПРО" (код ЄДРПОУ 34576883).
Так, між TOB "РАПС-ОДІЯ" та TOB "САНПРО" було укладено договір про переробку давальницької сировини №01/07-21-ПДС від 01.07.2021, згідно умов якого TOB "РАПС-ОДІЯ" (Замовник) доручає TOB "САНПРО" (Виконавець) виготовити з наданої Замовником давальницької сировини (макуха соняшникова) готову продукцію: олію соняшникову, шрот соняшниковий, соапсток.
Виконавець надає такі послуги: приймання давальницької сировини; перевірка якості давальницької сировини та відбір зразків; зважування давальницької сировини; переробка давальницької сировини; розвантажування давальницької сировини з транспортних засобів Замовника та навантажування готової продукції власними силами або силами третіх осіб на транспортні засоби Замовника; зберігання готової продукції.
TOB "САНПРО" є виробником на підставі:
- рішення про державну реєстрацію потужності від 08.02.2019 № r-UA-04-26-2225 (Вид діяльності - виробництво харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження; інший вид діяльності: змішування та пов'язані з цим процедури; обробка (переробка); зберігання; реалізація);
- експлуатаційного дозволу №04-26-92 PF від 19.02.2019 для потужностей (об'єктів) з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів.
За умовами договору вироблена з давальницької сировини готова продукція (олія соняшникова, шрот соняшниковий, соапсток) до моменту реалізації зберігається на складі Виконавця за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3.
Також, з матеріалів справи вбачається, що у TOB "САНПРО" наявний сертифікат на систему управління безпечністю харчових продуктів стосовно виробництва олії соняшникової, ріпакової № 8О146.СУБХП.0005-21 від 24.06.2021.
На виконання умов договору №01/07-21-ПДС від 01.07.2021 позивачем надано копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 31.08.2021, №40 від 30.09.2021 та видаткових накладних (у переробку) №1 від 05.08.2021, №2 від 06.08.2021, №3 від 07.08.2021, №4 від 09.08.2021, №5 від 10.08.2021, №6 від 11.08.2021, №7 від 12.08.2021, №8 від 13.08.2021, №9 від 14.08.2021, №10 від 16.08.2021, №11 від 17.08.2021, №12 від 18.08.2021, №13 від 19.08.2021, №14 від 20.08.2021, №15 від 21.08.2021, №16 від 23.08.2021, №17 від 24.08.2021, №18 від 26.08.2021, №19 від 27.08.2021, №20 від 28.08.2021, №21 від 30.08.2021, №22 від 31.08.2021, №23 від 01.09.2021.
В матеріалах справи містяться копії звітів про продукцію, що вироблена з сировини замовника №93 від 11.08.2021, №94 від 14.08.2021, №95 від 18.08.2021, №96 від 21.08.2021, №97 від 24.08.2021, №98 від 28.08.2021, №99 від 31.08.2021, №100 від 02.09.2021.
В підтвердження виконання умов договору сторонами складено та підписано звіти про перероблену сировину №93 від 11.08.2021, №94 від 14.08.2021, №95 від 18.08.2021, №96 від 21.08.2021, №97 від 24.08.2021, №98 від 28.08.2021, №99 від 31.08.2021, №100 від 02.09.2021.
Поряд із цим, із змісту акту перевірки та доводів апеляційної скарги вбачається, що податковим органом не заперечується факт поставки позивачем давальницької сировина та виготовлення з такої у 2021 році готової продукції.
Контролюючим органом зазначено, що термін зберігання готової продукції, яка виготовлена у серпні, вересні 2021 року станом на 31.07.2022 закінчився, та, відповідно закінчився їх термін придатності.
Інформація про запаси за даними бухгалтерського обліку відсутня. Зокрема, перевіркою не підтверджено використання готової продукції у кількості 1 966,22 т на суму 14 942 451,00 грн у господарській діяльності ТОВ «РАПС-ОДІЯ» та відсутні сертифікати якості на продукцію.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із змісту оскаржуваного рішення, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем доведено подальшу реалізацію товару виготовленого TOB «САНПРО» у серпні 2022 ТЮРКАН АГРО, що підтверджується наданими до матеріалів справи ВМД.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки реалізована позивачем ТЮРКАН АГРО, зазначена у ВМД не відповідає тій, що була виготовлена TOB «САНПРО».
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «РАПС-ОДІЯ» 01.08.2022 укладено контракт №01/08/2022 з компанією TURKKAN AGRO TARIM URUNLERI SANAYI VE TIKARET ANONIM SIRKETI (ТЮРКАН АГРО), за умовами якого ТОВ «РАПС-ОДІЯ» (Продавець) зобов'язується поставити, а ТЮРКАН АГРО (Покупець) зобов'язується отримати та оплатити наступний товар: шрот соняшниковий негранульований універсальний тостований; шрот рапсовий тостований; масло соняшникове рафіноване дезодоріроване виморожене марки П; масло рапсове нерафіноване вищого та 1-го сорту.
Крім того, 16.09.2022 між ТОВ «РАПС-ОДІЯ» (Продавець) та TURKKAN AGRO TARIM URUNLERI SANAYI VE TIKARET ANONIM SIRKETI (Покупець) укладено контракт №00001609, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується отримати та оплатити наступний товар: шрот соняшниковий негранульований універсальний тостований; шрот рапсовий тостований; масло соняшникове рафіноване дезодоріроване виморожене марки П; масло рапсове нерафіноване вищого та 1-го сорту.
Відповідно до із змісту ВМД щодо поставки ТЮРКАН АГРО позивачем здійснено поставку олії соняшникової нерафінованої врожаю 2021 року виготовленої у серпні-вересні 2022 року, а як сировину вказано насіння соняшнику.
Поряд із цим, як свідчать матеріали справи за договором укладеним з TOB «САНПРО» давальницькою сировиною є макуха соняшникова врожаю 2021 рокую, а виготовлення продукції з такої сировини здійснено у серпні-вересні 2021 року.
На виконання вимог суду представником позивача з цього приводу надавались додаткові пояснення, а також лист TOB «САНПРО» відповідно до змісту якого вказаний суб'єкт господарювання підтверджує, що ним отримано від позивача давальницьку сировину, а саме макуху соняшника врожаю 2021 року, з якої виготовлено у серпні-вересні 2021 року продукцію, яка у подальшому зберігалась на складі ТОВ «САНПРО» в одних складах/ємностях з продукцією інших Замовників. І вже в серпні-вересні 2022 року ТОВ «РАПС-ОДІЯ» була відвантажена продукція належної якості, яка відповідала ДСТУ.
При цьому, з інформації наданої TOB «САНПРО» вбачається, що хоча позивачем як давальницька сировина надана макуха соняшника врожаю 2021 року, видана продукція виготовлена з насіння соняшника врожаю 2022 року, і шрот соняшниковий насипом в січні 2023 року.
З аналізу наданої до матеріалів справи первинної документації, а також пояснень наданих представником позивача при апеляційному розгляді, вбачається, що TOB «САНПРО» у 2021 році отримало від позивача як давальницьку сировину макуху соняшника врожаю
З якої виготовлено у серпні-вересні 2021 року олію соняшникову, шрот соняшниковий, соапсток на виконання умов договору TOB «САНПРО» видано позивачу у серпні - вересні 2022 олію виготовлену у серпні-вересні 2022 року з насіння соняшника врожаю 2022 року, а реалізовано на користь ТЮРКАН АГРО, олію виготовлену у серпні - вересні 2022 з насіння соняшнику врожаю 2021 року.
Відтак, надані докази спростовують висновки суду першої інстанції, що позивачем отримано від TOB «САНПРО» продукцію виготовлену у серпні-вересні 2021 року із давальницької сировини наданої позивачем.
В даному випадку, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що платник підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог та відповідно скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкових зобов'язань за перевіряємий період суму ПДВ у розмірі 101 200,00 грн по податковій накладній від 03.10.2021 № 3, виписаній на адресу ТОВ «СІДКО», реєстрація якої зупинено.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги залишив дане порушення без жодної уваги. Представник позивача у суді апеляційної інстанції з даного приводу також не надав жодних пояснень та обґрунтувань.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта підкріплені належними та допустимими доказами, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню та прийняттю нового рішення, згідно з яким у задоволенні адміністративного позову позивачу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РАПС-ОДІЯ" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "РАПС-ОДІЯ" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
СуддяА. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 19.01.2026)