Справа № 580/6831/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
20 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нарахуванні позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №580/2898/24 у сумі 20585,05 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №580/2898/24, виходячи із щомісячного розрахунку такої заборгованості в сумі 738,53 грн за період з 01.01.2016 до 30.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.01.2016 до 30.09.2020 внаслідок неправильного розрахунку позивач щомісяця не доотримувала пенсію у сумі 738,53 грн, у зв'язку з чим компенсацію втрати частини доходів необхідно було здійснювати помісячно, виходячи із сум заборгованості 738,53 грн за кожний місяць з 01.01.2016 до місяця, що передував місяцю, в якому відповідач фактично здійснив виплату такої заборгованості, тобто червень 2023 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Зазначена апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 01.01.2016 до 30.09.2020 внаслідок протиправних дій відповідача позивач щомісячно недоотримувала пенсії в сумі 738,53 грн., у зв'язку з чим компенсація втрати частини доходів на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 необхідно було здійснювати помісячно, виходячи із суми заборгованості 738,53 грн. за кожен місяць з 01.01.2016 по місяць, що передував місяцю, в якому здійснено фактичну виплату такої заборгованості, тобто червень 2023 року
На думку позивача, підставою позовної заяви є факт неправильного (некоректного) нарахування позивачці компенсації, а не факт її ненарахування та виплати, про що помилково зроблено висновки судом першої інстанції при розгляді справи, що призвело до невірного вирішення спору по суті.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за вислугу років.
При цьому, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі №580/2461/20 визнано протиправними дії Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% грошового забезпечення для її перерахунку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року пенсії позивачки відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 18.05.2017 №2303002756 та здійснити їй виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
Листом від 12.10.2020 відповідач на заяву позивачки від 25.09.2002 повідомив, що на виконання вказаного вище рішення суду провів перерахунок її пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79% грошового забезпечення. Розмір пенсії після перерахунку становить 6482,65грн. Пенсію у новому розмірі позивачка отримує, починаючи з жовтня 2020 року. Виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 у сумі 42096,21 грн, яка перевищує бюджетні призначення на рік буде здійснено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Вказану суму доплати, а саме 42096,21 грн відповідач виплатив позивачці у повному обсязі 20.07.2023.
18 квітня 2024 року Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/2898/24 прийнято рішення, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати коштів пенсії позивача за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати частини коштів пенсії виходячи з сум боргу, що обчислені відповідачем та сплачені у відповідності до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №580/2461/20 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Листом від 13.05.2025 відповідач на адвокатський запит від 08.05.2025 щодо надання інформації про суми нарахованих на виконання вказаного вище рішення суду коштів повідомив, що на його виконання провів нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.11.2020 до 30.06.2023. Рішення суду включив до Реєстру щодо розрахованої компенсації в сумі 20585,05 грн. Надав розрахунок компенсації втрати частини доходів позивачки за період 01.11.2020-30.06.2023 у зв'язку з порушенням строків виплати доплати до пенсії в загальній сумі 42096,21 грн, нарахованої на виконання рішення суду у справі №580/2461/20, яка становить 20585,05 грн.
Відповідно до самостійного розрахунку позивачкою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №580/2898/24, виходячи із сум щомісячної заборгованості 738,53 грн така компенсація за період з 01.01.2016 до 30.09.2020, на її думку, має становити 31521,44 грн.
Вважаючи, що порушення строків виплати заборгованості з пенсії є підставою для нарахування спірної компенсації, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не є протиправною бездіяльність відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №580/2898/24 у сумі 20585,05 грн та присуджена за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 з розрахунку 738,53 грн, оскільки виплата цих коштів не відбувається з особистого рахунку відповідача.
Крім того, позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити нарахування позивачці такої компенсації, виходячи із щомісячного розрахунку такої заборгованості в сумі 738,53 грн за період з 01.01.2016 до 30.09.2020, заявлена передчасно на майбутнє, оскільки відсутні докази фактичного нарахування та виплати за цей період коштів, що має бути виконано відповідно до згаданого вище рішення суду.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 цього Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1427, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01.01.1998, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №159 від 21.02.2001, якою затверджено «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159).
У силу вимог пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Згідно із пунктом 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, то право на компенсацію особа набуває саме в момент отримання доходу.
При цьому, за правилами статтей 3-5 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.
З аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
У той же час, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, у разі невиконання судового рішення, позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.
Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Наведена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №815/3998/16, від 20.05.2020 у справі №815/2454/18, від 31.03.2020 у справі №817/621/18 та від 26.02.2020 у справі №826/8319/16.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі №580/2461/20 визнано протиправними дії Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.01.2016 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 79% до 70% грошового забезпечення для її перерахунку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 січня 2016 року пенсії позивачки відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 79% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 18.05.2017 №2303002756 та здійснити їй виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.
На виконання вказаного вище рішення суду провів перерахунок її пенсії з 01.01.2016 у розмірі 79% грошового забезпечення. Розмір пенсії після перерахунку становить 6482,65грн. Пенсію у новому розмірі позивачка отримує, починаючи з жовтня 2020 року. Виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 у сумі 42096,21 грн, яка перевищує бюджетні призначення на рік буде здійснено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Вказану суму доплати, а саме 42096,21 грн відповідач виплатив позивачці у повному обсязі 20.07.2023.
Отже, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням позивачеві пенсії пенсійним органом, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Як наслідок, 18 квітня 2024 року Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/2898/24 прийнято рішення, яким визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати коштів пенсії позивача за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати частини коштів пенсії виходячи з сум боргу, що обчислені відповідачем та сплачені у відповідності до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №580/2461/20 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Листом від 13.05.2025 відповідач на адвокатський запит від 08.05.2025 щодо надання інформації про суми нарахованих на виконання вказаного вище рішення суду коштів повідомив, що на його виконання провів нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.11.2020 до 30.06.2023. Рішення суду включив до Реєстру щодо розрахованої компенсації в сумі 20585,05 грн. Надав розрахунок компенсації втрати частини доходів позивачки за період 01.11.2020-30.06.2023 у зв'язку з порушенням строків виплати доплати до пенсії в загальній сумі 42096,21 грн, нарахованої на виконання рішення суду у справі №580/2461/20, яка становить 20585,05 грн.
Тобто, відповідач не допустив бездіяльності у частині нарахування позивачці компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання вказаного рішення суду в сумі 20585,05 грн, що підтверджується відповідним розрахунком такої компенсації.
Разом з тим, відповідно до розрахунку, проведеного позивачем сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №580/2898/24, виходячи із сум щомісячної заборгованості 738,53 грн за період з 01.01.2016 до 30.09.2020, на думку позивача має становити 31521,44 грн.
Так, 14 липня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 821, якою затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок №821).
Згідно з пункту 3 вказаного Порядку судові рішення та виконавчі документи, що надходять на виконання до Пенсійного фонду України та його територіальних органів реєструються та зберігаються відповідно до правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності». Облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень (далі - перелік). Агрегована та знеособлена інформація з переліку, що містить відомості про вид пенсії (іншої виплати), суму, що належить до виплати, та джерела фінансування відповідних витрат, розміщується у загальному доступі на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України із актуалізованою інформацією станом на 1 число кожного місяця, а також в особистому кабінеті стягувача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Згідно з пункту 7 Порядку №821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку №821 невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, виплата пенсій згідно з рішеннями судів щодо їх перерахунку відбувається за чітко встановленим законодавчим механізмом, який з метою дотримання принципу верховенства права та справедливості відбувається у чіткій черговості задля уникнення порушення прав тих осіб, чиє рішення суду надійшло на виконання раніше наступних таких осіб.
У відповідності до пункту 9 Порядку №821 інформація про видатки на виплату нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду відображається у звіті про виконання бюджету та у фінансовій звітності відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Відтак, враховуючим, що фінансування безпосередньої виплати коштів пенсії не відбувається з особистого рахунку та коштів відповідача, бездіяльність щодо надходження позивачу коштів виходить за межі його владних повноважень та не є його безпосередньою бездіяльністю.
Як наслідок, не є протиправною бездіяльність відповідача у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №580/2898/24 у сумі 20585,05 грн та присуджена за період з 01.01.2016 до 30.09.2020 з розрахунку 738,53 грн, оскільки виплата цих коштів не відбувається з особистого рахунку відповідача.
Відповідно, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування позивачці такої компенсації, виходячи із щомісячного розрахунку такої заборгованості в сумі 738,53 грн за період з 01.01.2016 до 30.09.2020, заявлені передчасно, враховуючи, що відсутні докази фактичного нарахування та виплати за цей період коштів, що має бути виконано відповідно до згаданого вище рішення суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко