Справа № 320/104/22 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
16 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Бужак Н. П., Кобаля М. І., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просив суд:
- про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо позбавлення ОСОБА_1 50% пільг на комунальні послуги;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України поновити позивачу надання пільг у 100% обсязі та компенсувати збитки понесені позивачем в наслідок протизаконного обмеження права на отримання пільг згідно Закону.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовальнити.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення як особа з інвалідністю війни, другої групи та дані про нього внесено до єдиного державного автоматизованого Реєстру осіб, які мають право на пільги. Відповідно до законодавства має та користується пільгами в межах встановлених постановою КМУ від 6 серпня 2014 року № 409 зi змінами ,,Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування".
Також, матеріали справи свідчать, що пільга з оплати газу на подвійний розмір нормативної опалюваної площі позивачу Управлінням не надавалась, оскільки разом із позивачем зареєстрована за місце проживання його повнолітня дочка.
Позивачем зазначається, що з прийняттям постанови КМУ від 6 серпня 2014 року № 409 суттєво обмежено його права на отримання пільг із сплати комунальних послуг, що обумовило звернення позивачів до органів соціального захисту, у тому числі Міністерства соціальної політики України.
Вважаючи, що надані відповідачем відповіді на звернення не вирішують поставлених у зверненні питань, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551) особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, що проживають разом з ними, передбачено 100-відсоткову знижку плати за комунальні послуги в межах середніх норм споживання.
Законом № 3551 також визначено, що площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю, тобто на одну особу - 31,5 кв. м, на сім'ю з 2 осіб - 52,5 кв. метра.
При цьому для сімей, що складаються лише з непрацездатний осіб, передбачено 100-відсоткову знижку плати за користування газом, що використовується для опалення житла, на подвійний розмір нормативної опалюваної площі (42 кв. м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. м на сім'ю, тобто на одну особу - 63,0 кв. м, на сім'ю з 2 осіб - 105,0 кв. метра).
Таким чином Законом № 3551 визначено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються в межах норм споживання.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та проведенні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II груп або особами з інвалідністю І групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни І групи та доглядає за нею, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки особа яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
Згідно із Сімейним кодексом України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтями 5, 9 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017) визначено, що державні соціальні нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг, з оплати яких держава надає пільги та житлові субсидії громадянам.
На виконання вимог Закону № 2017 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (зі змінами) (далі - Постанова № 409), якою визначено соціальні нормативи користування комунальними послугами (далі - соціальні нормативи), в межах яких держава надає громадянам пільги на їх оплату. Соціальні нормативи встановлено на підставі фактичного споживання послуг.
До набрання чинності Постанови № 409 пільги на оплату житлово-комунальних послуг особам, які мали на них право, надавалися у межах норм споживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають право на пільги щодо їх оплати", яка втратила чинність на підставі Постанови № 409 з 01.10.2022.
Пільги нараховуються на соціальні нормативи незалежно від фактичного споживання послуг. Водночас споживання послуг понад соціальні нормативи оплачується на загальних підставах.
Відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" (зі змінами) (далі - Порядок), пільги нараховує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі створення) ради (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення) на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до закону та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, з урахуванням установлених тарифів на послуги та соціальних нормативів.
В рамках даних правовідносин визначальним є те, що Міністерство соціальної політики України здійснює нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг, а зазначена функція відповідно до Порядку покладена на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем обліку, обліку пільговика в Реєстрі.
Відтак, позовні вимоги до Міністерства соціальної політики є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя Н. П. Бужак
Суддя М. І. Кобаль
(Повний текст постанови складено 16.01.2026)