П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11233/25
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
за часті секретаря - Жигайлової О.Е.,
за участі представника апелянта - Максименко К.Ю.,
за участі відповідача - Тимофєєва І.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області до «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до погашення податкового боргу,-
17 жовтня 2025 року Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю» (далі - «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ) та його керівника - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТОБАЗА» (далі - ТОВ «НІК-НАФТОБАЗА») ОСОБА_2 до погашення податкового боргу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що згідно інтегрованої картки платника за «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ рахується податковий борг у сумі 17 082 008,78 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений Податковим кодексом України (далі - ПК України) строк податкових зобов'язань, самостійно визначених платником шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій.
Відповідно до положень ПК України контролюючий орган здійснив ряд заходів спрямованих на стягнення податкового боргу, зокрема, відповідно до статті 59 ПК України платнику податків була виставлена податкова вимога, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена 12.04.2017.
З огляду на те, що товариство вчасно не сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання та відповідно до розрахунку податкового боргу, має податковий борг у сумі 1023492,76 грн., та враховуючи положення підпункту 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, яким визначене право контролюючих органів на звернення щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичних осіб за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, а також те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником - «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ є Тимофєєв І.А. позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року в задоволенні позову ГУ ДПС у Миколаївській області - відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування судом обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Мотивуючи свою позицію апелянт пояснює, що під час складання та подання позовної заяви через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» ГУ ДПС у Миколаївській області суб'єктний склад справи визначений правильно, зокрема, відповідачем у справі зазначені - «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ та її керівник - Тимофєєв І.М.
Окрім цього, апелянт звертає увагу, що у тексті позовної заяви контролюючий орган надав всю необхідну інформацію про керівника «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ» - Тимофєєва І. М., включаючи відомості про місце проживання, дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також інформацію про призначення ОСОБА_3 , як керівника юридичної особи.
Як зазначає апелянт, під час формування прохальної частини позовної заяви контролюючий орган допустився технічної помилки, а саме: замість зазначення відповідача у справі - ОСОБА_3 , про якого була указана вся інформація, помилково зазначена інша особа - ОСОБА_2 , а також помилково указане товариство.
Апелянт зазначає, що під час відкриття провадження суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження зазначив, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, тобто жодних зауважень, щодо змісту позовної заяви, в тому числі щодо визначення учасників справи, у суду не було.
Натомість, як вважає апелянт, відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суд мав би постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу усунути вказаний недолік позовної заяви. Тобто, на переконання апелянта, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи.
«ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ та Тимофєєв І.А. своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалися.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до положень статті 124-130 КАС України.
20 січня 2026 року Тимофєєв І.А. до П'ятого апеляційного адміністративного суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, колегія суддів відповідно до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, дата запису 25.11.1993, код ЄДРПОУ 20952228.
«ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ перебуває на обліку в ГУ ДПС в Миколаївській області, юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Озерна, 9/В.
Основний вид економічної діяльності «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ: Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20.)
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.10.2025 № 394572010859 керівником ТОВ «ФІРМА «ННН-ЛТД» є ОСОБА_1 .
Згідно даних інтегрованої картки платника податків за «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ рахується податковий борг у сумі 1 023 492,76 грн.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України 27.03.2017 ГУ ДПС в Миколаївській області сформована та направлена на адресу «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ податкова вимога № 952-17 на суму 59056,35 грн., яка отримана товариством 12.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу до поштового відправлення № 5403007865924 та не заперечується останнім (а.с.74).
«ФІРМА «ННН-ЛТД» у вигляді ТОВ вчасно не сплачена сума узгодженого податкового зобов'язання та відповідно до розрахунку податкової заборгованості за товариством рахується податковий борг у розмірі 1 023 492,76 грн.(а.с.107).
Оскільки станом на час звернення ГУ ДПС в Миколаївській області до суду із вказаною позовною заявою, податковий борг не сплачений, контролюючий орган просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику товариства.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, за «ФІРМА «ННН-ЛТД» у вигляді ТОВ рахується податковий борг, який не погашений протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги.
Однак, як зазначає суд, у позовній заяві позивач просить встановити тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України не керівнику «ФІРМА «ННН-ЛТД» вигляді ТОВ - Тимофєєву І.М., а керівнику ТОВ «НІК-НАФТОБАЗА» Гончарову Ю.М.
Суд відмовляючи в задоволенні позову указав, що нормами ПК України не передбачене право суду тимчасово обмежувати у праві на виїзд за межі України керівника юридичної особи у зв'язку з наявністю податкового боргу в іншої юридичної особи, а тому ОСОБА_2 не може бути тимчасово обмежений у праві на виїзд за межі України у зв'язку з наявністю податкового боргу «ФІРМА «ННН-ЛТД» у вигляді ТОВ, оскільки він не є її керівником.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-XII.
30.11.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон №1914-ІХ).
Згідно з нормами цього Закону з 01.01.2022 набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Так, Законом внесені зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 ПК України, статей 283 i 289-2 КАС України та статті 6 Закону України від 21.01.1994 №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон №3857-ХІІ).
Відповідно до статті 6 Закону Закон №3857-ХІІ право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого ПК України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Підпункт 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлює, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника (п.87.14 ст.87 ПК України).
Крім цього, Законом №1914-IX частина 1 статті 283 КАС України доповнена пунктом 7, згідно з яким, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Також, Законом № 1914-IX КАС України доповнений статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України».
Системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини 1 статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 у справі №160/5655/22, в якій суд за наслідком розгляду справи за подібних правовідносин виснував, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Колегія суддів під час розгляду апеляційної скарги враховує приписи частини 5 статті 242 КАС України, згідно яких при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повертаючись до обставин даної справи, колегія суддів враховує, що у зв'язку з виникненням податкового боргу контролюючий орган направив на адресу «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ податкову вимогу № 952-17 на суму 59056,35 грн., яка отримана товариством 12.04.2017, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення (а.с.74).
На підтвердження факту наявності у платника податків податкового боргу станом на час подання позову (17.10.2025) ГУ ДПС у Миколаївській області подана роздрукована картка платника податків «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ, в якій відображений розмір податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб та по орендній платі з юридичних осіб.
Відповідно до наданого ГУ ДПС у Миколаївській області до позову розрахунку податкової заборгованості за товариством рахується податковий борг у розмірі 1 023 492,76 грн.(а.с.107).
З інтегрованої картки платника «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ вбачається, що податковий борг останнього перевищив 1 мільйон гривень з 02.03.2022 (а.с.42).
Отже, станом на день звернення позивача до суду із даним позовом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника за відповідною юридичною особою обліковується податковий борг, який протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, перевищує 1 мільйон гривень.
Окрім цього, під час апеляційного розгляду справи Тимофєєв І.А. подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі до закінчення проведення звірки щодо наявного податкового боргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження - задоволено.
Зупинене апеляційне провадження у справі №400/11233/25 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі за позовною заявою ГУ ДПС у Миколаївській області до «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до проведення звірки. Зобов'язано сторони надати до суду висновок звірки у строк до 15.01.2026.
14.01.2026 від ГУ ДПС у Миколаївській області до апеляційного суду подало клопотання про долучення інформації про результати проведеної зустрічної перевірки щодо наявного податкового боргу «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ.
Відповідач повідомив, що на дату направлення позову до суду про встановлення тимчасово обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ за межі України, згідно розрахунку податковий борг складав 1 023 492,76 грн. по узгодженим грошовим зобов'язання (деклараціям) у сумі 923 500,81 грн, пені - 77 489,96 грн та штрафним санкція у сумі 22 501,99 грн.
Додатково повідомив, що станом на 14.01.2026 згідно даних інформаційної системи податкового органу за «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ обліковується податковий борг у сумі 1 027 528,00 грн.
Викладені обставини підтверджують факт того, що станом на день звернення позивача до суду із даним позовом про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ - Тимофєєва І.А., а також станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за відповідною юридичною особою обліковувався податковий борг, який протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги, що перевищує 1 мільйон гривень.
Оскільки, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги, колегія суддів вважає, що контролюючим органом доведений факт обґрунтованості такого звернення.
Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, за «ФІРМА «ННН-ЛТД» у вигляді ТОВ рахується податковий борг в сумі 1 023 492,76 грн., який не був погашений протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги.
Однак, відмовляючи у задоволенні заявленого позову суд послався на те, що у прохальній частині позовної заяві контролюючий орган просить встановити тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України не «ФІРМА «ННН-ЛТД» у вигляді ТОВ Тимофєєву І.А., а керівнику ТОВ «НІК-НАФТОБАЗА» Гончарову Ю.М.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки суд першої інстанції не дослідив усі юридичні (доказові) факти, наявність чи відсутність яких впливає на результат розгляду справи, що призвело до неправильного предмета доказування та неправильного вирішення справи по суті.
Так, відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, положеннями пункту 4 частини 3 вказаної статті визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Таким чином, слід констатувати, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлена обґрунтованість звернення контролюючого органу про вжиття обмежувальних заходів, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі ТОВ - ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України, тобто задоволення заявленого позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ГУ ДПС у Миколаївській області є помилковими, колегія суддів вважає, що судове рішення слід скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року- скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника «ФІРМА «ННН-ЛТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю» за межі України до погашення податкового боргу в розмірі 1 023 492,76 грн, або настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко