П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7150/25
Категорія: 106030200Головуючий у суді І інстанції: Ярощук В. Г. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідачаСеменюка Г.В.
суддів: Федусика А.Г.
Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвокатки Отрох Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом адвокатки Отрох Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
У липні 2025 року адвокатка Отрох А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з позовом в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 109 днів, обчисливши її суму, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою №168, та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтування позовних вимог полягає у такому.
Так, ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_1 Головному військовому представництві Міністерства оборони України та перебував на усіх видах забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно наказу начальника НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України від 05.05.2025 №97 йому нараховано грошову компенсацію за невикористану основну відпустку за 2022-2025 роки за 109 днів. Однак, при обчислені розміру компенсації за указані дні відпустки не враховано додаткову винагороду, установлену Постановою №168, яка була йому виплачена за відповідний період.
Адвокатка Отрох А. В. наполягає на тому, що додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому входить до складу грошового забезпечення її довірителя (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, адвокатка Отрох А. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168, виплачувалася ОСОБА_1 щомісяця за його останньою займаною штатною посадою.
Отже, для її довірителя вона була щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яке мало бути включено до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір грошової компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічної основної та додаткової).
Вважає, що не включення її суб'єктом владних повноважень до складу такого грошового забезпечення призвело до нарахування та виплати грошової компенсації в меншому розмірі та до порушення прав позивача на належне грошове забезпечення.
Також адвокатка наводить постанови Верховного Суду від 23.09.2024 (справа №240/32125/23) та від 20.12.2024 (справа №240/21650/23), які підтверджують, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.
Відповідачі не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Суд апеляційної інстанції за допомогою функціоналу комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» здійснив витребування електронної справи, яка формувалась судом першої інстанції у справі № 400/7150/25 (далі - Електронна справа). Відповідно, апеляційний перегляд справи №400/7150/25 здійснюється на підставі Електронної справи, сформованої судом першої інстанції, та матеріалів справи, які 30 жовтня 2025 року надійшли до суду апеляційної інстанції в паперовій формі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у НОМЕР_1 Головному військовому представництві Міністерства оборони України, яке перебувало на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 05.05.2025 №97 позивача виключено з 05.05.2025 зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з його звільненням з військової служби у запас, та наказано виплати йому компенсацію за невикористані щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки 109 календарних днів.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2025 № 912/2137 позивачу нараховувалась і виплачувалась додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, за квітень 2022 року - січень 2023 року.
29.05.2025 представниця позивача надіслала НОМЕР_1 Головному військовому представництву Міністерства оборони України адвокатський запит про надання, зокрема, інформації про те, чи було враховано при обчислені розміру компенсації за невикористані позивачем відпустки додаткову винагороду, установлену Постановою №168.
У листі від 18.06.2025 № 912/2338 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що відповідно до чинного законодавства додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не входить до складу грошового забезпечення, а тому у розрахунок компенсації за невикористану відпустку не входить.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, ураховуючи правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 27.03.2025 у справі № 240/2921/23, виходив із того, що при обчислені розміру компенсації військовослужбовцям за всі невикористані дні відпусток не враховуються виплачені їм усі винагороди незалежно від того, чи відносяться такі винагороди до щомісячних додаткових або до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спір у цій справі виник у зв'язку з невключенням до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Так, спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Положеннями частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки».
Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 746/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 (з урахуванням змін, які внесені наказом Міністерства оборони України від 15.01.2025 № 23 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2025 за №94/43500 та який набрав чинності 25.02.2025) розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Отже, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Як вже було процитовано вище, за правилами пункту 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Отже, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців.
Тому, саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні оплачуваних відпусток.
За такого правового регулювання, колегія суддів вважає, що, обчислюючи розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток, без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відповідачі діяли правомірно.
Таких правовий висновок побудований на висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 27.11.2025 (справа № 240/34321/23) та від 27.03.2025 (справа № 240/2921/23).
У зв'язку з цим, колегія суддів не приймає доводи адвокатки Отрох А. В. про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні відпустки.
Щодо посилання адвокатки в апеляційній скарзі на позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 23.09.2024 (справа №240/32125/23) та від 20.12.2024 (справа №240/21650/23), то слід указати, що така практика була сформована за іншим правовим регулюванням.
Натомість, з 25.02.2025 - з дня набрання чинності наказу Міністерства оборони України від 15.01.2025 № 23 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», змінилось правове регулювання щодо видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при обчисленні розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток, а саме: виключено з їх переліку усіх винагород, зокрема додаткової винагороди, передбаченої статтею 9-2 Закону № 2011-XII та Постановою № 168.
Тому, з 25.02.2025 додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обрахунку розміру компенсації за всі невикористані дні відпусток.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу адвокатки Отрох Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року у справі за позовом адвокатки Отрох Алли Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький