П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11606/24
Категорія 112010200Головуючий у суді І інстанції: Іванов Е.А. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідачаСеменюк Г.В.
суддів: Федусик А.Г.
Шляхтицький О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо припинення з 01 липня 2022 року нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох тисяч гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», щодо стягнення вже нарахованих та виплачених сум щомісячної добавки до пенсії за період з 01 липня 2021 року по 30 червня 2022 року та обмеження позивачу розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність при її перерахунку з 01 грудня 2019 року;
- зобов'язання відповідача відновити з 01 липня 2021 року нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох тисяч гривень, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з врахуванням попереднього рішення суду по справі №420/21225/21 від 11 лютого 2022 року;
- зобов'язання відповідача з 01 грудня 2019 року і надалі проводити нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням суду від 31.07.2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.07.2022 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум. А також визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.12.2019 року ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
02.09.2024 року вищенаведене рішення набрало законної сили.
Ухвалою суду від 09.07.2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у 90-то денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 31.07.2024 року по справі №420/11606/24.
07.10.2025 року від представника відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у 90-то денний строк з моменту отримання копії ухвали звіт про виконання рішення суду від 31.07.2024 року по справі №420/11606/24.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року по справі № 420/11606/24 шляхом заміни першого абзацу її резолютивної частини, а саме з «Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області.» на «Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.10.2025 року про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року по справі № 420/11606/24».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Одеській області посилається на те, що судом першої інстанції при винесені ухвали від 16.10.2025 року, всупереч наявності проведених дій (надання запитів до Пенсійного Фонду України, відповідей на зазначені запити, відсутності фінансування на погашення заборгованості за рішення суду) з боку Головного управління, для виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року, не застосовано частину 11 ст. 382-3 КАС України. Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, буде проведена безпосередньо Пенсійним фондом України за умови надходження відповідного бюджетного фінансування.
20.11.2025 року відповідач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому вказує на те, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для зміни ухвали суду першої інстанції. Судове рішення Одеського окружного адміністративного суду по цієї справі законно, обґрунтовано, воно відповідає нормам Конституції України, Рішенням Європейського Суду з прав людини, вимогам матеріального та процесуального права, а також судовій практиці, у тому числі Верховного Суду.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Розглянувши вказаний звіт, суд дійшов висновку, що відповідачем не надані докази повного виконання рішення суду.
Так, в звіті ГУПФУ в Одеській області зазначає, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 по справі № 420/11606/24, 07.10.2024 року проведено перерахунок ОСОБА_1 з 01.07.2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови кабінету Міністрів від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", в повному обсязі, перерахунок пенсії з 01.12.2019 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 становить 23610,00 грн.
Сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 з урахуванням фактично виплачених сум складає 56187,02 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Таким чином, нарахована позивачу сума різниці пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №560/523/19, від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене, не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Отже, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь ОСОБА_1 суми доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
Посилання апелянта, на постанови Верховного суду від 31.08.2023 по справі №560/16807/21, від 16.07.2025 у справі №640/16655/21 також не свідчить про повне та фактичне виконання судового рішення, як і додатково наведені відомості щодо листування апелянта з ПФУ.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Пенсійного фонду України з листом від 19.02.2025 року, з проханням сформувати бюджетний запит для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за постановою суду №420/11606/24.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Як вже зазначалось вище, Рішення суду від 31.07.2024 року залишається невиконаним в повному обсязі. Сума доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 з урахуванням фактично виплачених сум складає 56187,02 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
При цьому, відповідач вище окреслене не заперечує, однак, наголошує на неможливості виконання судового рішення в цій частині, зважаючи на те, що суми пенсійних виплат, нараховані на виконання рішення суду, можуть бути виплачені лише в межах затверджених бюджетних призначень, а на даний час необхідні для цього кошти, відсутні. В той же час, зазначає, що керівництвом відповідача вживалися всі необхідні заходи для встановлення таких бюджетних асигнувань, зокрема у вигляді відповідних звернень до ПФУ України для виділення додаткових коштів для погашення заборгованості за вказаним рішенням суду.
Водночас, не зважаючи на вчинення пенсійним органом дій щодо виконання рішення, таке й надалі залишається не виконаним в повному обсязі, а тому суд першої інстанції правомірно не прийняв звіт та надав новий строк для подання звіту.
При цьому, суд враховує постанову Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 160/13013/19, у якій, з посиланням на постанову від 31.10.2018 року у справі № 704/1547/17, ВС вказано про те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту, тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту.
Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року по справі № 420/11606/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді О.І. Шляхтицький А.Г. Федусик