Справа № 183/388/21
№ 1-кп/183/1574/25
20 січня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040350001446 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_3 , мотивувавши його тим, що 12.02.2025 ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та відносно обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вважав, що на теперішній час ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати та не зменшився.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, а у разі його часткового задоволення, змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 з цілодобового домашнього арешту на нічний, зокрема не залишати місце проживання обвинуваченим з 22.00 години до 06.00 години ранку, оскільки обвинувачений бажає працевлаштуватись, платити податки та має батька похилого віку, про що надавався на підтвердження своїх слів гарантійний лист керівника підприємства ОСОБА_8 та копію пенсійного посвідчення батька ОСОБА_3 - ОСОБА_9 .Також обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку, жодного разу не допустив її порушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку своїх захисників щодо можливості зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, та повідомив, що бажає влаштуватися на роботу на зазначеному у гарантійному листі підприємстві, а внаслідок дії запобіжного заходу він позбавлений такої можливості.
Представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 просив суд задовольнити клопотання прокурора. Доповнив, що даний запобіжний захід є достатньо м'яким для злочину такої тяжкості, повністю забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд виходить з наступного.
Перед судом прокурором доведено, що на теперішній час ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України продовжує існувати та не зменшився.
Зокрема, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який вчинено групою осіб, та в результаті вчинення якого настала смерть потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі визнання його судом винним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України його може буде засуджено судом до реального позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому існує реальна можливість переховування останнього від суду з метою ухилення від покарання.
Надані стороною захисту докази на обґрунтування позиції для зміни запобіжного заходу з цілодобового на нічний домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_3 суд наразі оцінює як такі, що хоч і підтверджують бажання обвинуваченого працевлаштуватись, однак на даній стадії кримінального провадження, не є достатньо переконливими для того, щоб суд міг бути впевненим у належній процесуальній поведінці останнього, у разі зміни йому часу дії домашнього арешту.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Враховуючи сукупність викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 доцільно продовжити дію застосованого раніше запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосованого до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по 20 березня 2026 року включно.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в України.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1