П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2960/25
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У березні 2025р. ГУ ДПС у Миколаївській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило:
- стягнути з відповідача в дохід держави податковий борг в сумі 13 855,11грн..
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025р. апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області залишено без руху, у зв'язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
5.01.2026р. апеляційним судом зареєстрована заява ГУ ДПС у Миколаївській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду прийняте 22.09.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 16.12.2025р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа рішення суду першої інстанції надійшло до електронного кабінету ГУ ДПС у Миколаївській області в ЄСІТС 23.09.2025р. о 17:50.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що відсутність повного тексту судового рішення у зв'язку із перебоями в електропостачанні, постійними систематичними атаками із застосуванням різних видів озброєння, повітряними тривогами унеможливлювало своєчасне ознайомлення з правовою позицією суду. Окрім того, офісні приміщення ГУ ДПС у Миколаївській області, розташовані у м.Миколаєві, де був розміщений відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Миколаївській області, внаслідок ракетного обстрілу, зазнали часткових руйнувань, що унеможливило їх подальше використання. Також апелянт вказує, що внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури України, у м.Миколаєві та області були запровадженні як аварійні відключення так і планові, що порушило процеси електронного документообігу в тому числі із застосуванням електронних систем ЄСІТС «Електронний суд» та діловодства податкового органу АІС «Управління документами». На підтвердження поважності причин пропуску строку скаржник подав до суду скріншоти з сайту Air-alarms.in.ua із статистикою повітряних тривог по Україні, Миколаївській області за період з 1.10.2024р. по 2.01.2026р., скріншот статті «Скільки годин Миколаївщина була без світла у 2025 році: звіт Миколаївобленерго».
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Щодо посилань апелянта на введений в Україні воєнний стан та постійні повітряні тривоги, судова колегія зазначає що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, і роботи працівників ГУ ДПС у Миколаївській області. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Щодо посилань скаржника на те, що офісне приміщення ГУ ДПС у Миколаївській області, розташоване у м.Миколаєві, де був розміщений відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості Управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Миколаївській області, внаслідок ракетного обстрілу, зазнав часткових руйнувань, що унеможливило його подальше використання, судова колегія зазначає, що апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.
Також апелянтом не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження того, що в період з 22.09.2025р. по 16.12.2025р. були постійні відключення електроенергії, був відсутній доступ до мережі Інтернет за місцем знаходження ГУ ДПС у Миколаївській області, перебої у роботі підсистеми «Електронний суд» тощо, а наданий скріншот зі статтею «Скільки годин Миколаївщина була без світла у 2025 році: звіт Миколаївобленерго» носить лише інформаційний характер щодо статистики годин відсутності електропостачання за підчергами з початку застосування погодинних графіків і до кінця 2025 року.
Щодо посилань апелянта на наказ ДПС України від 24.02.2022р. №243-о «Про встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних підрозділів», апеляційний суд зазначає, що ДПС України, видаючи накази про введення/припинення простою у роботі окремих територіальних органів ДПС з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, має на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв'язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України має передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.
Судова колегія зазначає, що наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 15.04.2022р. №7-о, яким встановлено простій у роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області та на який посилається представник апелянта у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, свідчить про простій у роботі деяких працівників ГУ ДПС, а не роботу органу в цілому.
Апеляційний суд зауважує, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження, а саме апеляційна скарга подана майже через три місяці з дня отримання оскаржуваного судового рішення в ЄСІТС.
Враховуючи викладене, судова колегія вказує, що у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ГУ ДПС у Миколаївській області посилається лише на загальновідомі обставини, при цьому не наводить змістовних міркувань неможливості подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів зазначає, що доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко