П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5845/25
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. відповідно до абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення на місяць за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2025р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, надання доказів про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн..
24.12.2025р. апеляційним судом зареєстроване клопотання ВЧ НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду прийняте 14.05.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 4.12.2025р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа рішення суду першої інстанції надійшло до електронного кабінету ВЧ НОМЕР_1 в ЄСІТС 15.05.2025р. о 00:09.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт повторно зазначає, що з 21.05.2025р. по 30.10.2025р. у ВЧ НОМЕР_1 був відсутній юрисконсульт, що порушило організацію та ведення претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів ВЧ НОМЕР_1 у судах та інших державних органах (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.05.2025р. №137). Лише 31.10.2025р. капітан юстиції ОСОБА_2 прийняла справу і посаду юрисконсульта ВЧ НОМЕР_1 та приступила до виконання своїх службових обов'язків та 13.11.2025р. ВЧ НОМЕР_1 юрисконсульту була надана довіреності від 13.11.2025р. представляти інтереси ВЧ НОМЕР_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що відсутність у певний період у ВЧ НОМЕР_1 юрисконсульта не свідчить, що були відсутні інші особи, які мали право представляти інтереси апелянта в суді та є суб'єктивною обставиною, стосується належної організації роботи та залежать від волі керівника, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Окрім того, апелянтом не наведено наявність поважних причин щодо неможливості подання апеляційної скарги у даній справі у період з 13.11.2025р., коли довіреність нового представника військової частини через Електронний Суд була належним чином оформлена, по 4.12.2025р., коли фактично подано апеляційну скаргу.
Апеляційний суд зауважує, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження, а саме апеляційна скарга подана майже через сім місяців з дня отримання оскаржуваного судового рішення в ЄСІТС.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко