Справа № 171/3142/23
Провадження № 1-кп/210/176/26
іменем України
14 січня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000211 від 28.09.2023 року, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041410000211 від 28.09.2023 року.
В судовому засіданні 14.01.2026 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання прокурора, вважаючи його не обґрунтованим, а ризики, вказані в клопотанні жодними доказами не підтвердженими.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для вирішення даного клопотання, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватися від суду.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з цим, суд вважає за необхідним зазначити, що в судовому засіданні 14.01.2026 року учасники справи виступили в судових дебатах.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії останнього слова обвинуваченого.
Строк дії ухвали запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 18.01.2026 року, тобто, з урахуванням тривалих обмежень електропостачання внаслідок застосування графіків чергових та аварійних відключень і значного часу, необхідного для складання вироку у даній справі, зумовлено її складністю, закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою може випасти на час перебування суду в нарадчій кімнаті.
Відтак, враховуючи неможливість визначення точного часу для перебування головуючого по справі у нарадчій кімнаті, суд вважає за необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою до проголошення вироку, однак не довше двох місяців.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до проголошення вироку, однак не довше ніж до 14.03.2026 року.
Копію ухвали негайно надіслати обвинуваченому та вручити прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ «Криворізька установа виконання покарань № 3».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у порядку і строки передбачені ст. 395 КПК України, а саме протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1