Справа № 932/518/26
Провадження №1-кс/932/283/26
19 січня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025050010013462 від 08.04.2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, Донецької області, громадянки України, не судимої, з вищою юридичною освітою, до 01.08.2016 року обіймала посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, машкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, відомості які внесені в ЄРДР № 62025050010013462 від 08.04.2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що указом Президента України від 24.04.2012 року №286/2012 ОСОБА_6 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п'ять років.
Водночас громадянка України ОСОБА_6 , будучи представником влади, діючою суддею Донецького окружного адміністративного суду, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17, 65, 124-129-1, 132, 133 Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» своїми умисними діями, які виразились в державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинила злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
У свою чергу ОСОБА_6 , маючи достатній рівень юридичної освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності рф проти України шляхом окупації частини Донецької області, розуміючи, що видані представниками створеної за підтримки та під контролем рф псевдодержавного утворення «днр» нормативно-правові акти є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та чинного законодавства України, після захоплення м. Донецьк та частини Донецької області представниками псевдодержавного утворення «днр» у 2014 році, діючи умисно, керуючись власними ідеологічними та політичними мотивами, добровільно залишився на тимчасово окупованій території Донецької області.
Надалі, суддя Донецького окружного адміністративного суду, громадянка України ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не раніше ніж 09.01.2015 року, умисно, з власної ініціативи, керуючись злочинною метою, вирішила надавати допомогу рф та створеній за підтримки та під контролем рф псевдодержавному утворенню «днр» у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, тобто вчинити державну зраду.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, ОСОБА_6 на підставі указу «главы донецкой народной республики» від 09.01.2015 року № 03 була призначена на посаду «судьи верховного суда донецкой народной республики», та знаходячись в приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Челюскінців 163, використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, діючи відповідно до прийнятих керівництвом окупаційної адміністрації незаконного державного утворення «ДНР» нормативно-правових актів, здійснювала правосуддя як суддя вказаного суду на тимчасово окупованій території України, чим вчиняла умисні дії, спрямовані на спричинення шкоди суверенітетові та територіальній цілісності, які виразились у наданні допомоги представникам незаконного державного утворення «ДНР» та рф у проведенні підривної діяльності проти України та продовженні окупації її частини.
Дії ОСОБА_6 призвели до формування та створення суспільного резонансу, який негативно впливає на імідж робітників державних органів, судів та формує негативну думку у суспільстві, щодо безкарності вчинення дій, спрямованих на порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, тобто є направленими на надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Вказану протиправну діяльність громадянка України ОСОБА_6 продовжувала здійснювати до 07.03.2022 року, тобто до набуття чинності Закону України від 03.03.2022 року № 2113-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану», яким встановлено відповідальність за державну зраду вчинену в умовах воєнного стану.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, що виразилось в наданні іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року).
Указом Президента України від 24.04.2012 року №286/2012 ОСОБА_6 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п'ять років.
У свою чергу ОСОБА_6 , маючи достатній рівень юридичної освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів активної підривної діяльності РФ проти України шляхом окупації частини Донецької області, розуміючи, що видані представниками створеної за підтримки та під контролем РФ псевдодержавного утворення «ДНР» нормативно-правові акти є незаконними, оскільки явно прийняті всупереч Конституції України та чинного законодавства України, після захоплення м. Донецьк та частини Донецької області представниками псевдодержавного утворення «ДНР» у 2014 році, діючи умисно, керуючись власними ідеологічними та політичними мотивами, добровільно залишився на тимчасово окупованій території Донецької області.
Надалі, суддя Донецького окружного адміністративного суду, громадянка України ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не раніше ніж 09.01.2015 року умисно, з власної ініціативи, керуючись злочинною метою, вирішила надавати допомогу РФ та створеній за підтримки та під контролем РФ псевдодержавному утворенню «ДНР» у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, тобто вчинити державну зраду
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, ОСОБА_6 на підставі указу «главы донецкой народной республики» від 09.01.2015 року № 03 була призначена на посаду «судьи верховного суда донецкой народной республики», та знаходячись в приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Челюскінців 163, почала здійснювати правосуддя від імені «днр», протиправно приймати судові рішення, тим самим сприяти представникам рф у проведенні підривної діяльності проти України, що полягало у створенні умов для функціонування на території України судового органу окупаційної адміністрації «днр», що в свою чергу призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущенню контролю державної влади Україні на частині території Донецької області.
Дії ОСОБА_6 призвели до формування та створення суспільного резонансу, який негативно впливає на імідж робітників державних органів, судів та формує негативну думку у суспільстві, щодо безкарності вчинення дій, спрямованих на порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, тобто є направленими на надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Вказану протиправну діяльність громадянка України ОСОБА_6 продовжувала здійснювати до 07.03.2022 року, тобто до набуття чинності Закону України від 03.03.2022 року № 2113-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану», яким встановлено відповідальність за державну зраду вчинену в умовах воєнного стану.
З 07.03.2022 року ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, діючи в умовах воєнного стану, продовжила виконувати обов'язки судді так званого «верховного суда донецькой народной республики».
В подальшому, 30.09.2022 року президент рф та голови так званих «днр», «лнр», тимчасово окупованих частин Запорізької та Херсонської областей підписали нелегітимні договори про входження вказаних тимчасово окупованих території України до складу рф.
Усвідомлюючи незаконність так званого включення території незаконного державного утворення «днр» до складу рф, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення державної зради, в умовах окупації частини території Донецької області на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Донецьк Донецької області, громадянка України ОСОБА_6 , не пізніше 30.09.2022 року, діючи умисно, знаходячись на непідконтрольній частині м. Донецьк Донецької області, керуючись власними ідеологічними та політичними мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її незаконним судовим органам, з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Челюскінців, 163, знаходиться незаконний судовий орган - «верховний суд донецькой народной республики», надала добровільну згоду невстановленим досудовим розслідуванням представникам держави-агресора та представникам псевдодержавного утворення «днр» на її участь в судових органах рф в так званому «Верховном суде донецькой народной республики».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вчинення державної зради, ОСОБА_6 будучи на посаді «судьи верховного суда донецкой народной республики», у приміщенні вказаного суду розташованого за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 163, використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, діючи відповідно до прийнятих керівництвом окупаційної адміністрації незаконного державного утворення «днр» та рф нормативно-правових актів, здійснювала правосуддя як суддя вказаного суду на тимчасово окупованій території України, чим вчиняла умисні дії, спрямовані на спричинення шкоди суверенітетові та територіальній цілісності, які виразились у наданні допомоги представникам незаконного державного утворення «днр» та рф у проведенні підривної діяльності проти України та продовженні окупації її частини.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні державної зради тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній безпеці України, надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Вказану протиправну діяльність громадянка України ОСОБА_6 продовжувала здійснювати й до 15.03.2022 року, тобто до набуття чинності Законом України від 03.03.2022 року № 2108-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність», яким встановлено кримінальну відповідальність, окрім іншого, за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.
Таким чином, станом на 15.03.2022 року громадянка України ОСОБА_6 , яка вчинила державну зраду, добровільно займала посаду «судьи верховного суда донецкой народной республики», створеному на тимчасово окупованій території м. Донецька Донецької області та здійснював свою протиправну діяльність у приміщенні так званого «верховного суда донецокой народной республики» за адресою: м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Челюскінців, 163.
З 15.03.2022 року громадянка України ОСОБА_6 діючи умисно, продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заняття посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, продовжила виконувати обов'язки судді так званого «верховного суда донецокой народной республики».
В подальшому, 30.09.2022 року президент рф та голови так званих «днр», «лнр», тимчасово окупованих частин Запорізької та Херсонської областей підписали нелегітимні договори про входження вказаних тимчасово окупованих території України до складу рф.
Усвідомлюючи незаконність так званого включення території незаконного державного утворення «днр» до складу рф, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному судовому органі, створеному на тимчасово окупованій території м. Донець Донецької області, громадянка України ОСОБА_6 , не пізніше 30.09.2022 року, діючи умисно, знаходячись на непідконтрольній частині м. Донецьк Донецької області, керуючись власними ідеологічними та політичними мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її незаконним судовим органам, з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: м. Донецьк, Ворошилівський район, вул. Челюскінців, 163, знаходиться незаконний судовий орган - «верховний суд донецькой народной республики», надала добровільну згоду невстановленим досудовим розслідуванням представникам держави-агресора та представникам псевдодержавного утворення «днр» на її участь в судових органах рф в так званому «верховном суде донецькой народной республики».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на вчинення державної зради та заняття посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території, ОСОБА_6 будучи на посаді «судьи верховного суда донецькой народной республики», у приміщенні вказаного суду розташованого за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 163, використовуючи матеріально-технічну базу суду, власні теоретичні знання і практичні навички, діючи відповідно до прийнятих керівництвом окупаційної адміністрації незаконного державного утворення «днр» та рф нормативно-правових актів, здійснювала правосуддя як суддя вказаного суду на тимчасово окупованій території України, чим вчинила добровільне заняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.
Таким чином, підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території (колабораційна діяльність), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
06.01.2026 року повідомлення про підозру та повістки про виклик на 10, 11, та 12 січня 2026 року ОСОБА_6 вручено в порядку, передбаченому ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також шляхом вручення її копії захиснику підозрюваного.
У зв'язку з неявкою на зазначені дати до слідчого, 13.01.2026 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
У судовому засідання прокурор підтримав клопотання, захисник заперечував щодо задоволення клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеними положеннями цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий відповідно до ст. 194 КК України суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
Дослідивши у судовому засіданні зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає повідомлену ОСОБА_6 підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України обґрунтованою.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколами оглядів, допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України також доведено, оскільки про ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- неприбуття на виклик до слідчого тричі у статусі підозрюваного та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрюваний на цей час вже переховується від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим підозрювану оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (вчинила умисно особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на території Російської Федерації).
- санкцією статі передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для підозрюваної навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Той факт, що підозрювана перебуває на території окупованій російською федерацією підтверджується вищезазначеними зібраними у кримінальному провадженні доказами та відповіддю оперативних співробітників на виконання доручення слідчого.
Матеріалами клопотання підтверджено, що на офіційному сайті Урядового кур'єра опубліковано 06.01.2026 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 наявні публікація і на сайті Офісу Генерального прокурора, а також виклики до слідчого.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтована тим, що за приписами ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 , 258-258-5 , 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, зокрема, передбачених ст. 109-114-1 КК України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, слідчим суддею виконано вимоги ст. 194 КПК України.
Згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя виснує, що під час розгляду клопотання прокурор довів факт належного повідомлення ОСОБА_6 про підозру 06.01.2026 року за ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, як і факт належного виклику її до слідчого у якості підозрюваної, за таких умов доведено мету і підстави застосування запобіжного заходу, визначеного ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, перебуває на тимчасово окупованій території України, тому слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
Оскільки стороною обвинувачення доведені обставини того, що ОСОБА_6 переховується від органів слідства та суду та продовжує вчинення кримінального правопорушення, яке попередньо кваліфікується за ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, та також враховуючи, що стороною обвинувачення підтверджені ризики, передбачені положеннями ст. 177 КПК України, є достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені в ч. 1 ст. 177, ст. 183, п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025050010013462 від 08.04.2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 (в редакції Закону України № 1689-VII від 07.10.2014 року), ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що зостановлює ухвалу.
Строк дії такої ухвали не зазначається згідно ч. 4 ст. 197 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Донецької обласної прокуратури та Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1