Справа № 199/16658/25
(3/199/183/26)
іменем України
20.01.2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Воробйов В.Л. за участю:
- особи, відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не відомо, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527386 від 29.11.2025 року, що «29.11.2025 року приблизно о 20-11 годині, за адресою: м. Дніпро, шосе вул. Верестова 35А, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 210994-20 з державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Зі згоди водія ОСОБА_1 огляд на місці зупинки пройшла в установленому законом порядку з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARMF 0326 тест позитивний 2,43% проміле. Водій ОСОБА_1 з результатами не згодна, була направлена до медичного закладу, але не пройшла огляд в установленому законом порядку, чим порушила п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП».
ОСОБА_1 свою провину не визнала, у судовому засіданні пояснила, що причина зупинки їй невідома, поліцейський повідомив про причину лише через 30-40 хвилин після зупинки. Причина не проходження медичного огляду їй не відома. Вона все здала, можливо щось було з документами. Алкоголь не вживала, докази, які містяться в матеріалах справи в своїй сукупності не дають підстав вважати, що вбачається її діях вина відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. Просить закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» убачається, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527386 від 29.11.2025 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП;
- безперервним відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, переглянутими судом, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- роздруківкою тесту №830 про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotester Drager 7510», від 29.11.2025 року з результатом 2,43% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , згідно із яким у останньої було виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота;
- висновком КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння не пройшла;
- рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Мишко Б. від 29.11.2025 року.
Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527386 від 29.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було зазначено, що останньою було порушено п. 2.5 ПДР, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши диск із відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських суд дійшов висновку, що відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та обставини, які прямо вказують на неї, як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цьому, суд зазначає, що відеозапис є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. У виконання вимог ст. 266 КУпАП та ст. ст. 31, 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський використав технічні засоби з метою відеофіксації подій та долучив відеозапис як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблений відповідний запис в протоколі.
Суд переконаний, що не визнання ОСОБА_1 провини є способом її захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне нею правопорушення.
На дослідженому судом відеозаписі зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що підтверджує обставини, які мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", про що ОСОБА_1 було ознайомлено, що було зафіксовано на відеозапис.
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та обставини, які прямо вказують на неї як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Водночас, суд зазначає, що ОСОБА_1 була ознайомлена з процедурою огляду, яку проводили працівники поліції, не висловлювала заперечень щодо цього, та відповідно до відеозапису, добровільно погодилась на проходження огляду, та іншого ні на відео, ні в судовому засідання ОСОБА_1 не висловлювала.
На думку суду, під час складання працівником поліції протоколу, ОСОБА_1 в повній мірі усвідомлював свої дії, та потенційні наслідки, які можуть бути.
Посилання ОСОБА_1 на те, що нею не скоєно адміністративного правопорушення, та недійсності окремих доказів відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого, суб'єктивного тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів. При цьому ОСОБА_1 оцінює і тлумачить такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
Доводи ОСОБА_1 про її невинуватість викладені у судовому засіданні не спростовують досліджені судом докази під час судового засідання.
Окрім цього, суд зазначає, що порушення працівником поліції ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», на що відсилається вона, тобто, незаконна причина зупинки її, не може слугувати виключенням встановленого у неї стану алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до відео файлу на дисковому носії працівником поліції було вірно встановлено анкетні дані водія ОСОБА_1 .
Крім цього, під час дослідження відеозапису, судом не було встановлено інших осіб, які могли керувати транспортним засобом ВАЗ 210994-20 з державний номерний знак НОМЕР_2 , окрім самої ОСОБА_1 .
Разом з тим, в супереч поясненням, які остання виклала у своєму клопотанні про закриття адміністративного правопорушення, відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечувала щодо факту керування транспортним засобом, не вказувала на іншу особу, яка могла керувати зазначеним автомобілем.
Заперечення ОСОБА_1 щодо безпідставності проходження огляду на стан сп'яніння, суд відхиляє, мотивуючи наступним.
Так, відповідно до відеозапису, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно останньої, працівниками поліції було ознайомлено її з Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та після пробного, чистого продуву, як передбачено інструкцією з експлуатації спеціального технічного приладу «Драгер», ОСОБА_1 неодноразово намагалась пройти огляд на стан сп'яніння.
На думку суду, дії останньої слід трактувати як штучне створення таких обставин, через які працівники поліції зобов'язанні були порушити процедуру огляду або Інструкцію, задля уникнення відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, ОСОБА_1 пройшла на місці зупинки в установленому законом порядку з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 ARMF 0326, тест позитивний 2,43% проміле, що відповідно до відкритих джерел, які перебувають у відкритому доступі в мережі Інтернет, відноситься до сильного ступеню сп'яніння, на що остання висловила заперечення, та працівниками поліції, з дотриманням в повному обсязі Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суд зазначає, що останньою не було висловлено заперечень щодо керування транспортним засобом, та щодо порушення її права та законних інтересів і під час перебування в транспортному засобу по дорозі до медичного закладу.
Відповідно до таймкоду 0:43:00 відеозапису ОСОБА_1 була ознайомлена з процедурою проходження медичного огляду, та на пряме питання працівника медичного закладу щодо готовності проходити такий огляд, відповіла, що вона готова.
Крім того, відповідно до таймкоду 0:47:00 ОСОБА_1 повідомила працівника медичного закладу, що дійсно вживала сьогодні алкоголь, в обід.
Окрім цього, відеозаписом чітко зафіксовано, таймкод 0:49:00, що результат повторного проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу Alcotest Drager - 2,45% проміле, тобто, фактично такий самий, який раніше встановили працівники поліції на місці зупинки ОСОБА_1 .
Тобто, на переконання суду, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в повній мірі було підтверджено як на місці так і в медичному закладі спеціальним технічним приладом.
Крім того, під час дослідження відеозапису, судом враховані роз'яснення працівника медичного закладу КП «ДБКЛПД» ДОР ОСОБА_2 - працівнику поліції, що показник приладу Alcotest Drager - 2,45% проміле, такий, бо вживаний алкоголь ОСОБА_1 є «свіжим».
Відповідно до таймкоду 1:18:00 відеозапису, під час розмови між працівником поліції та ОСОБА_2 , остання зазначила, що ОСОБА_1 не надала для аналізу сечу, а кров тільки-но була здана, у зв'язку із чим, враховуючи факт непогодження ОСОБА_1 з результатом спеціалізованого технічного приладу, було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції із результатом - «медичний огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку не пройшла».
Окрім цього, відповідно до вищезазначеного відеофайлу, вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини рота.
При цьому, на виявлені працівником поліції у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, вона ніяк не відреагувала, ніяких усних чи письмових заперечень не заявляла під час спілкування з поліцейським та з працівником медичного закладу, не було виказане заперечення під час складання протоколу, або під час судового розгляду, що такі ознаки, які були встановлені працівником поліції - не є ознаками алкогольного сп'яніння, а є похідним від конкретного короткотривалого або довготривалого розладу здоров'я.
З дослідженого відеозапису слідує, що ОСОБА_1 жодного разу не оскаржувала дії працівників поліції, не заперечувала щодо інкримінованого їй адміністративного правопорушення, не зазначала щодо порушення її прав та законних інтересів.
Суд вважає, що подія зафіксована на відеозапису повністю узгоджується з доказами та з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Тобто, ОСОБА_1 не було подано жодного доказу щодо невинуватості у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні за ч.1 ст. 130 КУпАП, та факти, які були зазначені у поясненнях, що подано суду, були спростовані на відеозаписі.
Окрім цього, суд зазначає, що у справах про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, де є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, важливе значення має сам факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було зафіксовано на відеозапис працівником поліції, так і суб'єктивна сторона правопорушення і мотив особи до відмови від продуву за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі.
Так, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 усвідомлено керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тобто, із зміненим психічним станом, у зв'язку із чим, під мотивом відмови проходження огляду - є мета уникнення адміністративної відповідальності по факту, або в подальшому, у судовому розгляді.
При цьому, відео файл не містять будь-яких підтверджень того, що своїми діями працівники поліції вчиняли тиск на ОСОБА_1 щодо того, щоб спонукати її до вчинення адміністративного правопорушення, нею не було надано відповідного доказу щодо можливих дій такого характеру зі сторони працівників поліції.
У зв'язку із чим, на переконання суду, усі дії ОСОБА_1 були направленні на уникнення адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, згідно із «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме п.2 главі І, зазначено, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Водночас, відповідно до п. 3, главі І вищезазначеної Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також, відповідно до п.п. 5, 7, 9 глави ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Разом з тим, згідно із п. 7 глави І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У зв'язку із чим, працівниками поліції в повній мірі було дотримано зазначену Інструкцію, виконано усі необхідні дії для надання можливості встановити факт сп'яніння, та не обмежувати ОСОБА_1 в її гарантованих правах та законних інтересах, та забезпечити її право на захист, яким вона скористалась на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Попри зазначене, суд зазначає, що у справах про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, важливе значення має сам факт відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було зафіксовано на відеозапис працівником поліції, так і суб'єктивна сторона правопорушення і мотив особи до відмови від продуву за допомогою спеціального технічного засобу та у медичному закладі
Зокрема, вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, який складений повноважною особою згідно вимог КУпАП, вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, та відповідний пункт Правил дорожнього руху, сформульовано звинувачення, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376.
Інструкцією № 1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Окрім цього, суд зазначає, що на теперішній час є великою проблемою зріст кількості водіїв, які знаходяться у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які керують транспортними засобами, що призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговоренню у суспільстві.
Крім того, особи, яких притягують до адміністративної відповідальності можуть зухвало ставитись до рішень суду щодо накладення на них адміністративного стягнення у вигляді штрафу, позбавлення права керування транспортними засобами, що може напряму впливати на повторність таких дій і створення легковажного ставлення до рішення суду щодо притягнення них до адміністративної відповідальності.
Стан сп'яніння, як узагальнене правове поняття - це психічний стан особи в момент вчинення правопорушення, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини. При цьому знижуються передбачливість і обережність, зростають відхилення від нормальної поведінки та проявляються в більш широкому діапазоні небезпечна поведінка, неправильного сприйняття навколишнього та реагування на обстановку, яка склалась, втрачається реальне уявлення про те, що відбувається.
Слід зазначити, що перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 свідомо сіла за кермо автомобіля, розуміючи, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, тобто скоїла дане правопорушення, не замислюючись при цьому, що вживання алкогольних напоїв та керування транспортним засобом може призвести до тяжких наслідків.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Оцінивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , яка провину свою не визнала, ступінь її вини, приймаючи відсутність в матеріалах справи відомостей про настання негативних або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб, беручи до уваги, що у минулому остання не притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, вважаю за можливе накласти їй єдине, встановлене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортним засобів.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: Воробйов В.Л.
20.01.2026