справа № 164/2400/25
п/с 1-кп/164/111/2026
20 січня 2026 року. Сел. Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконферензв'язку),
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030590000593 від 17 вересня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
До суду надійшов обвинувальний акт у вказаному провадженні, відповідно до якого досудовим розслідуванням установлено, що 16 вересня 2025 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «MAN» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою Р-14 сполученням Луцьк - Ківерці - Колки - Маневичі - Любешів - Дольськ у напрямку селища Маневичі зі швидкістю 80 км/год, на відстані 2 150 метрів від повороту на село Ситниця в напрямку селища Колки Луцького району, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав в установлених межах безпечною швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, та, проїжджаючи міст через річку Рудка, втратив керування автомобілем й виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив лобове зіткнення з автопоїздом у складі автомобіля марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KOEGEL», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритого багатовідламкового перелому задньої та передньої колони лівої кульшової западини тазу зі зміщенням відламків, переломів обох сідничних кісток тазу, відкритого пошкодження сухожилків розгинавачів ІІ-го пальця правої кисті, закритої черепно - мозкової травми зі струсом головного мозку, закритої травми живота із забоєм брижі тонкого кишківника, рани правого коліна, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
У прямому причинному зв'язку з виникненням цієї дорожньо - транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_5 п.2.3 б), п.12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), а саме:
п.2.3 б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Органом досудового розслідування такі дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні потерпілий подав суду клопотання, в якому зазначив, що жодних претензій до обвинуваченого не має, оскільки ним повністю відшкодовано завдану кримінальним правопорушенням шкоду на добровільній основі. Просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений підтримав клопотання потерпілого та, в свою чергу, звернувся до суду із клопотанням, у якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим та закрити кримінальне провадження, у вчиненому щиро розкаюється.
Прокурор не заперечував щодо закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України, зазначив також, що арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді слід скасувати, а витрати на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, надані прокурором, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження слід закрити у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим із наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2, ч. 8, 10 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності згідно ст.46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, суд вважає, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення в результаті вільного волевиявлення.
Звільнення від кримінальної відповідальності з зазначених підстав є обов'язком суду.
За вимогами частини 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Судом установлено, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Ураховуючи, що обвинувачений вперше вчинив нетяжкий злочин і вперше притягується до кримінальної відповідальності, обтяжуючі обставини відсутні, примирився з потерпілим, відшкодував у повному обсязі завдану кримінальним правопорушенням шкоду, свою винуватість в інкримінованому злочині визнав, проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим не заперечує, суд вважає, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає закриттю, а обвинувачений - звільненню від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 2 жовтня 2025 року та вирішити питання щодо речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Однак суд не погоджується із позицією прокурора щодо віднесення витрат на залучення експертів на рахунок держави, оскільки закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим є нереабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи не завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Отже, закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертизи, а тому їх слід стягнути із обвинуваченого у дохід держави, що також визначено практикою ККС ВС (постанова ККС ВС від 1 лютого 2024 року у справі №930/497/23(провадження № 51-4798км23), постанова ОП ККС ВС від 2 грудня 2024 року у справі № 686/1699/20 (провадження № 51-2680кмо21).
Запобіжний захід не обирався.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись ст.ст. 350, 372, 392-395 КПК України, суд,-
На підставі ст. 46 КК України ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 2 жовтня 2025 року.
Речові докази: автомобіль марки «МАN», д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_1 , автомобіль марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_2 , належний ОСОБА_7 , жит АДРЕСА_2 , та напівпричіп «КОЕGEL», д.н.з. НОМЕР_4 , належний ОСОБА_8 , жит. АДРЕСА_3 - повернути власникам.
Витрати за проведення експертизи у сумі 8 022 гривень 60 копійок - стягнути зі ОСОБА_5 у дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1