20 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6072/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року (суддя Н.В. Кучугурна) у справі № 160/6072/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі позивачці, додаткової винагороди встановленої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 12.11.2024 по 17.11.2024, виходячи з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці, в повному обсязі додаткову винагороду встановлену пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 12.11.2024 по 17.11.2024, виходячи з розрахунку 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка у період із 12.11.2024 по 17.11.2024 брала безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Позивачка уважає, що має право на виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000 грн, за вказаний період. Проте така додаткова винагорода їй виплачена не була, з чим позивач не погодилась.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування
збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах).
Суд дослідив, що згідно матеріалів справи позивачка у період із 12.11.2024 по 17.11.2024 брала безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконували бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступну (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, знаходячись в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у складі оперативно-тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на у АДРЕСА_1 .
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачка має право на виплату спірної у цій справі додаткової винагороди за період з 12 листопада 2024 року по 17 листопада 2024 року.
Також, суд врахував, що рапорт про підтвердження участі позивача у бойових діях містить номер №1440/6042 і дату 06.12.2024, тоді як рапорт, який вважається нечинним згідно із листом від 24 грудня 2024 року №4822н/т має №7332 і дату 19.12.2024.
З урахуванням усіх встановлених вище обставин та положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що передбачена постановою КМУ №168 додаткова винагорода виплачується внаслідок настання певної специфічної події та виплачується на підставі специфічних документів, а саме рапорт, журнал ведення бойових дій, підсумкове бойове донесення, інформації із військової частини, до якої був відряджений військовослужбовець. Зауважує, що на його адресу надійшла довідка №1926/1272 від 24.12.2024 про те, позивачка брала участь у бойових діях з 12.11.2024 по 17.11.2024, однак в той же день, скаржнику також надійшов лист військової частини НОМЕР_2 з відомостями вважати недійсною довідку №1926/1272 від 24.12.2024 року, а тому скаржник наполягає, що він не мав законних підстав виплачувати позивачці додаткову винагороду за період з 12.11.2024 по 17.11.2024. Звертає увагу, що наявність задачі у вигляді бойового розпорядження не підтверджує її виконання, натомість підтвердження виконання бойових розпоряджень міститься у журналах бойових дій, однак журнали бойових дій військової частини НОМЕР_2 суд першої інстанції не дослідив. Вважає, що ордер ВМ №1062542 не давав права ОСОБА_2 представляти позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.11.2024 №425, позивач вважається такою, що вибула у відрядження до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на 6 діб з 12 по 17 листопада 2024 року, для виконання завдань за призначенням. Підстава: посвідчення про відрядження №1603 від 11.11.2024, бойове розпорядження командира № НОМЕР_3 від 11.11.2024.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.11.2024 №432 позивач вважається такою, що прибула і приступила до виконання службових обов'язків з відрядження з Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , 17 листопада 2024 року. Підстава: посвідчення про відрядження №1603 від 11.11.2024.
До матеріалів справи надана довідка від 24.12.2024 №1926/1272 Військової частини НОМЕР_2 . Довідка видана військовослужбовцям, які проходять військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що вони у вказаний період, зокрема, капітан ОСОБА_1 у період 12.11.2024-17.11.2024, брала безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконували бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступну (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, знаходячись в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у складі оперативно-тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території Краснопільської селищної територіальної громади Сумського району Сумської області. Підстава: 1. Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2024 №3991дск; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2024 №1528дск; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №4278дск; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2024 №4374дск; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2024 №4496дск; 2. Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №2/13 дск від 23.09.2024, №2/14 від 08.11.2024; 3. рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 (вх.№7332 від 19.12.2024). Зазначеними військовослужбовцями порушень, передбачених пунктом 15 розділу ХХХІУ Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, протягом зазначеного вище періоду допущено не було. Дана довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
Так, згідно із бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2024 №4278дск, який указаний однією із підстав для видачі вказаної вище довідки від 24.12.2024 №1926/1272, на виконання бойового розпорядження Головнокомандуючого Збройних Сил України від 04.08.2024 №14929/ОКП щодо донесення актуальної інформації до суспільства та міжнародної спільноти про виконання бойових завдань підрозділів у зоні відповідальності ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та з метою формування позитивного іміджу військовослужбовців НОМЕР_4 обр НОМЕР_5 , здійснення інформаційного супроводу діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу підрозділів на глибині взводних, ротних опорних пунктів, наказано направити в період з 12.11.2024 по 17.11.2024 в район виконання завдань НОМЕР_6 об ТрО, у тому числі, офіцера відділення цивільно-військового співробітництва НОМЕР_4 обр ТрО ОСОБА_1 . Ступінь захисту «Ф1», статус зарядженості зброї «жовтий» (з собою мати штатну особисту зброю, засоби індивідуального захисту, які обладнані відповідними розпізнавальними знаками). Командиру НОМЕР_6 об ТрО забезпечити безперешкодне переміщення та вогневе прикриття зазначених вище військовослужбовців, а в разі необхідності медичну евакуацію.
Також, наданий рапорт №1140/6042 від 06.10.2024, адресований командиру Військової частини НОМЕР_2 , тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який клопоче про надання довідки військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_1 , період участі 12.11.2024 - 17.11.2024, підстави виконання завдань: БР №4278 від 11.11.2024, пропорційно часу участі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №3991 від 22.10.2024. Відповідно до вимог пункту 2 розділу ХХХІУ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 та відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №546 від 04.12.2024 військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконують бойові (спеціальні) завдання у розрахунку 100000 гривень пропорійно часу участі у таких діях та заходах під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступну (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (н.п. рясне Краснопільської селищної територіальної громади).
У відповідь на звернення адвоката позивача Військова частина НОМЕР_1 повідомила, з-поміж іншого, про те, що завдання, виконувані позивачкою не підпадають під перелік завдань зазначених в розділі ХХХІУ пункту 2, абзаци 2-14, за виконання яких передбачена додаткова винагорода із розрахунку 100000 гривень на місяць.
Позивач із такою позицією відповідача не погоджується, вважає, що вона має право на нарахування і виплату їй додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за період із 12.11.2024 по 17.11.2024, тому і звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до положень статті 9 Закону України № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Порядку №260.
Згідно п.2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Відповідно до п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до п.6 та 8 розділу XXXIV Порядку №260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
Як правильно досліджено судом першої інстанції зі змісту матеріалів справи, відомостями довідки від 24.12.2024 №1926/1272 військової частини НОМЕР_2 , підтверджується те, що позивачка у період із 12.11.2024 по 17.11.2024 брала безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконували бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступну (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, знаходячись в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 у складі оперативно-тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на у АДРЕСА_1 .
Отже, матеріали справи містять передбачене п.6. розділу XXXIV Порядку №260 повідомлення від командира військової частини, до якої для виконання завдань було відряджено позивачку, до військової частини за місцем штатної служби позивачки, з посиланням на документи, визначені у п.4 розділу XXXIV Порядку №260, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка має право на виплату спірної додаткової винагороди згідно п.2 розділу XXXIV Порядку №260 (100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах) за період з 12 листопада 2024 року по 17 листопада 2024 року.
Колегія суддів також встановила, що у матеріалах справи наявний лист від 24.12.2024 №1926/1275 командира Військової частини НОМЕР_2 , що направлений командиру Військової частини НОМЕР_1 , згідно з яким на підставі листа від 24.12.2024 №4822н/т тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 довідку військової частини НОМЕР_2 №1926/1272 від 24.12.2024 «Про виконання бойових завдань військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 » вважати недійсною.
Разом з тим, зі змісту листа від 24.12.2024 №4822н/т тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 вбачається, що на адресу військової частини НОМЕР_2 помилково був наданий рапорт від 19.12.2024 №7332, щодо надання довідки про виконання завдань за період з 12.11.2024 по 17.11.2024 на особовий склад управління військової частини НОМЕР_1 , зокрема офіцера відділення цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_4 .
Однак крім того, матеріали справи містять рапорт №1140/6042 від 06.12.2024, адресований командиру Військової частини НОМЕР_2 , тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який клопоче про надання довідки військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_1 , період участі 12.11.2024 - 17.11.2024, підстави виконання завдань: БР №4278 від 11.11.2024, пропорційно часу участі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №3991 від 22.10.2024.
Таким чином, лист військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2024 №1926/1275 обґрунтований безпосередньо отриманням листа від 24.12.2024 №4822н/т військової частини НОМЕР_1 , який в свою чергу мотивований помилковим направленням рапорту від 19.12.2024 №7332 стосовно виконання завдань особового складу військової частини НОМЕР_1 за період з 12.11.2024 по 17.11.2024, проте належний рапорт стосовно виконання особовим складом військової частини НОМЕР_1 за період з 12.11.2024 по 17.11.2024 має інші номер та дату - №1140/6042 від 06.12.2024.
Відтак, суд першої інстанції правильно відхилив аргументи скаржника стосовно листа від 24.12.2024 №1926/1275 командира Військової частини НОМЕР_2 , яким вказано довідку військової частини НОМЕР_2 №1926/1272 від 24.12.2024 вважати недійсною.
Щодо аргументів відповідача про неналежне представництво позивача під час розгляду справи судом першої інстанції.
Згідно ст.59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що представником позивачки адвокатом Берестовська С.О. з метою виконання вимог ст. 59 КАС України подано суду першої інстанції ордер серії ВМ №1062542 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
Відтак, колегія суддів зазначає, що вимоги ст.59 КАС України стосовно підтвердження повноважень представником позивачки виконано.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі №160/6072/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 20.01.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров