07 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11768/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року (головуючий суддя Луніна О.С.)
в адміністративній справі №160/11768/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 24.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Військова частина НОМЕР_2 ), просив:
- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування додаткової грошової допомоги по пораненню ОСОБА_1 за період з вересня 2024 року по листопад 2024 року, та з січня 2025 року по лютий 2025 року, в розмірі 100 тис. грн. включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди у зв'язку з захистом Батьківщини з вересня 2024 року по листопад 2024 року, та з січня 2025 року по лютий 2025 року, в розмірі 100 тис. грн. включно.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, при виконанні бойового завдання у складі підрозділу військової частини він отримав бойове поранення: мінно-вибухову травму та акубаротравму. У зв'язку отриманим бойовим пораненням він перебував на довготривалому стаціонарному лікуванні. Разом з тим, за періоди такого лікування з 07.09.24 по 18.09.24, з 23.09.24 по 07.10.24, з 07.11.24 по 20.11.24, з 22.01.25 по 27.01.25, з 28.01.25 по 18.02.25 військова частина НОМЕР_1 не виплачувала йому додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Позивач вважає таку бездіяльність військової частина НОМЕР_1 щодо невиплати йому додаткової грошової винагороди протиправною.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025 у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум такої додаткової винагороди.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що обидві умови (пов'язаність поранення позивача із захистом Батьківщини та факт його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що позивач не має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки позивачем не доведено, його перебування на стаціонарному лікуванні пов'язане із захистом Батьківщини.
Ухвалами суду від 15.10.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року в адміністративній справі №160/11768/25на п'ятнадцять днів.
У період з 19.12.2025 до 20.12.2025 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні. У період з 01.01.2026 до 05.01.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги здійснюється невідкладно з дня виходу судді-доповідача із відпустки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
29.07.2022 року, під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, ОСОБА_1 отримав поранення пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми від 25.01.2023 № 344.
У зв'язку із отриманням вказаної травми позивач проходив стаціонарне лікування.
В подальшому ОСОБА_1 продовжив проходити стаціонарне лікування, пов'язане з отриманою 29.07.2022 травмою, зокрема:
з 07.09.2024 по 18.09.2024 в КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради", що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №3382 від 18.09.2024,
з 23.09.2024 по 07.10.2024 в КП «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний лиман», що підтверджується виписним епікризом №3279/645 від 07.10.2024,
з 07.11.2024 по 20.11.2024 в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6643 від 20.11.2024,
з 22.01.2025 по 27.01.2025 в КНП "Міська клінічна лікарня №16" Дніпровської міської ради, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1331 від 27.01.2025,
з 28.01.2025 по 18.02.2025 в Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону Міноборони України, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №866 від 18.02.2025.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 р. № 53 п. 3: Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" нижчепойменованих осіб рядового сержантського та старшинського складу військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби: у відставку за підпунктом "б".
Разом з тим, відповідачем не заперечується, що за періоди перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025 військова частина НОМЕР_1 не виплачувала йому додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2022 №168, за періоди стаціонарного лікування у зв'язку отриманим бойовим пораненням ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (Порядок №260).
За змістом пункту 2 Порядку №260 грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років);
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу;
надбавки;
доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги).
Пунктом 8 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні у зв'язку із військовою агресією рф з 05.30 год. 24.02.2022 був введений воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Постанова №168), якою передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової грошової винагороди.
Пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на момент її прийняття) було передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
01.04.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №400 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168", якою пункт 1 Постанови №168 доповнено абзацами такого змісту:
"Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
В подальшому, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 09.08.2023 №836 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168", якою пункт 1 Постанови №168 викладено у новій редакції, а також доповнено цю постанову пунктом 1-2 такого змісту:
"Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)".
Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 1 червня 2023 року.
Таким чином, Постанова №168 (в редакціях чинних на момент спірних правовідносин) передбачає право військовослужбовців, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) у зв'язку з отриманням ними поранень (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за період такого лікування або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про наявність лише двох умов, необхідних для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 №912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, вищевказані умови, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди позивачем дотримані.
29.07.2022 року, під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, позивач отримав поранення пов'язане із захистом Батьківщини, про що свідчить довідка про обставини травми від 25.01.2023 № 344.
Згідно з наявних у матеріалах справи виписок із медичних карт стаціонарного хворого позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з супутніми діагнозами, де серед іншого зазначено:
"наслідки перенесеної мінно-вибухової травми, акубаротравми (29.07.2022)", "післятравматична акубаротравма 29.07.2022", "стан після акубаротравми 29.07.2022".
Вказане свідчить, що в період з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я за медичними показниками отриманого ним 29.07.2022 поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відтак, обидві умови (пов'язаність поранення позивача із захистом Батьківщини та факт його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025.
Однак, військова частина НОМЕР_1 не виплачувала позивачу зазначеної додаткової винагороди за вказані періоди перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Доказів протилежного військова частина НОМЕР_1 , яка з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України несе обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, до суду не надала.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025 у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є протиправним.
Застосовуючи механізм ефективного захисту прав позивача, порушеного суб'єктом владних повноважень, наявні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 гривень на місяць (з розрахунку пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні) за періоди його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з 07.09.2024 по 18.09.2024, з 23.09.2024 по 07.10.2024, з 07.11.2024 по 20.11.2024, з 22.01.2025 по 27.01.2025 та з 28.01.2025 по 18.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум такої додаткової винагороди.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.01.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова