19 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8751/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (суддя Л.Є. Букіна)
у справі № 160/8751/25
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського апеляційного суду
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Дніпровського апеляційного суду, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- зобов'язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, установленої законодавством форми, станом на 01 січня 2025 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, з розрахунку: 50 х 3028 х 1,2, що становить 181 680 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з жовтня 2024 року позивачка є суддею у відставці, перебуває на пенсійному обліку та отримує щомісячне довічне грошове утримання у відсотковому розмірі грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про отримання довідки з обчисленим розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 01.01.2025, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 гривень. Однак відповідач так вимогу не задовольнив. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо відмови видати позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- зобов'язано Дніпровський апеляційний суд видати позивачці довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, установленої законодавством форми, станом на 01.01.2025, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2025 складає 3 028 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що розмір отримуваного суддею у відставці щомісячного довічного грошового утримання залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Суд вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VII (яка згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.
Суд врахував, що статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, разом із встановленням з 1 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі: 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить: 2102,00 грн.
Такі ж норми були вказані і в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», поряд із встановленням з 1 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Суд зауважив, що вказаними нормами фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, передбачені частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
Поряд з цим суд звернув увагу, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень законів України про Державний бюджет України на 2025 рік.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачка відповідно до статей 135, 142 Закону №1402-VIII має право на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2025 складає 3028,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровський апеляційний суд подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що законодавець з 2021 року в Законах про Державний бюджет України на відповідний рік окремими приписами встановлював на 1 січня відповідного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Цими законами не встановлюється розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Відтак, відповідач наполягає, що посадовий оклад працюючого на відповідній посаді судді Дніпровського апеляційного суду у 2025 році не змінювався, а отже немає підстав для видачі позивачці довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці із застосування іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, який застосовано для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка з жовтня 2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
Відповідач таку вимогу не задовольнив, зазначивши, що з урахуванням затвердженого кошторису та видатків на оплату праці, для визначення базового розміру посадового окладу працюючого судді у 2025 році застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
За приписами ч.3 - 5 ст.142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виходячи з наведених правових норм, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно ч.3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX разом із встановленням на 01 січня прожиткового мінімуму для працездатних осіб введений такий, окремий, вид прожиткового мінімуму як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Наведені приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому не можна вважати дії відповідача у спірних відносинах протиправними.
Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Виходячи з наведеного вище правового регулювання з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений на 1 січня незмінний грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 гривні), тому відсутні підстави для видачі відповідачем довідки про розмір суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із застосуванням у розрахунках посадового окладу розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2025 року, - 3028 грн.
З цих підстав, відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 160/8751/25 скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров