19 січня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1838/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року (суддя М.Я. Савонюк)
у справі № 340/1838/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.02.2023 максимального розміру пенсії позивача зі зменшенням відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та невиплати йому пенсії у повному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити нараховану з 01.02.2023 позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру виходячи з відсоткового значення розміру пенсії в 80% сум грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат та з урахуванням усіх встановлених підвищень, доплат та надбавок до пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесені законами України зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Зауважує, що пенсійним органом протиправно обмежено пенсію позивача максимальним розміром.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі № 340/1838/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в частині позовних вимог щодо протиправності дій відповідача зі зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання виплатити пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії в 80% сум грошового забезпечення з 01.02.2023 по 20.09.2024 - повернуто позивачу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі №340/1838/25 адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження з 01.02.2023 максимального розміру пенсії позивача та зменшення з 21.09.2024 відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 21.09.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2023 без обмеження максимальним розміром та з 01.01.2025 також без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Суд першої інстанції виходив з того, що при розрахунку розміру пенсії максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. При обчисленні пенсії позивача з 01.02.2023 діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач.
Також суд звернув увагу, що оскільки Законом №2262-XII і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону №4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.
Таким чином, суд вказав, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, є протиправним.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що на виконання вимог ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1 від 03.01.2025, ці акти є чинними, а отже підлягають застосуванню пенсійним органом до всіх пенсій, зокрема призначених згідно Закону №2262-ХІІ. Зазначає, що застосування коефіцієнтів до пенсій вжито для забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту виходячи з фінансових можливостей держави. Звертає увагу, що скаржник позбавлений функцій фінансування виплати пенсій.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №340/7992/21, яке набрало законної сили 22.09.2022, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Кіровоградській області від 30.07.2020 № 36-06-1268. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Кіровоградській області від 30.07.2020 № 36-06-1268, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії в 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказаним рішенням суду встановлено, що з 01.11.2012 позивачу призначена довічна пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-XII у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №340/6516/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат позивача. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.07.2023, без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Розмір пенсії на виконання вищезазначеного рішення суду визначено відповідачем без обмеження його максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги) станом на 01.07.2023 в розмірі 24728,30 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №340/2216/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 22.12.2023 № 36/06-2344, виданої Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення від 22.12.2023 № 36/06-2344, складеної Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області станом на 01.01.2023 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 з розрахунку 70% грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії з 01.02.2023 визначено у сумі 24820,08 грн з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн, з 01.07.2023 - у сумі 24728,30 грн, з 01.03.2024 - у сумі 26320,08 грн з урахуванням максимального розміру пенсії 24728,30 грн.
Згідно протоколу перерахунку пенсії загальний розмір пенсії позивача з 01.01.2025 визначено у сумі 26320,08 грн з урахуванням максимального розміру 24728,30 грн. Також, на виконання постанови №1 відповідач застосував понижуючі коефіцієнти до нарахованої пенсії, після чого розмір пенсії з урахуванням максимального розміру склав 24169,15 грн.
31.01.2025 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку пенсії із розрахунку 80 відсотків сум грошового забезпечення та виконати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №340/2216/24.
Листом від 04.02.2025 №1077-982/К-04/8-1100/25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки у зобов'язальній частині рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №340/2216/24 відсутнє відповідне зобов'язання для головного управління. Крім цього, розмір пенсії обрахований із 70% грошового забезпечення та станом на 01.10.2024 складає 26320,08 грн з урахуванням обмеження максимального розміру, визначеному рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №340/6516/23 - 24728,30 грн. Також, виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється з урахуванням статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Деякі питання визначення розміру та порядку виплати пенсій у період дії воєнного стану» в сумі 24169,15 грн.
Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Таким чином, положеннями ст. 46 Закону №4059-ІХ та Постанови КМУ №1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що в свою чергу суперечить приписам статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Суд апеляційної інстанції враховує, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону №4059-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України № 1.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №120/1081/25 (постанова від 11.09.2025).
Стосовно обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, апеляційний суд враховує те, що Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі 440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Також, як правильно дослідив суд першої інстанції та пенсійним органом не спростовується, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ у розмірі 80% грошового забезпечення.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності 1 квітня 2014 року, визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Саме в такій, зміненій редакції положення Закону №2262-XII були застосовані відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку з 01.02.2023 на виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Тобто, при перерахунку пенсії застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильно висновку про протиправність дій відповідача в частині перерахунку пенсії позивача зі зменшенням відсоткового розміру пенсії з 80 % на 70%.
Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції чи законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19).
Враховуючи правило щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, рішення у справі №320/2229/25 не вплине на спірні правовідносини, які виникли в межах цієї справи.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим аргумент скаржника про необхідність зупинення провадження у цій справі №340/1838/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/2229/25.
Відповідно до статті 49 КАС треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Аналіз процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд перевіряє правомірність рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень щодо конкретної особи та у конкретних публічних правовідносинах.
У цій справі публічно-правовий спір виник між сторонами позивачем та відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, ці відносини є двосторонніми щодо позивача та відповідача, інші особи не є учасниками цих правовідносин.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Зворотні доводи скаржника є безпідставними.
Також суд апеляційної інстанції не приймає аргументи скаржника, що він позбавлений функції фінансування виплати пенсій, вважає їх такими, що не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки судом вирішується спір з приводу перерахунку пенсії позивача, а не спір з приводу фінансування пенсії.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 340/1838/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров