13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4166/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 ( суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №280/4166/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (далі - відповідач -2), відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 02 березня 1988 року по 31 січня 1990 року, з 02 серпня 1996 року по 30 червня 2025 року, з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року, з зарахуванням періодів з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1987 року, з 20 липня 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 (зарахувавши 1 рік роботи за 2 роки), а також з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року, видані ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» та Державним архівом Запорізької області;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 24 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу періодів з 02 березня 1988 року по 31 січня 1990 року, з 02 червня 1996 року по 30 червня 2025 року, з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року, та з зарахуванням періодів з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1987 року, з 20 липня 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 (зарахувавши 1 рік роботи за 2 роки), а також з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року, виданих ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» №№ 1774,1775 від 11 червня 2021 року та Державним архівом Запорізької області № 01-32/П-1387 від 24 червня 2021 року та № 05-07/ П-522 від 28 лютого 2025 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з червня 2021 року, яка з урахуванням принципу екстериторіальності призначалась йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Вказує, що 24 березня 2025 року позивач звернувся до відповідача - 1 з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком, із зарахуванням періодів роботи з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1998 року, з 20 липня 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 (зарахувавши 1 рік роботи за 2 роки); здійснити перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до розрахунку стажу, з якого розраховується пенсія періодів роботи з 02 березня 1988 року по 31 січня 1990 року, з 02 серпня 1996 року по 30 червня 2005 року, з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року; здійснити перерахунок пенсії за віком з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 11 червня 2021 року № 1774, видану ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» за період з листопада 1983 року по січень 1987 року (включно), від 11 червня 2021 року № 1775, видану ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» за період з липня 1987 року по березень 1988 року (включно), від 24 червня 2021 року № 01-32/П-1387, видану Державним архівом Запорізької області за період з січня 1987 року по липень 1987 року (включно), від 24 червня 2021 року № 01-32/П-1386, видану Державним архівом Запорізької області за період з лютого 1988 року по січень 1990 року (включно) та від 28 лютого 2025 року № 05-07/П-522, видану Державним архівом Запорізької області за період з лютого 1988 року по січень 1990 року (включно), включивши до розрахунку заробітної плати, з якої розраховується моя пенсія найбільш вигідні для нього 60 місяців до 30 червня 2000 року. Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 квітня 2025 року № 6325-5777/П-02/8-0800/25 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною, що і слугувало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до загального страхового стажу періодів роботи з 01 квітня 2003 року по 30 червня 2005 року, з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року, з 01 січня 2023 року 31 березня 2023 року, з 11 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року та з 01 березня 2025 року 30 червня 2025 року, з зарахуванням періодів роботи з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1987 року, з 20 липня 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1, а також з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року, видані ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» та Державним архівом Запорізької області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 24 березня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу періодів з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року, з 01 січня 2023 року 31 березня 2023 року, з 11 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року та з 01 березня 2025 року 30 червня 2025 року, та з зарахуванням періодів з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1987 року, з 20 липня 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1, а також з урахуванням довідок про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року, виданих ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» №№ 1774,1775 від 11 червня 2021 року та Державним архівом Запорізької області № 01-32/П-1387 від 24 червня 2021 року та № 05-07/ П-522 від 28 лютого 2025 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що дії управління відповідають нормам чинного законодавства, отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29 червня 2021 року, яка з урахуванням принципу екстериторіальності призначена йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просив:
здійснити перерахунок пенсії за віком, ОСОБА_1 із зарахуванням періодів роботи з 12 листопада 1984 року по 14 січня 1998 року, з 20 листопада 1987 року по 15 грудня 1987 року до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 (зарахувавши 1 рік роботи за 2 роки);
здійснити перерахунок пенсії за віком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до розрахунку стажу, з якого розраховується пенсія періодів роботи з 02 березня 1988 року по 31 січня 1990 року, з 02 серпня 1996 року по 30 червня 2005 року, з 27 жовтня 2019 року по 30 вересня 2021 року;
здійснити перерахунок пенсії за віком, ОСОБА_1 , з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 11 червня 2021 року № 1774, видану ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» за період з листопада 1983 року по січень 1987 року (включно), від 11 червня 2021 року № 1775, видану ВП “Запорізька АЕС» ДП НАЕК “Енергоатом» за період з липня 1987 року по березень 1988 року (включно), від 24 червня 2021 року № 01-32/П-1387, видану Державним архівом Запорізької області за період з січня 1987 року по липень 1987 року (включно), від 24 червня 2021 року № 01-32/П-1386, видану Державним архівом Запорізької області за період з лютого 1988 року по січень 1990 року (включно) та від 28 лютого 2025 року № 05-07/П-522, видану Державним архівом Запорізької області за період з лютого 1988 року по січень 1990 року (включно), включивши до розрахунку заробітної плати, з якої розраховується моя пенсія найбільш вигідні для мене 60 місяців до 30 червня 2000 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 квітня 2025 року № 6325-5777/П-02/8-0800/25 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та вказано, що для зарахування до пільгового стажу за Список № 1 періоди роботи відповідно до довідки №2022 від 24 червня 2021 року, виданою ВП “Запорізька АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом», необхідно провести перевірку, так як в трудовій книжці записи про переведення посади, зазначені в пільговій довідці, відсутні, а також в пільговій довідці відсутнє посилання на відповідний розділ підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1986 року № 1173, якою передбачено зарахування до пільгового стажу). Оскільки, підприємство ВП “Запорізька АЕС» ДП “НАЕК “Енергоатом» знаходиться на тимчасово окупованій території, перевірити пільгову довідку немає можливості. В матеріалах ЕПС наявні довідки про заробітну плату за періоди роботи: - з 01 листопада 1983 року по 31 січня 1987 року та з 01 липня 1987 року по 31 березня 1988 року, від 11 червня 2021 року № №1774,1775 видані ВП “ЗАЕС»; - з 01 січня 1987 року по 31 липня 1987 року та з 01 лютого 1988 року по 31 січня 1990 року, від 24 червня 2021 року №№01- 32/П-1386, 01-32/П-1387 та від 28 лютого 2025 року №05-07/П-522 (оновлена довідка за період з 01 лютого 1988 року по 31 січня 1990 року), видані Державним архівом Запорізької області; - з 01 квітня 1993 року по 30 листопада 1995 року, від 16 червня 2021 року № 04-25/П-816, видана Архівним управлінням Запорізької міської ради. Враховуючи вимоги статті 40 Закону № 1058, відповідні запити були направлені для проведення перевірки достовірності вищезазначених довідок про заробітну плату до управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління (за місцем знаходження архівних документів підприємства). На підставі вищезазначених довідок про заробітну плату перевірено всі можливі варіанти розрахунків заробітку до 01 липня 2000 року, найвигідніший період - з 01 січня 1984 року по 31 грудня 1988 року.
Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині зарахування стажу та в перерахунку пенсії, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Абзацом першим пункту 1.1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок) передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.8 Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV.
Згідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Частиною 3 статті 24 №11058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув чинності 01.01.2004. Тобто до 01.01.2004 стаж до страхового на умовах законодавства, що діяло раніше.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Мінінстрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Отже, стаж може бути підтверджений зокрема трудовою книжкою, даними з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Документи, які підтверджують стаж можуть бути подані як разом з заявою про призначення пенсії, так і протягом трьох місяців з дня повідомлення пенсійним органом про те, яких документів недостатньо.
Як видно з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10 листопада 1983 року та вкладишу до неї позивач:
у період з 02 березня 1988 року по 31 січня 1990 року обраний секретарем комсомолу Запорізької АЕС;
у період з 02 серпня 1996 року по 30 червня 2025 року прийнятий на посаду генерального директора ООО ПТФ “Диктум - Фактум ЛТД».
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5)
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України від 15.04.2014 №1207-VII “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII).
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютне. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Отже, відсутність можливості надати позивачем первинних документів, що знаходяться на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, не може порушувати право позивача на отримання пенсії, гарантоване Конституцією України.
Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №569/15635/16-а.
Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній території не може слугувати підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
За таких обставин, колегія суддів зауважує, що у зв'язку з тимчасовою окупацією міста Енергодар Запорізької області відмова відповідачів у реалізації права позивача на належне пенсійне забезпечення з підстав неможливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки наявності підстав для призначення пенсії, тому порушене право позивача підлягає поновленню.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для висновку, що суд втрутився в дискреційні повноваження пенсійного фонду, оскільки за наведених обставин у відповідача існує єдиний законний варіант поведінки.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 в адміністративній справі №280/4166/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 січня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко