20 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/16499/24
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участі секретаря Лавровської В.І.,
представника заявника Таболіна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача (заявника) Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України - Таболіна Олексія Сергійовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 620/16499/24,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/16499/24.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023. Зобов'язано Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії. Рішення суду набрало законної сили 30.09.2025.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 апеляційну скаргу Адміністрації Держспецтрансслужби залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 залишено без змін.
22.12.2025 представником відповідача подано заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України. В обґрунтування заяви зазначив, що відповідач дізнався, що ОСОБА_1 в Держспецтрансслужбі військову службу не проходив, особово - пенсійна справа та відомості про його грошове забезпечення в Адміністрації Держспецтрансслужби відсутні вже після винесення рішення, а саме після отримання Рапорту від відділу соціального забезпечення управління соціальної підтримки персоналу Головного штабу Адміністрації Держспецтрансслужби. При цьому суди апеляційної та касаційної інстанції винесене рішення від 03.03.2025 не змінили і не скасували, судову помилку неналежності особи відповідача не врахували. Тобто справа вирішена без встановлення істотних для справи обставин щодо особи відповідача, які хоч і існували на час розгляду справи, однак про необхідність їх врахування стало відомо вже після винесення рішення. Вказану обставину заявник вважає нововиявленою, оскільки вона безпосередньо впливає на зроблені судом висновки при вирішенні справи.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою позивача та, враховуючи вимоги частини першої статті 366 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 20.01.2026.
Представник відповідача (заявника) в режимі відеоконференції підтримав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з доводів, наведених в ній, та просив задовольнити повністю.
Позивачем подано заяву, в якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами та зазначив, що наведені заявником обставини не є нововиявленими. Просив розглянути заяву без його участі.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши доводи заявника та докази на їх підтвердження, суд враховує таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За правилами частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи, зокрема неповне встановлення фактичних обставин справи, не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Тобто перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, є підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Під нововиявленими обставинами заявник вважає те, що ОСОБА_1 в Держспецтрансслужбі військову службу не проходив, особово - пенсійна справа та відомості про його грошове забезпечення в Адміністрації Держспецтрансслужби відсутні, і лише після винесення судового рішення у справі № 620/16499/24, отримання Рапорту від відділу соціального забезпечення управління соціальної підтримки персоналу Головного штабу Адміністрації Держспецтрансслужби та з Плану організаційних заходів у Збройних Силаї України, затверджених директивою Міністра оборони України від 20.11.2004 № Д-312/027, заявник дізнався, що не є належною стороною відповідача у справі.
Разом з тим суд зауважує, що заявник не вказав, що наведені обставини не були та не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Суд зазначає, що рішення від 03.03.2025 прийняте судом за сукупністю встановлених обставин справи і наявних у ній доказів, яким надано належну правову оцінку із зазначенням відповідних мотивів для прийняття саме такого рішення.
Обставини, які могли бути відомі заявнику не свідчить про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставини.
Отже, звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідач посилається як на нововиявлені на ті обставини, які такими не є.
Крізь призму заяви за нововиявленими обставинами можна констатувати, що заявник намагається у позапроцесуальний спосіб переглянути рішення суду від 03.03.2025, яке набуло статусу остаточного, за відсутності для цього законних підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
У постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Вказаний висновок застосовано КАС ВС у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, в якій додатково звернуто увагу на те, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Також, згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 826/20239/16, перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу "resjudicata" принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі "Правєдная проти Росії" (заява № 69529/01), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі "Ryabykh v. Russia" (Рябих проти Росії) та від 9 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України").
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина перша статті 369 КАС України).
З огляду на те, що заявником не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими відсутні.
Керуючись статтями 248, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника Адміністрації державної спеціальної служби транспорту про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 в адміністративній справі № 620/16499/24.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко