20 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/12509/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію»;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з отриманням травми під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліції» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, перебуваючи на службі в поліції, отримав травму під час виконання ним службових обов'язків, що підпадає під пункт 5 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»; позивач у визначений законом трирічний строк з моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (02.07.2025 р.) звернувся до відповідного органу Національної поліції України з відповідною заявою; до заяви були подані усі необхідні документи, що передбачені Порядком №646 та Законом. Таким чином, вважає, що дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправними.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки, ОСОБА_1 , якого було звільнено зі служби в поліції 07.03.2025 року наказом ГУНП в Чернігівській області № 128 о/с від 05.03.2025 року, 5 % втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, було встановлено з 02.07.2025 року рішенням експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи №163/25/3167/р від 31.07.2025 року (через чотири місяці після звільнення зі служби в поліції), то з огляду на вищевикладене правові підставі для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Чернігівській області на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП.
Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області №128о/с від 05.03.2025 позивача було звільнено зі служби за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 07.03.2025 року.
Відповідно до Акту №1 від 24.02.2025 розслідування нещасного випадку, який стався 23 квітня 2024 року о 09 год. 35 хв. з поліцейським ізолятора тимчасового тримання 1 ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом ОСОБА_1 , Комісія з розслідування нещасного випадку, керуючись підпунктом 1 пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 кваліфікувала, що нещасний випадок, що мав місце 23.04.2024 о 09 год. 55 хв. з поліцейським ІТТ № 1 ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби під час виконання службових обов'язків.
Рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС по Чернігівській області» від 28.02.2025, зокрема, встановлено, що наслідки ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою з гематомою нижньої повіки лівого ока (23.04.2024) - травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою №54 (а/НПУ) від 28.02.2025.
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №163/25/3167/В (дата прийняття рішення - 31.07.2025; номер рішення - 163/25/3167/Р) позивачу визначено 5% втрати працездатності від травми (23.04.2024), пов'язаної з виконанням службових обов'язків з 02.07.2025 року.
На звернення позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі встановлення відсотка втрати працездатності, відповідач листом від 27.10.2025 повідомив, що у зв'язку з тим, що відсоток втраті працездатності позивачу визначено після звільнення зі служби, ГУНП в Чернігівській області прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентовано статтею 97 Закону № 580-VIII.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 163/28293 (далі - Порядок № 4), яким визначається механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД).
Відповідно до п.4 розділу І Порядку №4 випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:
1) під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини 1 статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини 1 статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України
3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини 1 статті 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини 1 статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини 1 статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є:
1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4 встановлено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Передумовою виплати одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Відповідно до положень Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2).
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби).
У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи (пункт 3).
Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, бухгалтерські служби готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).
У разі надсилання запитів до органів поліції, інших підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником бухгалтерської служби і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, закладу освіти, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Пунктом 2 Розділу IV Порядку № 4 встановлено, що висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє:
1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
3) у закладів освіти - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Пункт 3 Розділу IV Порядку № 4 передбачає, що у разі затвердження висновку про призначення ОГД керівником органу поліції або закладу освіти, в якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату ОГД.
У разі відмови у призначенні ОГД чи повернення документів на доопрацювання (документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) заявника письмово інформують про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Таким чином, одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка за встановленою процедурою призначається і виплачується особам, які на підставі закону мають право на її отримання.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС по Чернігівській області» від 28.02.2025, зокрема, встановлено, що наслідки ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою з гематомою нижньої повіки лівого ока (23.04.2024) - травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків, що підтверджується довідкою №54 (а/НПУ) від 28.02.2025.
Також відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №163/25/3167/В (дата прийняття рішення - 31.07.2025; номер рішення - 163/25/3167/Р) позивачу визначено 5% втрати працездатності від травми (23.04.2024), пов'язаної з виконанням службових обов'язків з 02.07.2025 року.
Законом № 580-VIII не встановлено заборони щодо можливості встановлення відсотку втрати працездатності після закінчення проходження служби в поліції.
Право на отримання одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності пов'язано з отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції.
Також суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги встановлено статтею 101 Закон №580-VIII, в якому відсутня підстава, зазначена відповідачем.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського.
Щодо належного способу захисту, то суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення про призначення пенсії
Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково шляхом визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням висновків суду.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Таким чином, судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, а докази понесення інших судових витрат сторони не подали.
Разом з тим, позивач помилково сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн. У зв'язку з цим, суд роз'яснює позивачу право подати відповідне клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області ( просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651 ).
Повне судове рішення складено 20.01.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА