20 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/12945/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - Мінветеранів, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про закриття адміністративного провадження (у формі листа Міністерства у справах ветеранів України № 19024/1.3/3.2-25 від 05.09.2025);
зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) від 09.08.2025, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 внаслідок травми та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки він є сином загиблого та не створив власної сім'ї, має дійсне посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України серії НОМЕР_1 , йому вже була виплачена допомога в розмір 1860650,00 грн як особі, яка має право на таку виплату, тому відмова у виплаті 15 млн грн. як особі, яка не має право на таку виплату є безпідставною та такою, що не відповідає чинному законодавству.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає, що не погоджується із зазначеними доводами, вважає їх безпідставними та такими, що виходять із власного тлумачення позивачем норм чинного законодавства виходячи із особистого суб'єктивного інтересу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
16.03.2022 в селі Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області під час виконання бойового завдання, здійснюючи заходи із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок отримання множинних травм кінцівок, тулуба, голови, загинув батько позивача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Причина смерті зазначена у витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 04.08.2022 № 829 - травма та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
В зв'язку з зазначеним, військовою частиною НОМЕР_3 позивачу була видана довідка про безпосередню участь старшого солдата ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області від 21.08.2023 № 2802/2.
Згідно наявних в матеріалах справи копій посвідчень серії НОМЕР_1 позивач є членом сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України.
25.09.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336), у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_2 , як сину загиблого (померлого) Захисника України.
Листом від 23.10.2024 № 18369/5/5.2-24 відповідач повідомив позивача, що відповідно до статті 43 “Про адміністративну процедуру» заява залишається без руху оскільки під час розгляду заяви виявлено, що подані відомості є неповними. Просило протягом 30 календарних днів з дня отримання листа усунути виявлені недоліки шляхом направлення на адресу Мінветеранів заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) та довідки з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім'я одержувача одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 336 Мінветеранів розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стосовно виплати або невиплати такої допомоги одержувачам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про одержувачів, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення одержувачів, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні з обґрунтуванням причини.
Для визначення частки одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати одержувачам, зазначеним у пункті 7 цього Порядку № 336, Мінветеранів уточнює в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», інформацію про всіх членів сім'ї загиблої (померлої) особи, зазначених у частині четвертій статті 10 1 Закону, які зверталися за її призначенням, та про виплату або відмову у її виплаті з обґрунтуванням причини.
В зв'язку з зазначеним, Мінветеранів листом від 03.12.2024 № 21201/5/5.2-24 звернулося до Міністерства оборони України з клопотанням надати інформацію про призначення та виплату (відмову у виплаті) особам одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або отримання інвалідності.
У відповідь Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України листом від 09.12.2024 № 220/13/10068 повідомило відповідача, що документи від членів сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надійшли до Департаменту, Комісією прийнято рішення повернути їх на доопрацювання (протокол № 126 від 08.07.2922, № 295 від 09.12.2022 та № 4/д від 09.02.2024).
Так, згідно з висновком та доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 : батько загиблого ОСОБА_3 - помер у 1992 році, мати загиблого ОСОБА_4 - померла в 2013 році, син загиблого - позивач ОСОБА_1 1998 р. н., син загиблого ОСОБА_5 , 1990 р. н. - надав нотаріально засвідчену відмову від частки допомоги.
Враховуючи вказану інформацію, відповідач виніс подані позивачем матеріали для попереднього опрацювання на засідання консультативно-дорадчого органу при Мінветеранів - комісії з питань розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - комісія).
Комісія на своєму засіданні 16.12.2024 (копія витягу з протоколу № 4) розглянула заяву позивача від 25.09.2024 та рекомендувала Мінветеранів призначити ОСОБА_1 частку одноразової грошової допомоги у розмірі 1/2 від належної суми як повнолітній дитині, яка не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 внаслідок травми, одержаної під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В свою чергу, наказом Мінветеранів від 24.12.2024 № 481 “Про призначення та виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України», керуючись частиною сьомою статті 13 та частиною сьомої статті 15 Закону № 3551-ХІІ, підпунктом 4 пункту 2 та пункту 19 Порядку № 336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2024 № 1090) та враховуючи протокол засідання комісії від 16.12.2024 № 4, Мінветеранів призначило ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 1/2 від належної суми як повнолітній дитині, яка не має права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови № 168.
В подальшому, як слідує з матеріалів справи до відповідача надійшла заява ОСОБА_1 від 17.01.2025 про долучення до його заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як дитині загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , нотаріально засвідчену відмову ОСОБА_5 (брата позивача) від частки одноразової грошової допомоги. В зв'язку з чим просив виплатити йому, як члену сім'ї загиблого Захисника України, одноразову грошову допомогу у повному розмірі 1 860 тис гривень.
Також, позивач звернувся до відповідача з повторною заявою від 03.02.2025 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29.04.2016 № 336, у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_2 , як дитині загиблого військовослужбовця разом із нотаріально засвідченою відмовою ОСОБА_5 (брата позивача) від частки одноразової грошової допомоги.
20.02.2025 Комісією на засіданні (копія витягу з протоколу №3) розглянуто повторну заяву ОСОБА_1 та з урахуванням нових обставин справи рекомендувано призначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі 1/2 від належної суми (другу частину), у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 внаслідок травми, одержаної під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з урахуванням раніше виплаченої суми.
В свою чергу, наказом відповідача від 07.03.2025 № 205 “Про призначення та виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України», керуючись частиною сьомою статті 13 та частиною сьомої статті 15 Закону № 3551-ХІІ, підпунктом 4 пункту 2 та пункту 19 Порядку № 336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2024 № 1090) та враховуючи протокол засідання комісії від 20.02.2025 № 3, Мінветеранів призначило одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 у розмірі 1/2 від 1 860 750,00 гривень з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 930 375,00 гривень відповідно до наказу Мінветеранів від 24.12.2024.
Відповідач листом від 05.03.2025 № 4708/1.3/3.2-25 повідомив ОСОБА_1 про розгляд його заяв від 17.01.2025 та від 03.02.2025 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 .
Однак, в подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.08.2025 щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) батька ОСОБА_2 відповідно до Порядку призначення та виплати окремим категоріям осіб з числа членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) члена сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 936 (далі - Порядок № 936).
Листом від 05.09.2025 № 19024/1.3/3.2-25 відповідач надав роз'яснення та повідомив ОСОБА_1 про те, що керуючись пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження за результатом розгляду заяви закрито у зв'язку з поданням заяви особою, яка відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ не мала права на подання такої заяви. Так, відповідно до пункту 3 Порядку № 936 одноразова грошова допомога призначається та виплачується у зв'язку із загибеллю (смертю) Захисника та Захисниці України, членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, статус яким встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ. Згідно з доданими до заяви позивача документами, статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України позивачу встановлено відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 15.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває досі.
Так, надання одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України передбачено законодавчими положеннями в залежності від категорії загиблого (померлого), а саме: Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) передбачено дві одноразові грошові допомоги різним категоріям осіб: частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ передбачена одноразова грошова допомога членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1- 6 частини першої статті 10 1 цього Закону, згідно з Порядком № 336; частиною десятою статті 15 Закону № 3551-ХІІ передбачена одноразова грошова допомога членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, статус яким встановлено лише згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, згідно з Порядком № 936; Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачена одноразова грошова допомога членам сімей загиблих військовослужбовців згідно з Постановою № 168.
Згідно з частиною сьомою статті 15 Закон № 3551-ХІІ, членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1- 6 частини першої статті 10 1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї у розмірі, визначеному підпунктом “а» пункту 1 статті 16 2 Закону № 2011-XII. Якщо особа у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 336, одержувачами одноразової грошової допомоги є, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 336 одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі загибелі (смерті) або визнання безвісно відсутніми осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551- ХІІ, - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, або з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 336 одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, призначається та виплачується членам сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеним в частині четвертій статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ у розмірі 750 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у пунктах 1-6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, рівними частинами.
Якщо один із членів сім'ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім'ї, які мають право на її отримання, рівними частинами.
У такому випадку подається заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня 2022 року (в якому загинув батько Позивача), становив 2 481 гривень.
Відтак розмір одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, для позивача мав становити: 750 х 2 481 грн = 1 860 750 гривень.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позивач звернувся до Мінветеранів із заявою від 25.09.2024 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 336, у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_2 , як сину загиблого (померлого) Захисника України.
Наказом Мінветеранів від 24.12.2024 № 481 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, у розмірі 1/2 від 1 860 750,00 грн як повнолітній дитині, яка не має права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови № 168.
Наказом Мінветеранів від 07.03.2025 № 205 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, у розмірі 1/2 від 1 860 750,00 грн (другу частину допомоги у зв'язку із відмовою брата) як повнолітній дитині, яка не має права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови № 168, з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 930 375,00 гривень.
Враховуючи викладене, відповідачем правомірно прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, повнолітньому сину (позивачу) за загиблого ОСОБА_2 у повному у розмірі 1 860 750 грн.
Щодо одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною десятою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, суд зазначає, що відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ членам сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10 1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 мільйонів гривень у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї в період з 24 лютого 2022 року по 25 березня 2022 року або у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї в період з 26 березня 2022 року до дня припинення або скасування воєнного стану під час безпосередньої участі у бойових діях на територіях, на яких велися такі бойові дії, згідно з переліком, визначеним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Якщо члени сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10 1 цього Закону, одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою цієї статті, або одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за їх вибором. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок призначення та виплати окремим категоріям осіб з числа членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) члена сім'ї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 936 (далі - Порядок № 936).
Відповідно до 3 Порядку № 936 одноразова грошова допомога призначається та виплачується у зв'язку із загибеллю (смертю) Захисників та Захисниць України, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім'ї осіб (цивільних добровольців), які загинули, померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Натомість відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи батько позивача був військовослужбовцем Збройних Сил України.
Крім цього, згідно Єдиного державного реєстру ветеранів війни, статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України позивачу встановлено відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ.
При цьому, одноразова грошова допомога, передбачена частиною десятою статті 15 Закону № 3551-ХІІ надається особам, яким відповідний статус встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ.
Так, суд зазначає, що Законом України від 29.07.2022 № 2489-IX “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (застосовується з 24.02.2022) статтю 16 2 Закону № 2011-XII доповнено пунктом 3, яким встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Розміри одноразової грошової допомоги, які визначено Постановою № 168, застосовується, зокрема у випадку загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтв), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Призначення та виплати відповідно до Постанови № 168 здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями.
Отже, відповідач не проводить виплату грошової допомоги у розмірі 15,0 млн грн, передбаченої Постановою № 168, та відповідно не відноситься до відповідних розпорядників бюджетних коштів.
Повноваження Мінветеранів призначати та виплачувати одноразову грошову допомогу визначені виключно Законом № 3551-ХІІ, а не Законом № 2011-XII.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи Мінветеранів було розглянуто заяви позивача, призначено та виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону № 3551-ХІІ та вимог Порядку № 336.
Таким чином, позивач, реалізував своє право на соціальний захист членів сім'ї загиблого Захисника, звернувшись до Мінветеранів за призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-XII та Порядку № 336, в результаті чого останньому була призначена та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 1860750 грн.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про закриття адміністративного провадження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, позивач 09.08.2025 звернувся із заявою призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Порядку № 936, у зв'язку із загибеллю його батька ОСОБА_2 , як члену сім'ї статус яким встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, в той час, як згідно наданих позивачем документів, статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи України позивачу встановлено відповідно до пункту 5 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру» адміністративне провадження закривається у зв'язку з поданням заяви особою, яка відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ не мала права на подання такої заяви.
У зв'язку із зазначеним, керуючись пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру», Мінветеранів листом від 05.09.2025 № 19024/1.3/3.2-25 повідомило позивача, що адміністративне провадження за його заявою закрито у зв'язку з поданням заяви особою, яка відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ не мала права на подання такої заяви.
Суд зазначає, що закриття провадження не є відмовою у задоволенні вимог заяви по суті, а лише вказує на неможливість прийняття рішення в межах компетенції органу на підставі конкретної заяви.
Суд враховує, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв правомірно, оскільки: повноваження Мінветеранів призначати і виплачувати одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, статус яким встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, визначені Порядком № 936, відповідно до пункту 3 Порядку № 936 одноразова грошова допомога призначається та виплачується у зв'язку із загибеллю (смертю) Захисника та Захисниці України, членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, статус яким встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ, згідно з доданими до заяви позивача документами, статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України позивачу встановлено відповідно до пункту 5 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги повнолітньому сину позивачу за загиблого батька ОСОБА_2 у повному у розмірі 1 860 750 грн як це передбачено частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ та у відповідності до норм Порядку № 336; відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ та Порядку № 936 одноразова грошова допомога призначається і виплачується членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, статус яким встановлено згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ. Натомість Позивачу такий статус встановлено відповідно до пункту 5 частини першої статті 10 1 Закону № 3551-ХІІ; відповідач керуючись пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру», повідомив позивача, що адміністративне провадження за його заявою закрито у зв'язку з поданням заяви особою, яка відповідно до частини десятої статті 15 Закону № 3551-ХІІ не мала права на подання такої заяви; відповідач не проводить виплату грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-XII та Постановою № 168, та не відноситься до відповідних розпорядників бюджетних коштів.
Відтак, з урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) від 09.08.2025, у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2 внаслідок травми та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Міністерство у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, 34,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ 42657144).
Повне судове рішення складено 20.01.2026.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО