з інших питань
19 січня 2026 року м. Рівне№460/22404/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
В провадженні суду перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч.2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Поряд з цим, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Axen v. Germani" заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду, після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках, влада має брати до уваги міркування ефективності і економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, питання права не становлять особливої складності, та обставини, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, а також те, що судом вже вирішувалось питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін під час відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання відповідача та відмову в його задоволенні.
Керуючись статтями 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Д.П. Зозуля