19 січня 2026 року м. Рівне№460/7147/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо втручання в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: безпідставне зняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 із взяттям на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 104 від 18.02.2025 року (з основної діяльності) в частині призову на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 військовозобов'язаного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 18.02.2025 року (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом відновлення відомостей щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) які були зазначені до 17.02.2025 року, а саме із зазначенням в “категорія обліку»- “військовозобов'язаний», в “підстава зняттявиключення» - видалити “військовослужбовці», а в “ТЦК та СП» в якому перебуває на військовому обліку - видалити “ ІНФОРМАЦІЯ_4 » із зазначенням “ ІНФОРМАЦІЯ_5 (Острог)».
На обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 17.02.2025 біля будинку АДРЕСА_1 , його було затримано групою оповіщення за, начебто, порушення правил військового обліку. Йому було повідомлено, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210, 210-1 КУпАП і саме тому щодо нього здійснюється адміністративне затримання та доставлення до органу ТЦК та СП з метою складання адміністративного протоколу. Того ж дня, позивача було доставлено до відповідача 2 та направлено на проходження ВЛК, відповідно до якого позивач був визнаний придатним до військової служби (відомості з електронного ВОД сформованого 25.02.2025 року). 18.02.2025 року позивача було доставлено до відповідача 1 з метою проходження ним військової служби на підставі проведеного призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Крім того, позивач зазначає, що його було затримано у місті Рівне Рівненської області, то, у відповідності до абз.3 п.16 Постанови № 560, працівник поліції повинен був доставити позивача до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 , або ж до ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , юрисдикція якого не поширюється ні на АДРЕСА_1 , ні на Рівненський район без складання протоколу про адміністративне затримання. Крім того, затримання Позивача представниками Відповідача 2 проводилося без належних на те повноважень, оскільки повноваження останніх діють в межах адміністративно-територіальної одиниці, а саме Вараського району Рівненської області. Позивач вказує, що його було безпідставно знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (шляхом втручання та спотворення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів) з подальшим взяттям його на свій військовий облік. Також позивач зазначає, що відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №51 від 18.02.2025 року солдата ОСОБА_2 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 18 лютого 2025 року зарахувати до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення, і вважати таким, що з 18 лютого 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків… за посадою шпк “солдат». Відповідно до даного витягу з Наказу підставою зарахування позивача до списків особового складу відповідача 1 є “поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_9 », а не наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_7 , проте, позивач вказує, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ, а не поіменним списком (абз. 7 п. 81 Постанови № 560). Таким чином позивач вважає дії відповідачів протиправними та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду суддею та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що згідно пункту 3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок) у редакції від 31.01.2025, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Відповідно до абзацу 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 у редакції від 16.01.2025,територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (абзац 9 пункту 81 Порядку у редакції від 31.01.2025). Взявши ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних 18.02.2025 та призвавши його на військову службу під час мобілізації у цей же день, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ОСОБА_1 не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому був призваний на військову службу. У нього була відсутня довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно додатку 6 до Порядку. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів не містив інформації про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 . Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 18.02.2025 № 104 являється індивідуальним актом, тому він не може бути скасованим, бо характеризується разовим застосуванням та вичерпав свою дію фактом призову ОСОБА_1 на військову службу. Згідно постанови Верховного Суду від 05.02.2025 по справі № 160/2592/23 процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 18.02.2025 № 104 розпочав проходження ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації. Ці правовідносини можуть завершитись лише виданням індивідуального акту протилежного характеру. Таким чином просить суд відмовити у задоволенні позовну повністю.
Відповідач 1, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 та звільнення з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення її призведе до повного поновлення порушеного права. Також відповідач 1 вказує, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною тобто такою, що вже відбулася, а визначення процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує, що підтримує позовні вимоги повністю та просить суд задовольнити їх.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України.
17.02.2025 року позивача, який перебував біля будинку АДРЕСА_1 , було затримано групою оповіщення та доставлено до органу ТЦК та СП.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 18.02.2025 №104 ОСОБА_1 призвана на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2025 №51 солдата ОСОБА_1 зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 18.02.2025.
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та про зарахування до списків особового складу військової частини, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1487 встановлено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.8 Порядку № 1487, організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників.
Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі - служба персоналу).
У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації.
Працівники з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності) безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов'язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Відповідно до п. 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.
На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Військовозобов'язані, які згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». (далі - Закон № 3543).
Положенням ст. 1 Закону № 3543 встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За змістом ч.2 ст. 4 Закону № 3543 загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Станом на час розгляду справи, оскільки воєнний стан продовжений, то загальна мобілізація також продовжена.
Статтею 22 Закону № 3543 встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Отже у разі отримання повістки або мобілізаційного розпорядження, військовозобов'язані та резервісти зобов'язані з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, що зазначені в таких документах.
Згідно із вимогами ч. 5 ст. 22 Закону № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписами п. 2 цього Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Згідно із п.8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно пункту 3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок) у редакції від 31.01.2025, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Відповідно до абзацу 12 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 у редакції від 16.01.2025,територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У разі призову військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (абзац 9 пункту 81 Порядку у редакції від 31.01.2025).
Як зазначалося вище судом 17.02.2025 року позивача, який перебував біля будинку АДРЕСА_1 , було затримано групою оповіщення та доставлено до органу ТЦК та СП. Також відповідачем 2 позивач був направлений на проходження ВЛК, відповідно до якого позивач був визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) від 18.02.2025 №104 ОСОБА_1 призвана на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2025 №51 солдата ОСОБА_1 зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення з 18.02.2025.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543.
Так, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Абзацом 3, 5 пункту 58 Порядку № 560 визначено, що органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території якого вони розміщуються (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів, де військовозобов'язані працівники перебувають на військовому обліку). До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Зарахування заброньованих на спеціальний облік в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів) здійснюється згідно з Порядком бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 12 і від 7 червня 2024 р. № 674, або відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790).
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час затвердженого Постановою від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі - Порядок № 76) цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Приписами постанови Кабінету Міністрів України «Питання Єдиного державного веб порталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг» від 4 грудня 2019 р. № 1137 зазначено, що власником (держателем) Порталу Дія, є держава в особі «Мінцифри» (абз.4 п.3), і «формування та ведення Реєстру адміністративних послуг забезпечується Мінцифри» (п.26).
Згідно із п. 24 Порядку Постанови № 76 керівник державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноважена ним особа може подати заяву в електронній формі засобами «Порталу Дія» та отримати інформацію про військовозобов'язаних в державному органі, на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, яким надана відстрочка та які переведені на спеціальний військовий облік, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме про: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України); дату народження; ознаку військового обліку за призначенням загальний або спеціальний); дату закінчення строку дії відстрочки та перебування на спеціальному військовому обліку.
Формування списку засобами «Порталу Дія» завершується накладенням кваліфікаційного електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, підприємства, установи або уповноваженої особи. Сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов'язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі. У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов'язаних переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов'язаний (п.29 Порядку № 76):
перебуває на військовому обліку;
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
уточнив персональні дані;
не перебуває у розшуку.
Відповідно до абз.3 п.7 Положення № 154, з метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних (абз.9);
забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (абз.18);
надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони (абз.19).
Отже відповідач 2 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією (оформлену відстрочку/наявність бронювання).
Суд зазначає, що взявши ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних 18.02.2025 та призвавши його на військову службу під час мобілізації у цей же день, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1 станом на 18.02.2025 не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому був призваний на військову службу. У нього була відсутня довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно додатку 6 до Порядку. Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів не містив інформації про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Зважаючи на встановлені обставини, суд не вбачає у діях відповідача 2 порушень порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією.
Крім цього, суд зауважує наступне.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні.
Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «... за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення з питання скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання відображена у сталій та послідовній позиції Верховного Суду України, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності.
Таким чином, мобілізаційне розпорядження щодо позивача вичерпало свою дію фактом його виконання.
Варто також наголосити, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо втручання в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: безпідставне зняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 із взяттям на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та про визнання протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 104 від 18.02.2025 року (з основної діяльності) в частині призову на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 військовозобов'язаного ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 18.02.2025 року (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1
Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону № 2232.
Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008.
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог цього Положення, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 року.
Відповідно до пункту 12.1 розділу XII цієї Інструкції, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення № 1153/2008 (у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них).
За визначенням, наведеним в Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача № 40 від 31.01.2024, рапорт (заява) - це письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Подання рапорту «по команді» означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, не розгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини, але фактично подавати по команді і проставляти відповідні помітки подання, отримання та клопотання надалі нижчим командиром вищому.
За загальним правилом рапорт на звільнення має бути розглянутий командиром протягом 30 днів з моменту його реєстрації в стройовій частині.
Відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» № 548-ХГУ від 24.03.1999 (із змінами чинними на момент виникнення спірних правовідносин) командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Таким чином, на командира, який віддає наказ покладається відповідальність за віддання законного наказу та контроль за його виконанням.
Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 з усіма документами, які були необхідні для його зарахування до списків особового складу військової частини.
Оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 51 від 18.02.2025 винесений на виконання та відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до Мобілізаційних розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України, Мобілізаційних директив ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Підставою для видання наказу про зарахування позивача до особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Згідно матеріалів справи позивач був доставлений до військової частини НОМЕР_1 з мобілізаційним розпорядженням та поіменним списком, на підставі яких позивача і було зараховано до списків особового складу згаданої військової частини.
Отже, командир військової частини НОМЕР_1 із дотриманням вимог чинного законодавства, виконав вимоги чинного законодавства та виніс оскаржуваний наказ із дотриманням правил субординації, підпорядкування із дотриманням положень про облік військовослужбовців.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення його з військової служби, в якому наводив вказані вище обставини чи інші підстави.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає наказ відповідача 1 від 18.02.2025 №51 в частині зарахування позивача до особового складу військової частини таким, що відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже такий наказ не підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та непідтверджені належними і допустимими доказами, а тому позовна заява задоволенню не належить.
Правові підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 січня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Суддя У.М. Нор