Справа № 420/20065/25
20 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560. В решті позовних вимог відмовлено.
19.01.2026 р. від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Заява мотивована тим, що 25.12.2025 р. державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Іскрою С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79748034, оскільки "25.12.2025 до відділу надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.12.2025 р. вих № 19231, яким повідомляють про те, що вимоги вищевказаного виконавчого документа ними виконано, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 від 13.11.2025 р. вих № 16863". Представник позивача вказує, що відповідний лист про результати розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не отримував, а матеріали виконавчого провадження не містять.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з наступних підстав.
Частиною 1 ст.129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 20.06.2018 р. у справі № 800/592/17, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень під час прийняття рішення або після винесення такого, однак суд наділений відповідним правом, а не обов'язком.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
На підставі вище наведеного, аналізуючи правові норми ст.382 КАС України та враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що суд вправі встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як у судовому рішенні за результатами вирішення справи по суті, так і після ухвалення судового рішення, яким вирішено спір по суті.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 р. у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування ст.382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, зміст положень ст.382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25, серед іншого, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю представник позивача вказує на те, що за результатами здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову від 25.12.2205 р. ВП 79748034 про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2025 р. № 16863. При цьому, матеріали виконавчого провадження відповідного листа не містять, останній позивачу/його представнику відповідачем не направлявся.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд, проаналізувавши відповідну заяву та додані до неї документи, встановив, що фактично представник позивача вказує про протиправність постанови державного виконавця та має намір оскаржити рішення, прийняте відповідачем за результатами розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене листом від 13.11.2025 р. № 16863.
При цьому, рішенням суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25 зобов'язано відповідача виключно розглянути вказану заяву та прийняти рішення по суті.
Отже, в даному випадку виникли нові спірні правовідносини між позивачем та Пересипським відділом державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо оскарження постанови від 25.12.2205 р. ВП 79748034 про закінчення виконавчого провадження, а також між позивачем та відповідачем щодо оскарження результатів розгляду заяви по суті. Відповідні правовідносини виходять поза межі предмету спору по справі 420/20065/25, судом не досліджувались, зобов'язальний припис відносно них не винесено.
Доказів щодо ухиляння відповідача від виконання рішення суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25, а також загалом необхідності встановлення судового контролю, представником позивача не надано.
Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що згідно положень ст.382 КАС України, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду щодо цієї категорії адміністративних справ є дискреційними повноваженнями, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25.
Керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволені заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко