Справа № 420/26739/24
20 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/26739/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул.Ю.Іллєнка,81, м.Київ, 04050) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не застосування пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020р. при обчисленні в період з 1.06.2021р. по 31.12.2022р. включно ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №1082-IX на 1.01.2021р. та Законом №1928-IX на 1.01.2022р.;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації днів невикористаної відпустки за період з 1.06.2021р. по 31.12.2022р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2021р. та 1.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу ДКВС України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 06 календарних років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2021р., 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу ДКВС України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не застосування пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020р. при обчисленні в період з 1.06.2021р. по 31.12.2022р. включно ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №1082-IX на 1.01.2021р. та Законом №1928-IX на 1.01.2022р..
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації днів невикористаної відпустки за період з 1.06.2021р. по 31.12.2022р. включно, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2021р. та 1.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5.
Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 06 календарних років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2021р., 1.01.2022р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 8, 14 до постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018р. №925/5, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024р. по справі № 420/26739/24 набрало законної сили 13 лютого 2025 р.
03 березня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом по адміністративній справі № 420/26739/24 видані виконавчі листи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань (вул.Ю.Іллєнка,81, м.Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024р. у справі №420/26739/24.
29 грудня 2025 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань подано до канцелярії суду звіт про виконання рішення суду, відповідно до якого вказано, що на виконання Рішення Департаментом 24.12.2025 було проведено ряд платежів:
- 209359,48 грн ОСОБА_1 (платіжна інструкція №2633);
- 48483,26 грн ГУ ДПС у м.Києві ЄСВ 22% (Платіжна інструкція № 2632);
- 11018,96 грн ГУК у м. Києві/м.Київ/11011000 Військовий збір 5 % (Платіжна інструкція № 2634);
- 39668,12 грн ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/11010201 компенсація ПДФО (Платіжна інструкція № 2635).
Загалом на виконання Рішення Департаментом перераховано 308529,82 грн.
Таким чином, Департаментом виконано Рішення в повному обсязі.
Звіт розглянутий судом на підставі ч.9 ст.205 КАС України в порядку письмового провадження.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов'язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 КАС України - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з вимогами ч.2, 3 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною п'ятою ст.382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з вимогами ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, на етапі перевірки звіту суб'єкта владних повноважень, який стосується, зокрема, виплати заборгованості з нарахованих, але невиплачених сум пенсій, суд має можливість врахувати добросовісну поведінку боржника, яка полягає у вчинені достатніх та вичерпних дій задля забезпечення органу у фінансуванні та не накладати стягнення у вигляді штрафу на керівника боржника. У такому випадку суд встановлює новий строк, який становить від 10 днів до трьох місяців.
Як зазначає відповідач на виконання Рішення Департаментом 24.12.2025 було проведено ряд платежів:
- 209359,48 грн ОСОБА_1 (платіжна інструкція №2633);
- 48483,26 грн ГУ ДПС у м.Києві ЄСВ 22% (Платіжна інструкція № 2632);
- 11018,96 грн ГУК у м. Києві/м.Київ/11011000 Військовий збір 5 % (Платіжна інструкція № 2634);
- 39668,12 грн ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/11010201 компенсація ПДФО (Платіжна інструкція № 2635).
Загалом на виконання Рішення Департаментом перераховано 308529,82 грн.
Таким чином, Департаментом виконано Рішення в повному обсязі.
Звіт розглянутий судом на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України в порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, розглянувши звіт Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, суд вважає можливим його прийняти, враховуючи таке.
Судом встановлено, що загалом на виконання Рішення Департаментом перераховано 308529,82 грн.
Суд зазначає, що звіт Департаменту з питань виконання кримінальних покарань складений з дотриманням статті 382-2КАС України, та також містить наведення обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність фінансування) та заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення.
Заперечень щодо прийняття звіту відповідача від представника позивача не надходило. Копію звіту було направлено поштою на адресу позивача.
Відповідно до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
За наслідками встановлення фактичних обставин суд приходить висновку, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань вжито конкретних заходів з метою повного виконання ухвали суду про встановлення судового контролю.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для прийняття звіту Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 256, 295, 372, 382 КАС України, суд -
Прийняти звіт Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/26739/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул.Ю.Іллєнка,81, м.Київ, 04050) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.С. Єфіменко