Справа № 420/27975/25
20 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом якого позивач просить:
визнати незаконною та протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби, та невнесення відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.10.2011р., РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.10.2011р., РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.10.2011р., РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після проходження військово лікарської комісії він був визнаний непридатним до військової служби, та відповідно до підп. 3 п. 6 ЗУ Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (з послідуючими змінами) «Про військовий обов'язок і військову службу» був виключений з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби.
Позивач зазначає, що для отримання відомостей про виключення його з військового обліку призовників, військовозобов'язаних, та резервістів (бази інформаційного ресурсу) по вищезазначеним обставинам було відправлено Заяву від 09.07.2025р. Відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка відповідно поштового трекінгу була отримана 17.07.2025р. з наступним проханням:
надати інформацію - чи виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.10.2011р., РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на підставі підп. 3 п. 6 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (з послідуючими змінами) «Про військовий обов'язок і військову службу». Але, відповіді на вказану Заяву зі сторони Відповідача отримано не було. Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиключення його з військового обліку як визнаного непридатним до військової служби, та невнесення відомостей щодо нього про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що позивачем надано недостовірну інформацію, оскільки позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за рішенням якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Крім того зазначено, що на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу по мобілізації від 13.12.2024 року № 398 позивач призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_3 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
З Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачається, що ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 12.12.2024 року.
ОСОБА_1 було направлено на проходження ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби відповідно направлення від 12.12.2024 року № 1254/1058.
12.12.2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за рішенням якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (довідка військово-лікарської комісії від 12.12.2024 року № 1254/795).
Доказів подання заяв та скарг на рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач не надавав.
В той же день він був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 для подальшої відправки-до в/ч НОМЕР_3 для проходження військової служби за мобілізацією.
На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69/2022 та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов на військову службу по мобілізації від 13.12.2024 року № 398 позивач призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_3 .
В свою чергу позивач зазначає, що після проходження військово лікарської комісії він був визнаний непридатним до військової служби, та відповідно до підп. 3 п. 6 ЗУ Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (з послідуючими змінами) «Про військовий обов'язок і військову службу» був виключений з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби.
Позивач зазначає, що для отримання відомостей про виключення його з військового обліку призовників, військовозобов'язаних, та резервістів (бази інформаційного ресурсу) по вищезазначеним обставинам ним було відправлено заяву від 09.07.2025р. Відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка відповідно поштового трекінгу була отримана 17.07.2025р. з наступним проханням:
надати інформацію - чи виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.10.2011р., РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на підставі підп. 3 п. 6 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (з послідуючими змінами) «Про військовий обов'язок і військову службу».
Але, відповіді на вказану Заяву зі сторони Відповідача отримано не було.
Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 65 Конституції України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Як визначено ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами ч.2,3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з вимогами ч.7 ст.1 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч.ч.1,2,6 ст.14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Для взяття на військовий облік призовників громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).
Пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Згідно п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
За приписами п.2,3 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до п.79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Водночас, за закріпленим у п. 81 Порядку №1487 правилом, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
В силу вимог ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
В силу вимог ч.8,9 ст.5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно ч.1 ст.6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно ч.1 до ст.14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до п.1 якого військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Відповідно до п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Приписами п.4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Пунктами 5, 6 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).
Відповідно до п.8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, з матеріалів справи суд встановив, що 12.12.2024 року позивач пройшов військово-лікарську комісію при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_7 , за рішенням якої ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (довідка військово-лікарської комісії від 12.12.2024 року № 1254/795).
Доказів протилежного позивачем не надано.
Крім того позивачем не надано доказів звернення до відповідача з заявою про виключення його з військового обліку та внесення такої інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З огляду на викладене доказів неправомірно чи помилкового внесення відомостей щодо ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Між тим частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 року у справі №826/15741/18 зазначив, що з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у ст.129 Конституції України, в ч.3 ст.2 та ст.9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.
Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.