Справа № 420/20567/25
19 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 204 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2025 р. № 56 його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При звільненні відповідачем виплачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток. Однак до місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової компенсації, не включено додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168. Вважає такі дії відповідача-1 протиправними, оскільки додаткова винагорода виплачувалася щомісячно, має постійний характер, а тому повинна включатися до місячного грошового забезпечення, з якого розраховується грошова компенсація за невикористані дні щорічно основної та додаткової відпусток.
Ухвалою від 27.06.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Станом на 19.01.2026 р. від відповідачем-1 відзив на позовну заяву не надано.
19.01.2026 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260, компенсація за невикористані дні відпустки розраховується на основі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, виплачується в залежності від виконання завдань та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про її тимчасовий характер, у зв'язку з чим вона не є складовою, яка включається при розрахунку грошової допомоги для грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.03.2025 р. № 56 старшого сержанта ОСОБА_1 з 26.03.2025 р. виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Також вказаним наказом передбачено виплатити позивачу грошову компенсацію за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки.
12.05.2025 р. представник позивача звернулася до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом, в якому, серед іншого, просила надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022-2025 роки.
Листом від 20.05.2025 р. № 3438/1 військовою частиною НОМЕР_2 направлено представнику позивача картки особового рахунку за 2014-2025 роки.
09.06.2025 р. представник позивача звернулася до військової частини НОМЕР_2 із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію чи було враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 , при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустки за 2022-20254 роки; чи перебуває військова частина НОМЕР_1 на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Листом від 17.06.2025 р. № 3438/1/706 військова частина НОМЕР_2 повідомила, що відповідно до пункту 6 розділу ХХХІ Наказу № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, визначаються виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород, з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців передбачені пунктом 2 розділу І Наказу № 260, до яких спірна додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не включається. Зазначене свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди, а тому вона не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення. За своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови № 168, є одноразовим видом грошового забезпечення. Отже, додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не відноситься до складу грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_2 не враховувала додаткову винагороду при обрахунку компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022-2025 роки. Відповідно до рішення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.02.2013 р. військова частина НОМЕР_3 була зарахована на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_2 04.02.2013 р.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача-1 протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Положеннями ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок № 260, у пункті 2 розділу І якого внормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану (доповнено згідно з Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, який застосовується з 01 лютого 2023 року); допомоги.
Водночас у пункті 16 розділу І Порядку № 260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" прийняв Постанову № 168, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, пунктом 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1, які не впливають на вирішення цієї справи.
Нормами абз.3 п.14 ст.10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки".
Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 р. у справі № 240/32125/23 висловив правову позицію щодо питань, чи ураховується передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюються військовослужбовцям розміри грошових допомог для оздоровлення, при звільненні та грошова компенсація за невикористані дні відпусток.
Так, відповідаючи на питання щодо умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток, Верховний Суд констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, відповідно до довідки військової частини про нараховане позивачу грошове забезпечення виплачувалася позивачу починаючи з січня 2023 року по грудень 2024 року, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом і у постановах від 07.11.2024 р. у справі № 240/23909/23, від 19.12.2024 р. у справі № 580/3483/24, від 20.12.2024 р. у справі № 240/21650/23, від 10.04.2025 р. у справі № 240/2078/24, від 10.04.2025 р. у справі № 420/35446/23, від 10.10.2025 р. у справі № 240/2400/24, від 30.10.2025 р. у справі № 240/33499/23.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому така винагорода входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористаної дні основної щорічної відпустки.
Згідно фактичних обставин справи, останньою займаною штатною посадою ОСОБА_1 була посада командира відділення охорони військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2023-2024 роки, ОСОБА_1 протягом 2023-2024 років отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, яку відповідачем-1 не включено до розрахунку місячного грошового забезпечення, з якого позивачу розрахована сума грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток.
Таким чином, бездіяльність відповідача-1 щодо не включення передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховано розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, є протиправною.
Враховуючи те, що військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , суд вважає за необхідне зобов'язати військова частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з урахуванням проведених виплат.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ), з якого розраховано розмір грошової компенсації за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 15 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, за 45 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік, за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко