20 січня 2026 р. № 400/11526/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
проСт. 382 судовий контроль,
У провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №11526/23 позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.06.2023 року щомісячної доплати до пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.06.2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили з 31.10.2023 року.
На виконання резолютивної частини рішення від 31.10.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №400/11526/23.
19.01.2026 року канцелярією суду було зареєстровано заяву ОСОБА_1 про подання відповідачем звіту, в якій позивач просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі № 400/11526/23 та зобов'язати відповідача подати до Миколаївського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі № 400/11526/23.
Заява позивача мотивована тим, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року не виплачує належні кошти позивачу.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
Суд враховує, що судовий контроль за виконанням рішення встановлюється тоді, коли триває процес виконання рішення відповідачем і такий процес підлягає контролю судом, натомість, визнання дій (рішень) відповідача протиправними - коли дії відповідача з виконання рішення вже завершено.
Натомість, позивачем подано заяву про встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України, а по суті та зважаючи на обґрунтування заяви, позивач не згодний з діями відповідача, що вчинені на виконання рішення суду, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України;-
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3.Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А.В. Величко