Рішення від 19.01.2026 по справі 380/19630/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

19 січня 2026 рокусправа № 380/19630/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач ), у якому просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відмові здійснити мені перерахунок доплати за вислугу років у розмірі 60% від окладу судді згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок і виплатити мені доплату за вислугу років у розмірі 60% від окладу судді, починаючи з 16 серпня 2016 року з врахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач на виконання рішення суду здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, тобто виплачує 66% грошового утримання працюючого судді. Проте, надбавку за вислугу років продовжує виплачувати - 50% від окладу судді, тобто як при стажі 22 роки, а не так як встановив суд - стаж 28 років, при якому вислуга років становить 60% від окладу судді.

Ухвалою судді від 03.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження.

22.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 380/12797/22, яке набрало законної сили 24.05.2023, позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.08.2016 до 18.02.2020 у розмірі 90% від суддівської винагороди обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI з урахуванням виплачених сум та з 19.02.2020 у розмірі 66 % грошового утримання працюючого судді обчисленого відповідно до Закону 1402 з врахуванням виплачених сум.

Головним управлінням, в межах своїх повноважень, виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 380/12797/22.

11.11.2025 від позивача надійшла заява про витребування доказів.

14.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

Ухвалою суду від 20.11.2025 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, - задоволено.

26.11.2026 відповідач на виконання ухвали суду від 20.11.2025 надав відповідні докази.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 380/12797/22 встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і одержує щомісячне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

09.12.2015 позивач звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом (справа № 443/2023/15-а) до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо відмови здійснити нарахування та виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотки суддівської винагороди працюючого судді починаючи з 9 лютого 2015 року, з часу закінчення повноважень судді.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.04.2016 у справі № 443/2023/15-а (провадження № 2-а/456/34/2016) позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо відмови здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотки грошового утримання судді Жидачівського районного суду Львівської області з 13 серпня 2015 року, з наступного дня після виключення зі штату Жидачівського районного суду Львівської області у зв'язку із звільненням з посади судді у відставку.

При прийнятті рішення суд врахував, що стаж судді позивача ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 22 роки, 6 місяців і 9 днів.

На виконання зазначеної постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.04.2016 у справі № 443/2023/15-а позивачу призначено та виплачувалось щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотки грошового утримання судді.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 1.380.2019.005633 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Відділу з питань призначенням та перерахунку пенсій № 14 (Жидачівський район) щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до загального стажу роботи судді половину строку навчання у Львівському університеті ім. І. Франка та календарного періоду проходження строкової військової служби протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 14 Управління застосування пенсійного законодавства здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням до загального стажу роботи судді половину строку навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка та календарний період проходження строкової військової служби відповідно до розрахунку Жидачівського районного суду Львівської області від 16.08.2016 № 02/159/2016, починаючи з 16 серпня 2016 року.

Суд при вирішенні цієї справи встановив, що навчання позивача на денній формі юридичного факультету Львівського університету в період з 24.07.1974 по 26.06.1979 становить 02 роки 05 місяців 17 днів. Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.08.2016 № 02/159/2016, період служби в Збройних силах Радянської армії позивача становить 17.11.1970 - 10.11.1972. Відповідач не зарахував до стажу роботи судді, що дає право позивачу на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання у вищому навчальному закладі відповідач протиправно звузив обсяг прав позивача, гарантованих йому Конституцією України

Відповідно до довідки-розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 16.08.2016 № 02.02/159/16, виданої Жидачівським районним судом Львівської області, стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді становить 26 років 11 місяців 20 днів. До стажу роботи включено половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі № 380/12797/22 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області викладену у листі від 18.06.2022 у перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснити з 16.08.2016 до 18.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 66 % грошового утримання працюючого судді обчисленого відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ з врахуванням виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 24.05.2023 у справі №380/12797/22 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 року в справі № 380/12797/22 без змін.

Зокрема, апеляційний суд встановив, що з 05.08.2018 по теперішній час суддівський стаж позивача з врахуванням стажу роботи суддею (заступником голови суду) - 22 роки 6 місяців 11 днів, періоду навчання позивача тривалістю 02 роки 05 місяців 17 днів та календарний період проходження строкової військової служби тривалістю 01 рік 11 місяців 23 дні, роботи за юридичною спеціальністю 2 роки становить 28 років 11 місяців 20 днів.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 05.03.2025, в якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2023, яким встановлено стаж роботи суддею 28 років 11 місяців 20 днів, шляхом доплати за вислугу років замість 50% окладу судді, що становить по підрахунках ГУ ПФУ у Львівській області 31530.00 грн (50% від посадового окладу судді 63060.00 грн) на 60% окладу судді, що становить 37836.00 грн.

Листом від 19.09.2025 відповідач повідомив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислене при страховому стажі роботи 48 років 05 місяців 22 дні, в т. ч. 26 років 11 місяців 02 дні - робота суддею.

Розмір призначеного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 становить 62429,40 грн. (94590,00 х 66 % грошового утримання судді).

Враховуючи вище зазначене, для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці - підстав немає.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є перерахунок та виплата грошового утримання судді у відставці.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Відповідно до частини третьої статті 141 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, тобто у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"; далі - Закон № 2453-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Разом з тим, 2 червня 2016 року прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VIII.

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 р. ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII зі змінами, яким передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Відтак з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному (в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання) визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Таким чином, саме з 19.02.2020 - наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

За приписами ч. 5 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій у справі №380/12797/22, суддівський стаж позивача з врахуванням стажу роботи суддею (заступником голови суду) - 22 роки 6 місяців 11 днів, періоду навчання позивача тривалістю 02 роки 05 місяців 17 днів та календарний період проходження строкової військової служби тривалістю 01 рік 11 місяців 23 дні, роботи за юридичною спеціальністю 2 роки становить 28 років 11 місяців 20 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, з урахування стажу роботи більше 25 років (28 років 11 місяців 20 днів) позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 60 відсотків.

Отже, відповідачем протиправно розраховано розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 виходячи з доплати за вислугу років у розмірі 50 відсотків, що підтверджується перерахунками пенсії, наданими відповідачем.

При цьому, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання з 16.08.2016 до 19.02.2020 задоволенню не підлягають, оскільки право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом № 1402-VIII, виникло у позивача лише з 19.02.2020.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному частиною 2 статті 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням доплати за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Повне рішення суду складено 19.01.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна

Попередній документ
133425290
Наступний документ
133425292
Інформація про рішення:
№ рішення: 133425291
№ справи: 380/19630/25
Дата рішення: 19.01.2026
Дата публікації: 22.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.03.2026)
Дата надходження: 02.03.2026
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії