20 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/2297/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року при звільненні;
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року у розмірі 126 524,44 грн;
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 17 листопада 2022 року по 16 травня 2023 року у розмірі 120 185,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 14 грудня 2011 року працювала в органах юстиції Луганської області, з 28 грудня 2019 року по 16 листопада 2022 року перебувала в трудових правовідносинах із Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків).
Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади головного державного виконавця Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 16.11.2022 за взаємною домовленістю, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» (зі змінами), з припиненням державної служби.
Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5756/к «Про призначення ОСОБА_1 », позивача призначено на посаду заступника начальника Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по строковому трудовому договору на період дії воєнного стану до призначення переможця конкурсу або до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану із присвоєнням 6 рангу державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.
Відповідно до витягу з наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 грудня 2022 року № 5107/04 «Про особовий склад відділів державної виконавчої служби у Луганські області» позивач, вважається такою, що обіймає посаду заступника начальника Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на період до призначення в установленому законом порядку на цю посаду переможця конкурсу.
Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2023 №1683/04 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади заступника начальника Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 лютого 2023 року за власним бажанням, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» (зі змінами), з припиненням державної служби. В наказі зазначено, зокрема: Управлінню фінансового обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та виплатити Позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи з 17.11.2022 по 28.02.2023 тривалістю 09 календарних днів та невикористаної щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби понад 11 років тривалістю 07 календарних днів.
Позивач зауважує, що жодного разу при звільненні, роботодавці позивачу не надавали накази про звільнення, та письмові повідомлення (довідки) про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, а також не ознайомлювали з вище зазначеними документами. При цьому позивач при звільненні продовжувала працювати в органах юстиції.
Позивач зазначає, що їй стало достовірно відомо про зазначені звільнення з листа відповідача № 53/128/23/25/10.1 від 21.11.2025, яким повідомлено, зокрема, що відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади головного державного виконавця Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 16.11.2022 за взаємною домовленістю, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» (зі змінами), з припиненням державної служби. Крім іншого, відповідач повідомив позивача, що в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) наявна інформація про невикористані позивачем дні відпусток за період роботи з 28.12.2019 по 16.11.2022.
Водночас позивач зауважує, що була впевнена в правомірності дій відповідача щодо дотримання вимог ст.116 КЗПП України при звільненні, в частині виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних відпусток після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни, який введено в дію відповідним Указом Президента України та неодноразово продовжений до теперішнього часу.
04.11.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання довідки з розрахунком грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 14.12.2011 по 16.11.2022.
21.11.2025 позивач отримала від відповідача розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період з 28.12.2019 по 16.11.2022, з якого вбачається, що позивачу розраховано кількість календарних днів для розрахункового періоду 361 календарний день. До цього розрахунку відповідачем додано лист № 53/128/23/25/10.1 від 21.11.2025 яким повідомлено, що в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) наявна інформація про невикористані позивачем дні відпусток за період роботи з 28.12.2019 по 16.11.2022.
Крім того, позивач вважає, що разом зі стягненням грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток є підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними і такими що порушують її права.
Вказані обставини стали підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.
15.12.2025 на виконання ухвали суду від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли докази сплати судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Питання щодо поновлення строку звернення до суду залишено відкритим. Зобов'язано відповідача протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали надати суду довідку про проходження служби позивачем в межах спірного періоду; наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5756/к «Про призначення ОСОБА_1 »; наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 »; наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 грудня 2022 року № 5107/04 «Про особовий склад відділів державної виконавчої служби у Луганські області»; наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2023 №1683/04 «Про звільнення ОСОБА_1 »; докази вручення, ознайомлення позивача з вказаними наказами; усі наявні письмові докази про обсяг і характер виплачених позивачу сум при звільненні (будь-який письмовий документ, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні та повідомлення позивачу про нараховані та виплачені суми при звільнені).
На виконання ухвали суду від 22.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з витребуваними документами.
У відзиві відповідач зазначає, що позивач з 14.12.2011 працювала в органах юстиції Луганської області, з 28.12.2019 почала перебувати в трудових правовідносинах з Міжрегіональним управлінням.
Наказом Міжрегіонального управління від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача 16.11.2022 звільнено із займаної посади головного державного виконавця Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за взаємною домовленістю, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби , на підставі поданої нею заяви від 14.11.2022.
Вказаним наказом також вирішено: Управлінню персоналу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Управлінню фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити всі необхідні розрахунки, записи до трудової книжки та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
У подальшому, наказом Міжрегіонального управління від 15.11.2022 № 5756/к, Позивача призначено на посаду заступника начальника Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 17.11.2022, по строковому трудовому договору на період дії воєнного стану до призначення переможця конкурсу або до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану із присвоєнням 6 рангу державного службовця, на підставі її заяви від 15.11.2022.
На виконання статті 9-1 Закону України «Про державну службу», Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 (далі - Порядок 1042), вищевказані накази від 15.11.2022 були доведені до відома позивача 18.11.2022 шляхом направлення їх копій за номером НОМЕР_1 із використанням месенджеру «Viber». Про що працівниками Управління персоналу СМРУ МЮ (м. Харків) складено відповідний протокол.
Також відповідач зазначив, що особова справа позивача та інші документи були знищені внаслідок захоплення військовослужбовцями російської федерації та незаконними озброєними формуваннями так званої ЛНР, приміщення за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 22, тобто, місяця в якому фактично зберігалися особові справи працівників структурних підрозділів у Луганській області.
Враховуючи те, що на час прийняття наказу від 15.11.2022 у відповідача були відсутні матеріали особової справи позивача, а також інші документи, на підставі яких можливо було здійснити підрахунок невикористаних позивачем відпусток за час її перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, наказом Міжрегіонального управління № 5737/к від 15.11.2022 визначено: Управлінню персоналу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та Управлінню фінансового забезпечення, бухгалтерського обліку та звітності Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) здійснити всі необхідні розрахунки, записи до трудової книжки та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
Разом з тим, за результатами розгляду звернення позивача від 04.11.2025 щодо надання довідки з розрахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток, за допомогою відповідних електронних сервісів обліку кадрів та персоналу , встановлено, що в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) наявна інформація про невикористані Позивачем дні відпусток за період роботи з 28.12.2019 по 16.11.2022.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Так, до 19 липня 2022 року частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Разом із цим, частиною другою цієї статті до 19 липня 2022 року було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, до 19 липня 2022 року право на заробітну плату не обмежувалось будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
В аспекті спірних правовідносин поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення охоплювався застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці» та, відповідно, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовними вимогами щодо заробітної плати (грошового забезпечення) не обмежувалось будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами про вирішення трудових спорів щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби та щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні. З 19 липня 2022 року у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби такий строк становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у спорах щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, такий строк становить три місяці з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року № 380/15245/22.
Отже, до правовідносин у цій справі застосуванню підлягають норми частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції після 19 липня 2022 року, які, в свою чергу, передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. При цьому, перебіг такого строку слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні
Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено що наказом Міжрегіонального управління від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача 16.11.2022 звільнено із займаної посади головного державного виконавця Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за взаємною домовленістю, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» з припиненням державної служби , на підставі поданої нею заяви від 14.11.2022.
Вказаним наказом вирішено здійснити всі необхідні розрахунки, записи до трудової книжки та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічних відпусток після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.
Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2023 №1683/04 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача звільнено з посади заступника начальника Сєвєродонецького відділу державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 лютого 2023 року за власним бажанням, відповідно до частини другої статті 86 Закону України «Про державну службу» (зі змінами), з припиненням державної служби. В наказі зазначено, зокрема: Управлінню фінансового обліку, планово-фінансової діяльності та ресурсного забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи з 17.11.2022 по 28.02.2023 тривалістю 09 календарних днів та невикористаної щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби понад 11 років тривалістю 07 календарних днів.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що накази Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2022 № 5737/к «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 15.11.2022 №5756/к «Про призначення ОСОБА_1 » були доведені до відома позивача шляхом направлення їх копій із використанням засобів телекомунікаційного зв'язку, отже позивач належним чином повідомлений про їх прийняття.
Разом з тим, зміст зазначених наказів не містить відомостей про кількість днів невикористаних днів щорічних відпусток, дату та обсяг фактично нарахованих і виплачених позивачу сум, а також не містить документально підтвердженої інформації, з якої позивач могла б дізнатися про характер і повний обсяг проведеного з нею розрахунку при звільненні.
Так, у наказі від 15.11.2022 № 5737/к прямо зазначено, що всі необхідні розрахунки, записи до трудової книжки та виплата грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних відпусток будуть здійснені після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни, що свідчить про відсутність на момент звільнення остаточного розрахунку з позивачем.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, суд враховує правовий підхід Верховного Суду щодо визначення моменту початку перебігу такого строку у спорах, пов'язаних із виплатами при звільненні. У пункті 77 постанови Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 викладений наступний правовий висновок: «Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)».
В межах цієї справи, такі відомості не містяться ані в наказах про звільнення позивача, ані в інших документах наданих відповідачем, а обсяг і характер невиплачених сум став відомий позивачу лише після отримання від відповідача листа №53/128/23/25/10.1 від 21.11.2025, в якому наявна інформація про невикористані позивачем дні відпусток за період роботи з 28.12.2019 по 16.11.2022.
За таких обставин, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували обізнаність позивача щодо обсягу нарахованих та фактично виплачених йому сум при звільненні, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Керуючись статтями 118, 121,122, 243, 256, 294 КАС України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова