19 січня 2026 року № справа №640/1226/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку письмового позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "ІЗОРОК" до Міністерства економіки України , Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство "ІЗОРОК" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства економіки України, Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна Продукція РУС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО", в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міжвідомчої комісії від 06.12.2021 №АД-516/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та Російської Федерації» в частині запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою для виробників та експортерів товару походженням з російської федерації 76,38%;
- зобов'язати відповідачів розрахувати і встановити позивачу індивідуальну ставку антидемпінгового мита з урахуванням документів та інформації, які були надані позивачем під час антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та російської федерації, порушеного рішенням Міжвідомчої комісії від 20.11.2020 №АД-468/2020/4411-03.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є виробником товарів російської федерації, які підпадають під дію мита. Запроваджені МКМТ заходи спотворюють свободу здійснення підприємницької діяльності, перешкоджають імпорту товарів та порушують справедливу та вільну конкуренцію, дискримінуючи товари за їх походженням. Таким чином, позивач вважає оскаржуване рішення в частині запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою для виробників та експортерів товару походженням з російської федерації 76,38% протиправним.
Позивач вважає, що оскаржуваним рішенням порушено принцип «режиму найбільшого сприяння» та незаконно відмовлено позивачу в розрахунку індивідуального мита, а необхідність запровадження антидемпінгового мита щодо товарів 76,38% походженням з РФ, зокрема товару позивача та розрахунок такого мита жодним чином не обґрунтовано та невиправдано.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д. А. від 16.02.2022 в справі № 640/1226/22 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Вказаною ухвалою залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
- на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сен-Гобен Будівельна Продукція РУС» (юридична особа, яка зареєстрована за законодавством російської федерації; 140301, росія, Московська обл., м. Єгор'євськ, вул. Смичка, 60);
- на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО» (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Промислова, 6).
Представник Міністерства економіки України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає оскаржуване рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.12.2021 №АД-516/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походження з Республіки Білорусь та російської федерації» в частині запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою для виробників та експортерів товару походження з російської федерації 76,38% є правомірним та прийнятим з дотриманням норм Закону. Представник відповідача зазначає, що за скаргою ТОВ «ОБІО» Міністерством було порушено антидемпінгову процедуру щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та РФ.
За результатами розгляду матеріалів та рекомендацій Міністерства Комісія прийняла рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну вказаних товарів.
Результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та РФ.
Враховуючи встановлені факти неринкових механізмів ціноутворення на внутрішніх ринках країн експорту Міністерство вважало за доцільне застосування остаточних антидемпінгових заходів на рівні демпінгової маржі. Оскаржуваним рішенням відповідача визначено розмір ставок остаточного антидемпінгового мита для товару походженням з РФ - 76,38 %.
Щодо твердження позивача про запровадження атидемпінгового мита щодо товару походженням з РФ та, зокрема, товару позивача, на такому надзвичайно високому рівні (76,38%) відповідач зазначає, що в рамках проведення розслідування позивач зареєструвався заінтересованою стороною. З метою отримання необхідної інформації та доказів для цілей проведення розслідування позивачу було відправлено запитальник для іноземного виробника і/або експортера (далі - запитальник) з визначеним терміном надання відповіді. На прохання позивача термін надання відповіді на запитальник було подовжено. З урахуванням подовженого терміну позивач надав відповідь на запитальник, проте в ході аналізу Міністерство дійшло висновку про неповноту наданої інформації, що унеможливлювало розрахунок індивідуальної демпінгової маржі для позивача. З огляду на це, індивідуальна демпінгова маржа для позивача не розраховувалась, про що його було поінформовано відповідно до законодавства. Також відповідач зазначає, що протягом періоду розслідування (2020 р.) позивач, АТ "ІЗОРОК" російської федерації, та пов'язаний імпортер ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА" входили до складу групи Saint-Gobain, яка виконувала роль єдиного центру продажів товару, виробленого АТ "ІЗОРОК", експортованого позивачем та проданого в Україні імпортером ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА". Оскільки позивач та ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА" не співпрацювали належним чином у рамках розслідування, а АТ "ІЗОРОК" не здійснював продаж товару непов'язаним компаніям, у Міністерства не було можливості здійснити належний розрахунок індивідуальної демпінгової маржі, а саме - сконструювати нормальну вартість та експортну ціну. З огляду на це індивідуальна демпінгова маржа для групи Saint-Gobain та загалом для товару походженням з РФ визначалась на основі наявної у Міністерства інформації.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі у відзиві на позовну заяву заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених Міністерством економіки України.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ адміністративну справу №640/1226/22 передано до Київського окружного адміністративного суду.
Надалі адміністративну справу № 640/1226/22 передано до Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 адміністративну справу № 640/1226/22 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та в порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою судді Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, призначено в справі підготовче судове засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО», третя особа, подало до суду письмові пояснення, в яких заперечує проти доводів позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та надуманими, позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення законним. Представник третьої особи зазначає, що у зв'язку з набуттям членства СОТ, Україна приєдналася до Угоди про застування СОТ[2] (далі - «Марракеська угода»), відповідно до ст. II якої, Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 (далі - «ГАТТ») та Угода про застосування ст. VI ГАТТ (далі - «Антидемпінгова угода») входять до Додатку 1А Марракеської угоди та є її невід'ємною частиною. Таким чином, ГАТТ та Антидемпінгова угода є чинними міжнародними договорами, які є обов'язковими для виконання Україною. Згідно зі ст. 3.2. Домовленості про правила і процедури вирішення спорів, положення СОТ, у тому числі ГАТТ та Антидемпінгової угоди, підлягають тлумаченню з боку групи експортерів та Апеляційного органу з вирішення спорів СОТ[3].
Крім того, результати проведення Антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та російської федерації. Доводи позивача не спростовують висновки Мінекономіки, на підставі яких Комісія прийняла оскаржуване рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 23.06.2025, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Представники позивача та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна Продукція РУС", у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. Будь-яких заяв та клопотань від позивача та третьої особи не надходило.
Представник відповідачів та представник третьої особи подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Ізорок» є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством рф та знаходиться в росії.
04.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБІО» звернулось до Міністерства економіки України зі скаргою про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та російської федерації (а/с 212-227, т. 1).
20.11.2020 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № АД-468/2020/4411-03 «про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та російської федерації, згідно з яким товар, що є об?єктом розслідування, має наступний опис: Теплоізоляційні матеріали (шлаковата, мінеральна силікатна вата і аналогічні види мінеральної вати, за виключенням їх сумішей), що класифікуються за кодом ех 6806 10 00 00 згідно з УКТЗЕД. Країнами походження Товару, опис якого зазначено вище, є рб та рф.
Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.12.2021 № АД-516/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походження з Республіки Білорусь та Російської федерації» (далі - оскаржуване рішення) визначено, що розмір ставок остаточного антидемпінгового мита визначено: для ВАТ "ГОМЕЛЬСТРОЙМАТЕРІАЛИ" (Республіка Білорусь, 246010, Гомельська область, м. Гомель, вул. Могильовска, б. 14) - 35,82 %; для товару походження з Республіки Білорусь загалом - 35,82%; для товару походженням з російської федерації - 76,38%.
Оскаржуване рішення було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 08.12.2021.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, в частині запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою для виробників та експортерів товару походженням з РФ 76,38%, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань визначає Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 року № 330-XIV.
Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Статтею 2 Закону № 330-XIV, цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об'єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.
Відповідно до статті 1 Закону № 330-XIV демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;
антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);
антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.
Проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також Комісією (ст. 3 Закону № 330-XIV).
Відповідно до ст. 5 Закону № 330-XIV міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова, яким за посадою є Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України.
Членами Комісії є Голова Комісії, його перший заступник, заступники та посадові особи органів виконавчої влади.
Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Комісії.
Формою роботи Комісії є засідання.
Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії.
Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
На засіданнях Комісії приймаються рішення: 1) про порушення антидемпінгового розслідування;
2) про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу; 3) про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; 4) щодо визначення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом та шкодою; 5) про застосування антидемпінгових заходів; 6) з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.
Статтею 12 Закону № 330-XIV, розслідування з метою встановлення наявності та впливу демпінгу, про який стверджується, що він має місце, а також величини демпінгової маржі розпочинається Міністерством з порушення антидемпінгової процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого у частині восьмій цієї статті.
Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.
Частиною 9 указаної статті визначено, що у процесі антидемпінгової процедури Міністерство водночас розглядає докази наявності демпінгу та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обґрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні.
У разі, якщо у процесі антидемпінгової процедури Міністерство встановлює, що докази наявності демпінгу або шкоди або причинно-наслідкового зв'язку між ними не є достатніми для порушення антидемпінгового розслідування, зокрема, що фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту є незначним або демпінгова маржа вважається мінімальною, Міністерство рекомендує Комісії не порушувати антидемпінгове розслідування та відхилити скаргу, що подається заявником відповідно до частин першої - третьої цієї статті.
Демпінгова маржа вважається мінімальною, якщо її величина становить менше двох відсотків експортної ціни.
Фактичний чи потенційний обсяг демпінгового імпорту з країни експорту, як правило, вважається незначним, якщо він становить менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, якщо тільки обсяги демпінгового імпорту з країн експорту, обсяги імпорту кожної з яких становлять менше трьох відсотків імпорту товару, що є об'єктом розслідування, в країну імпорту, разом не становлять більше семи відсотків.
Як встановлено судом, 04.09.2020 до Міністерства економіки України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБІО".
Міністерство порушило антидемпінгову процедуру щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з Республіки Білорусь та Російської Федерації. У процесі антидемпінгової процедури Міністерство розглянуло скаргу на наявність в ній доказів щодо здійснення демпінгового імпорту та заподіяння шкоди національному товаровиробнику внаслідок такого імпорту і встановило їх достатність і обґрунтованість для цілей порушення антидемпінгового розслідування.
За результатом розгляду матеріалів та рекомендацій Міністерства Комісія прийняла рішення від 20.11.2020 № АД-468/2020/4411-03 "Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з республіки білорусь та російської федерації".
Згідно з указаним рішенням Комісії, товар, що є об'єктом розслідування, має наступний опис: Теплоізоляційні матеріали (шлаковата, мінеральна силікатна вата і аналогічні види мінеральної вати, за виключенням їх сумішей), що класифікуються за кодом ех 6806 10 00 00 згідно з УКТЗЕД. Країнами походження Товару, є Республіка Білорусь (далі - РБ) та російська федерація (далі - РФ).
За результатами антидемпінгового розслідування Комісією було встановлено, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походженням з рб та рф.
Так, рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.12.2021 № АД-516/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походження з Республіки Білорусь та російської федерації визначено, що розмір ставок остаточного антидемпінгового мита визначено для товару походженням з російської федерації - 76,38%.
Оскаржуваним рішенням було установлено остаточні антидемпінгові заходи застосувати строком на п'ять років.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було проведено розслідування на підставі достатніх доказів для прийняття оскаржуваного рішення.
Щодо твердження позивача про необхідність запровадження антидемпінгового мита щодо товару походженням з РФ та, зокрема, товару позивача на такому надзвичайно високому рівні (76,38 %) жодним чином не обґрунтована та не виправдана. Як зазначає відповідач, у рамках проведення розслідування позивач зареєструвався заінтересованою стороною. З метою отримання необхідної інформації та доказів для цілей проведення розслідування позивачу було відправлено запитальник для іноземного виробника і/або експортера (далі - запитальник) з визначеним терміном надання відповіді. На прохання позивача термін надання відповіді на запитальник було подовжено. З урахуванням подовженого терміну позивач надав відповідь на запитальник, проте в ході аналізу Міністерство дійшло висновку про неповноту наданої інформації, що унеможливлювало розрахунок індивідуальної демпінгової маржі для позивача.
Слід зазначити, що протягом періоду розслідування (2020 р.) позивач, АТ "ІЗОРОК" (російська федерація) та пов?язаний імпортер ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА" входили до складу групи Saint-Gobain, яка виконувала роль єдиного центру продажів Товару, виробленого АТ "ІЗОРОК", експортованого позивачем та проданого в Україні імпортером ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА". Оскільки позивач та ТОВ "СЕН-ГОБЕН БУДІВЕЛЬНА ПРОДУКЦІЯ УКРАЇНА" не співпрацювали належним чином у рамках розслідування, а АТ "ІЗОРОК" не здійснював продаж товару непов'язаним компаніям, Міністерством індивідуальна демпінгова маржа для групи Saint-Gobain та загалом для товару походженням з РФ визначалась на основі наявної у Міністерства інформації, у даному випадку - дані "Укрпромзовнішекспертиза" щодо цін продажу Товару на внутрішньому ринку РФ, транспортні витрати; дані Держмитслужби щодо цін продажу Товару на експорт в Україну.
Окрім того, суд зазначає, що визначення антидемпінгового мита є дискреційними повноваженнями відповідачів.
Так, дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надання повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Суд також вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX, відповідно до якого, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
дискреційне повноваження передбачено законом;
дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.
Таким чином, з огляду на викладене, Міністерство та Комісія, у відповідності до їх дискреційних повноважень, передбачених Законом, мають право на власний розсуд визначати розмір антидемпінгового мита - у розмірі демпінгової маржі або у розмірі маржі шкоди.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуваним рішенням Комісія строком на п'ять років застосувала антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походження з Республіки Білорусь та російської федерації. Відповідно, враховуючи, що повідомлення про прийняття Комісією оскарженого рішення було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 08.12.2021 та набуло чинності через 30 днів після публікації, строк дії зазначених заходів закінчився 08.01.2026.
Разом з цим, суд наголошує, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації щодо України, постановою Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» № 426 від 9 квітня 2022 року було застосовано повне ембарго на всі товари з російської федерації, в тому числі, і на товар, що був об'єктом Антидемпінгового розслідування.
Станом на сьогодні дію заборони на ввезення на митну територію України товарів, що походять з рф продовжено. З огляду на зазначене, оскаржуване рішення не порушує прав та законних інтересів позивача зважаючи, що ставка мита не застосовується до імпорту товару позивача у зв'язку з відсутністю такого.
Враховуючи зазначене, підстав для скасування оскаржуваного Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 06.12.2021 №АД-516/2021/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну теплоізоляційних матеріалів походження з Республіки Білорусь та Російської Федерації» в частині запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою для виробників та експортерів товару походження з Російської Федерації 76,38% суд не вбачає.
Окрім того, суд зазначає, що застосування остаточного антидемпінгового мита до товарів, походженням з рф не є дискримінацією товарів за їх походженням. Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та Угоди СОТ про застосування статті VI ГАТТ 1994, антидемпінгові заходи мають на меті відновлення рівних умов конкуренції у випадку доведеного демпінгу.
Антидемпінгове мито застосовується не до всіх товарів певної країни походження, а лише до тих категорій продукції, щодо яких розслідування встановило факт реалізації за демпінговими цінами та заподіяння істотної шкоди національному виробнику. Таким чином, критерієм є економічна поведінка експортерів, а не сам факт походження товару з певної держави.
Заходи мають компенсаційний характер і спрямовані на усунення наслідків недобросовісної торговельної практики, а не на створення необґрунтованих бар'єрів чи переваг. Вони застосовуються до всіх імпортерів відповідної продукції незалежно від їх статусу чи форми власності, що виключає ознаки дискримінації.
Отже, антидемпінгове мито є законним інструментом торговельної політики, який відповідає міжнародним зобов'язанням України та не може розглядатися як дискримінація товарів за їх походженням.
Також є необґрунтованими посилання позивача на те, що надзвичайно високий рівень антидемпінгового мита, що застосовується у відповідності до оскаржуваного рішення протирічить практиці застосування антидемпінгових заходів в Україні, оскільки розмір антидемпінгового мита застосовується Комісією у кожному окремому випадку за результатами проведення окремих антидемпінгових розслідувань та залежить від значної кількості факторів, що досліджується в рамках таких розслідувань Міністерством, зокрема: різниці між нормальною вартістю в країні походження товару та експортною ціною, за якою фактично оплачується товар в країні імпорту (розмір демпінгової маржі); рівня співпраці іноземних виробників/експортерів, які беруть участь у рамках антидемпінгового розслідування та надають Міністерству інформацію та докази, на підставі яких Мінекономіки розраховує демпінгову маржу; необхідністю здійснення коригувань нормальної вартості товару з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тощо.
Суд зазначає, що за результатами проведення інших антидемпінгових розслідувань Комісія приймала рішення щодо застосування антидемпінгових заходів за ставкою, що є вищою ніж ті, що були застосуванні у відповідності до оскаржуваного рішення.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, дискреційність повноважень Комісії щодо визначення остаточних ставок мита за результатами антидемпінгових розслідувань, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо розрахунку індивідуальної ставки мита для позивача є необґрунтованою.
Інші доводи позивача не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною другою статті 9 та частиною першою статті 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "ІЗОРОК" до Міністерства економіки України, Міжвідомчої комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сен-Гобен Будівельна Продукція РУС", Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБІО" - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.