19 січня 2026 року м. Київ справа №320/11598/25
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доУправління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києва державної адміністрації (03040, м. Київ, вул. Юлії Здановської, 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 37414016)
провизнання протиправним та скасування рішення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до київського Ккружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення засідання Комісії щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації від 17.12.2024 №2.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався із заявою до комісії виконавчого комітету Житомирської міської ради на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення. Вказує, що під час винесення рішення № 1 від 08.01.2025 року йому, як особі під особливим соціальним захистом держави, гарантованих Конституцією та Законом Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи з інвалідністю, відповідач не взяв до уваги ,що Закони посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів (до яких віднесена вище згадана постанов КМУ). Вважає порушеним його права, просить позов задовольнити.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти позову. Зазначає, що позивач заявляє вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації, при цьому в якості доказів не додає матеріалів які б свідчили про виправдання останнього від підозри за ст.114-2 ч. 3 КК України..
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни, доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.
Судом встановлено, що дана обставина не заперечується учасниками справи.
Відповідно до рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації при Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації від 17.12.2024 №2 відмовлено позивачу в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, на підставі пункту 35 Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей» (зі змінами).
Вважаючи порушеним його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Основного Закону України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено в Законі України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до абзацу першого пункту 18 частини першої статті 13 Закону особам з інвалідністю внаслідок війни надається така пільга, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до статті 36 Житлового Кодексу, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Згідно зі статтею 43 та 46 Житлового Кодексу, громадянам, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку, жилі приміщення надаються у порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Статтею 51 Кодексу визначений порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих рад і передбачено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об'єднань, трудових колективів.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"(статті 30, 31) передбачено, що облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту жилих будинків належать до власних повноваження виконавчих органів відповідних місцевих рад.
Отже, питання забезпечення житлом пільгових категорій громадян, зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни, мають вирішувати органи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм законодавством повноважень.
Статтею 1 Кодексу передбачено, що закріплене Конституцією України право громадян на житло забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Таким чином, Кодексом передбачено, що грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надається лише певній категорії громадян, визначеній законом.
Відповідно до статті 48-1 Кодексу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей", затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 719).
Відповідно до п.3 Порядку № 719 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Згідно п.4 Порядку № 719 грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5частини першої статті 10-1Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14частини другої статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 5 Порядку № 719 передбачено, що за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації.
До складу комісії входять представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на які покладено функції з питань ветеранської політики, з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об'єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).
За приписами п.6 Порядку № 719 до повноважень комісії належить, зокрема: проведення перевірки наявності у одержувача грошової компенсації статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, встановленого відповідно до пунктів 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; проведення перевірки складу сім'ї особи з інвалідністю; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, у зв'язку з втратою статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням одержувачем грошової компенсації, членами сім'ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація (крім неповнолітніх дітей), злочину проти України, вручення одержувачу грошової компенсації повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти України тощо); скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами; прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; визначення суми коштів, яка підлягає поверненню, якщо одержувач грошової компенсації або його законний представник не повідомили про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, втрату статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, тощо.
Відповідно до абз.1 п.9 Порядку № 719 місцевий орган протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви про призначення грошової компенсації з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.
Згідно п.11 Порядку № 719 Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника (його законного представника чи уповноваженої особи), заявника, який перемістився, приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування заявника, який перемістився, на обліку в базі даних, виплати грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено на території, на якій ведуться бойові дії, заявнику, який перемістився, за місцем перебування на обліку в базі даних.
Згідно з пунктом 35 Порядку №719 Підставами для відмови у виплаті грошової компенсації є:
втрата заявником (заявником, який перемістився) статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни;придбання, набуття у власність заявником (заявником, який перемістився) та/або членами його сім'ї, на яких розраховано грошову компенсацію, житлового приміщення на підконтрольній Україні території, інвестування в об'єкти житлового будівництва шляхом укладення інвестиційного договору відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність» або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь з нормою жилої площі, що відповідає нормі, визначеній статтею 47 Житлового кодексу України (на кожного члена сім'ї), після призначення грошової компенсації (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану, що підтверджується актом комісійного обстеження та/або відомостями з Реєстру пошкодженого та знищеного майна на умовах, визначених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим пункту 14 цього Порядку); зняття заявника, який перемістився, з обліку в базі даних; виплата члену сім'ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, одноразової грошової допомоги або відмова в її отриманні після призначення грошової компенсації; наявність обвинувального вироку суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України після призначення грошової компенсації; заявник (заявник, який перемістився) підпадає під дію обмежувальних заходів Європейського Союзу після призначення грошової компенсації.
Вручення повідомлення про підозру за вчинення заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України є підставою для відстрочення виплати грошової компенсації, яке діє до моменту ухвалення виправдувального вироку або набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови в задоволенні заяви позивача слугував п. 35 Порядку №719, а саме: вручення повідомлення про підозру за вчинення заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України є підставою для відстрочення виплати грошової компенсації, яке діє до моменту ухвалення виправдувального вироку або набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням заявником (заявником, який перемістився) злочину проти України.
Факт вручення позивачу підозри за ст. 114-2 ч. 3 Кримінального кодексу України не заперечується учасниками справи.
Згідно з частиною 3 статті 114-2 КК України дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Доказів на спростування інформації щодо вручення позивачу підзори за частиною 3 статті 114-2 КК України до суду не надано, а також не надано виправдувального вироку за результатами розгляду даної справи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення про відстрочення виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, у зв'язку з повідомленням про підозру 25.01.2024.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціальної та ветеранської політики Голосіївської районної в місті Києва державної адміністрації (03040, м. Київ, вул. Юлії Здановської, 5, корпус 3, код ЄДРПОУ 37414016) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.