Справа№751/8124/25
Провадження №2-а/751/42/26
15 січня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Яременко І.В.,
з участю секретаря судового засідання Усік Ю.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальойону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції Кочетова Єгора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
19.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до старшого сержанта УПП в Чернігівській області Кочетова Є.С., Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №5719760 від 14.09.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що 14.09.2025 інспектором патрульної поліції, старшим сержантом поліції Кочетовим Є.С. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за паркування транспортного засобу на тротуарі не залишивши для руху пішоходів 2 м, чим порушила п. 15.10.в ПДР. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що на момент вчинення правопорушення, транспортним засобом керувала інша особа, що підтверджується обставинами виклику поліції, а також відсутністю позивачки у місті. Вона не є власником транспортного засобу, або його належним користувачем, прибула згодом на прохання власника щоб перепаркувати автомобіль. Вважає, що відповідач всупереч ст. 280 КУпАП України не довів правомірності притягнення її до адміністративної відповідальності, відсутні докази щодо вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 22.09.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 9).
03.11.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.17).
04.11.2025 на адресу суду від представника ДПП надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що 14.09.2025 о 12 год 02 хв екіпажем «Вікінг-107» на службовий планшет був отриманий виклик «Порушення ПДР» від заявника гр. ОСОБА_2 , зміст якого полягав у тому, що «За адресою вул. Ігоря Самострова, 22, голова ОСББ «Злагода, 22» повідомив, що водій знову заїхав на зелену зону, БМВ-Х5, д.н.з. НОМЕР_1 . Просить наряд поліції». Прибувши за адресою виклику, поліцейські виявили транспортний засіб BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на тротуарі з частковим заїздом на зелену зону. Перевіривши транспортний засіб за допомогою бази даних ІТС «ІПНП», було встановлено дані власника, ним виявився гр. ОСОБА_3 . Поліцейські зателефонували останньому та повідомили обставини правопорушення. В свою чергу, ОСОБА_3 повідомив, що наразі автомобілем не керує та проінформує водія, що треба прибрати автомобіль. Через деякий час до поліцейських вийшла ОСОБА_1 та повідомила, що їй зателефонував власник та попросив забрати транспортний засіб. Також, на місці події перебував заявник, який повідомив, що позивачка не вперше ставить транспортний засіб з порушенням правил дорожнього руху. Враховуючи дані обставини поліцейським було прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 14.09.2025 о 12 год 38 хв в м. Чернігові по вул. Самострова, 22, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMWX5, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила стоянку на тротуарі, не залишила для руху пішоходів 2 (двох) метрів, чим порушила вимогу п.15.10 (в) ПДР. Таким чином, поліцейські у встановленому законом порядку відреагували на повідомлення громадян про адміністративне правопорушення, підтвердили факт порушення ПДР та вжили заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та винесли відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5719760 від 14.09.2025. Також, поліцейськими за допомогою технічного засобу велась відеофіксація обставин справи, з якого вбачається, що поліцейськими було отримано виклик про порушення правил ПДР, прибувши на місце події, виявлено транспортний засіб BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , який стояв на тротуарі, фактично його перегородивши, що вже є порушенням п.15.10 (в) ПДР. Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, поліцейський Кочетов Є.С. під час винесення вищевказаної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП (а.с. 18-23).
Ухвалою судді від 27.11.2025 у клопотанні ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено та відкладено розгляд справи (а.с.32-33).
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №5719760 від 14.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за таких фактичних обставин: 14.09.2025 о 12 год 38 хв у м.Чернігові по вулиці Самострова, 22, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі не залишивши для руху пішоходів 2 м, чим порушила вимоги п.15.10.в ПДР, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).
Згідно ч. 1 ст. 122 КупАП настає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 15.10 (в) ПДР стоянка забороняється: на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З відеозапису доданого до відзиву, убачається, що працівниками поліції по прибуттю за адресою виклику, було виявлено транспортний засіб BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на тротуарі з частковим заїздом на зелену зону. На місці перебував заявник та мешканці будинків, що розташовані у дворі, зазначили, що вони є свідками події, просять поліцейських відреагувати на виклик. О 12 год 46 хв 38 сек на місце виклику підійшла ОСОБА_1 та повідомила, що їй зателефонував власник автомобіля та попросив перепаркувати його, на запитання поційського чи вона ставила цей автомобіль, ОСОБА_1 повідомила що не вона, хто ставив не знає, зараз вона сходить візьме ключі і перепаркує автомобіль. Як слідує з відеозапису о 12 год 47 хв 17 сек на запитання працівника поліції чи бачив хтось з присутніх хто саме припаркував даний автомобіль, останні повідомили, що не бачили хто саме паркував автомобіль, але його на постійній основі паркують на цьому місці, не можуть самі відслідкувати водія, наче дівчина на ім'я ОСОБА_4 , просять поліцейських це з'ясувати. В подальшому на 12 год 47 хв 59 сек відеозапис переривається. О 12 год 53 хв 02 сек відеозапис продовжується та працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 її права зокрема, ст. 63 Контитуції України та ст. 268 КУпАП, проте остання запитує чому штраф буде накладено на неї, повідомляє, що вона не була за кермом, та не є власником автомобіля, на що працівник поліції повідомляє, що свідки вказали, що керувала особа жіночої статі, запитав хто це міг бути, однак остання повідомила, що їй не відомо (а.с. 29).
Отже, аналізуючи сукупність досліджених у справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, на переконання суду, відповідачем не доведено факт порушення саме позивачем п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на керування ОСОБА_1 14.09.2025 о 12 год 38 хв у м.Чернігові по вулиці Самострова, 22, транспортним засобом BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , та здійснення саме позивачем стоянки транспортного засобу на тротуарі, не залишивши для руху пішоходів 2 м.
Відповідачем жодним належним доказам не підтверджено факту вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визначених доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена, отже постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5719760 від 14.09.2025 відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, провадження у справі закрити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн (а.с.1).
Враховуючи, що судове рішення ухвалено на його користь, тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного, Конституції України, ст. ст. 7, 122, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 3 роти № 1 батальойону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції Кочетова Єгора Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції Кочетова Єгора Сергійовича серії ЕНА №5719760 від 14.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення аміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження у справі про адміністративне правопрушення, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 15.01.2026.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідачі: поліцейський взводу № 3 роти № 1 батальойону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області старший сержант патрульної поліції в Чернігівській області Кочетов Єгор Сергійович (14037, м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 66);
Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646).
Суддя І.В. Яременко