Справа № 740/130/26
Провадження № 3/740/135/26
іменем України
19 січня 2026 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі Пучка М.С.,
розглянувши матеріали, які надійшли із Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04 січня 2026 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_1 04 січня 2026 року близько 16-00 год за місцем проживання в АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою в бік внука ОСОБА_2 та вибив чашку з його рук, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю останнього.
У поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначає про конфлікт з внуком ОСОБА_2 ..
Відповідно до доданих до протоколу пояснень від 04 січня 2026 року потерпілий ОСОБА_2 зазначає, що він слухав музику на кухні, його дід ОСОБА_1 зробив йому зауваження, після чого розпочалася сварка між ними.
Згідно заяви від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 просить справу розглянути у його відсутність, вину не визнає, просить закрити провадження по справі, так як домашнього насильства не вчиняв.
Інші заяви, клопотання станом на час розгляду справи 19 січня 2026 року відсутні.
Із врахуванням поданих матеріалів суд приходить до слідуючих висновків.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, в даному випадку за ч.1 ст.173-2 КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
За змістом ст.ст.251, 254 КУпАП обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з протоколом ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік внука ОСОБА_2 та вибив чашку з його рук, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю останнього.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так дійсно, вживання брутальної лайки, нецензурні висловлювання є зневагою до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві і свідчать про протиправний характер дій, вчинення даних дій є неприпустимим при вирішенні будь-яких конфліктних питань, зокрема і в сім'ї, при цьому нецензурна сварка між подружжям чи особами, які спільно проживають однією сім'єю, зокрема і щодо внука, не може бути безумовною підставою щодо наявності саме домашнього насильства зі сторони діда, при цьому протокол і додані до нього пояснення ОСОБА_2 не містять будь-яких даних про конкретні дії ОСОБА_1 , що в подальшому при складенні протоколу кваліфіковані поліцейським саме як домашнє насильство по відношенню до внука.
Також протокол про адміністративне правопорушення не містять посилання на наявність обов'язкових наслідків, зазначених у ч.1 ст.173-2 КУпАП, в ньому не зазначено-чи була завдана шкода і яка, і яким чином вона спричинена, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Свідки у протоколі не зазначені.
Подані суду матеріали свідчать лише про наявність взаємної сварки між дідом та внуком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому рівні, дані відносини за участі вказаних осіб в межах цього конфлікту 04 січня 2026 року не досягли рівня, який би вказував на вчинення виду насильства, визначеного ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Додані до протоколу докази унеможливлюють прийняттю однозначного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства по конфлікту згідно з протоколом, тобто поза розумним сумнівом не вказують на вчинення дій, які кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду, із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,- закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Олійник.