19 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 924/1280/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Волковицької Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Агрофірми "Проскурів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (колегія суддів: Бучинська Г. Б., Маціщук А. В., Василишин А. Р.) у справі
за позовом заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Агрофірми "Проскурів", Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до комунальної власності об'єкта соціальної сфери,
Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Агрофірми "Проскурів", Публічного акціонерного товариства "Проскурів", про скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до комунальної власності об'єкта соціальної сфери.
18.04.2024 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення про часткове задоволення позову.
19.09.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2024, прийняв нове рішення про відмову у позові.
11.02.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2024. Справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
22.05.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, повний текст якої складено 04.06.2025, рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2024 скасував, прийняв нове рішення про відмову у позові.
17.09.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2025.
07.01.2026 Агрофірма "Проскурів" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд, в будь-якому разі - змінити відповідні положення мотивувальної частини.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Волковицької Н. О.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина друга статті 288 ГПК України).
Як зазначалося раніше, 22.05.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову та склав її повний текст 04.06.2025, тому останній день для оскарження цієї постанови припав на 24.06.2025, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 07.01.2026 (дата формування документа в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском визначеного статтею 288 ГПК України строку.
В прохальній частині касаційної скарги Агрофірма "Проскурів" просить поновити йому строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду від 22.05.2025.
При цьому, в тексті касаційної скарги, скаржник зазначає, що він сподівається на поновлення йому строку на оскарження постанови суду апеляційної інстанції, як пропущеного з об'єктивних причин, спричинених винесенням ухвали суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у роз'ясненні оскаржуваної постанови.
Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судового рішення, викладені в касаційній скарзі не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки затримка з поданням касаційної скарги (після відмови суду апеляційної інстанції у роз'яснені оскаржуваної постанови) сама по собі не є поважною причиною пропуску касаційного строку на оскаржуване судове рішення, а має суб'єктивний характер, який залежав виключно від скаржника.
Тож наведені обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв'язку з чим скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга Агрофірма "Проскурів" підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку.
Щодо судового збору
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (повернення) визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовну заяву у цій справі подано у 2023 році, в якому згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Предметом позову у цій справі є одна немайнова вимога (скасування державної реєстрації права приватної власності) та одна майнова (повернення до комунальної власності об'єкта соціальної сфери, вартість якого згідно з рішеннями судів попередніх інстанцій становить 156 204 грн), отже за подання касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у розмірі 8 588,80 грн (2 684 грн х 2 х 200 % х 0,8).
Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Агрофірма "Проскурів" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення цих недоліків шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 8 588,80 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Відповідно до частин другої, третьої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, та у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Верховний Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом необхідності:
1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших причин поважності пропуску строку на оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 22.05.2025 та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав;
2) подання доказів сплати судового збору у розмірі 8 588,80 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Агрофірма "Проскурів" залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Л. І. Рогач
Суддя Н. О. Волковицька