копія
"19" січня 2026 р. Справа № 608/1781/25
Номер провадження2-др/608/3/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Коломієць Н. З.
з участю секретаря Смаглій О. Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Вароди П. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «EASYCON» заяву представника відповідача адвоката Вароди П. Б. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг,
Адвокат Варода П. Б. звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг, в загальній сумі 10 000 гривень, яка складається з витрат на правничу допомогу.
Таке клопотання представник відповідача заявив у відповідності до ч. 8 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу представником відповідача додано: договір про надання правничої допомоги від 10 жовтня 2024 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №3/1/26-1 від 03 січня 2026 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 сплатила адвокату Вароді П. Б. 10 000 гривень за надання правничої допомоги.
Позивач ОСОБА_1 подала письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. Зазначає, що оскільки адвокат Варода П. Б. вважав, що її позов є «очевидно необґрунтованим з огляду на повну відсутність доказів, суперечливість доводів та юридичну неспроможність її вимог», то справа не була складною для відповідача, а отже витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню з 10 000 гривень до 2000 гривень. У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 клопотання представника відповідача адвоката Вароди П. Б. про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи визнала частково. Додатково вказала, що адвокатом Вародою П. Б. на підтвердження розміру витрат на правову допомогу не надано детального опису виконаних робіт. Крім того, договір про правничу допомогу укладений 10 жовтня 2024 року, тобто до подачі нею позову до суду.
Адвокат Варода П. Б. в судовому засідання своє клопотання підтримує повністю. Пояснив, що в п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги вказаний фіксований розмір гонорару за юридичний супровід даної цивільної справи - 10 000 гривень, тому детального опису виконаних робіт закон не вимагає. Щодо дати укладення договору про надання правничої допомоги зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась в суд з позовами до Алєксєєвої Н. В., тому в п.1.1. Договору від 10.10.2024 прописано, що адвокат приймає на себе обов'язок здійснювати юридичний супровід у всіх судах України, державних органах, організаціях, на підприємствах, установах тощо, у справі за позовом ОСОБА_1 . Також зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу є меншим від 10 відсотків від ціни позову.
Вислухавши сторони, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31 грудня 2025 року Чортківським районним судом Тернопільської області було ухвалено рішення, згідно якого в позові ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг, відмовлено.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, представник відповідача заявив вимогу про стягнення з позивача 10 000 гривень витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
10 жовтня 2024 року між адвокатом Вародою П. Б. та ОСОБА_2 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №3/1/26-1 від 03 січня 2026 року ОСОБА_2 сплатила адвокату Вароді П. Б. 10 000 гривень за надання юридичних послуг, як прописано в п. 3.1. Договору.
Договір чинний до 31 грудня 2026 року.
Враховуючи наведене, оцінивши письмові докази по справі, суд вважає, що вимоги представника відповідача про відшкодування витрат пов'язаних із розглядом справи підлягають до задоволення, оскільки відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються , у разі відмови в позові - на позивача.
Відмова у задоволенні позову за безпідставністю означає, що позивач не зміг довести свою правоту, і тому, згідно з принципом змагальності, несе ризик судових витрат.
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не підтверджено жодним належним доказом.
Враховуючи наведене клопотання адвоката Вароди П. Б. про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи підлягає задоволенню.
Частиною 5 статті 270 ЦПК України, додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву представника відповідача адвоката Вароди П. Б. про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором про надання послуг, задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - 10 000 (десять тисяч) гривень, понесених нею витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Додаткове рішення набрало законної сили "___" ______________р.
Оригінал додаткового рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1781/25
Суддя: Н. З. Коломієць
Копію додаткового рішення видано « » року
Секретар: