15.01.2026 Справа №607/197/26 Провадження №3/607/574/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.12.2025 о 00 год. 44 хв. в м. Тернопіль на просп. Злуки, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки та моделі «Renault Zoe», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554465 від 30.12.2025, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 знав, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо нього розглядатиметься Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 15.01.2026 о 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Також, на офіційному сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду даної справи щодо нього, не повідомивши причин неявки, в судове засідання не з'явився, клопотань по відкладення розгляду справи не надав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя також враховує положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735.
Відповідно до пункту 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом пункту 4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 10 вказаного Порядку огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Зазначені положення Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду кореспондуються із положеннями пункту 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з якими огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Отже, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що огляд водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставлення особи, щодо якої у нього є підстави вважати, що вона перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно із виявленими у неї ознаками такого сп'яніння.
У відповідності до приписів ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554465 від 30.12.2025, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 з долученим до нього оптичним носієм інформації - DVD-R диском з відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер працівників поліції №473056 та №472557;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 30.12.2025, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість, у зв'язку з чим ОСОБА_1 30.12.2025 о 01 год. 02 хв. було направлено на огляд у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР;
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6433154 від 30.12.2025, згідно з якою 30.12.2025 о 00 год. 44 хв. в м. Тернопіль на просп. Злуки, 28, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Renault Zoe», номерний знак НОМЕР_2 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, будучи непристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3.в) Правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
- рапорті інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Невідомського В. від 30.12.2025, згідно з яким 30.12.2025 о 00 год. 44 хв. в м. Тернопіль на просп. Злуки, 28, було здійснено зупинку транспортного засобу марки та моделі «Renault Zoe», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який порушив правила дорожнього руху, під час спілкування з яким у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, на що останній відмовився.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались 30.12.2025 за участю водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Окрім того, суддею було досліджено доданий до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-R диск з відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля, на якому зафіксовано факт керування 30.12.2025 о 00 год. 44 хв. водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки та моделі «Renault Zoe», номерний знак НОМЕР_2 , та відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що водія ОСОБА_1 проінформовано про причину зупинки керованого ним автомобіля та повідомлено про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, із вказаного відеозапису також вбачається, що на чітку пропозицію уповноваженої особи пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 погодився, проте, перебуваючи у приміщенні закладу охорони здоров'я своєю поведінкою створив обставини, за яких такий огляд був неможливий, оскільки протягом 2-ох годин ОСОБА_1 умисно не здав біологічне середовище у вигляді сечі, посилаючись на відсутність у нього фізіологічного бажання. При цьому лікарем закладу охорони здоров'я, який проводив огляд ОСОБА_1 , були дотримані вимоги нормативних актів, що регулюють проведення огляду водія на стан сп'яніння та правильно розцінені дії ОСОБА_1 , як відмова від проходження такого огляду. Доказів того, що ОСОБА_1 з будь-яких об'єктивних причин (зокрема зумовлених станом здоров'я) не міг пройти огляд у запропонований лікарем спосіб, матеріали справи не містять.
Доводи ОСОБА_1 , які містяться на відеозаписі, в частині того, що він не відмовляється пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак з незалежної від нього причини не може здати біологічне середовище у вигляді сечі, при цьому в медичному закладі у нього відмовляються брати на аналіз зразки іншого біологічного середовища, зокрема слини або крові, не заслуговують на увагу, оскільки положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не передбачено, що особа, доставлена у медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння, має право обирати зразки якого саме біологічного середовища слід надати для дослідження, оскільки такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд водія на стан сп'яніння. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров'я, а також оперативність проведення такого дослідження.
Наявність в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі можуть бути відібрані для дослідження, жодним чином не означає альтернативу для водія, який проходить огляд на стан сп'яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна та об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що у ОСОБА_1 не було підстав в умовах закладу охорони здоров'я не здати біологічне середовище у вигляді сечі для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму, і для цього йому було надано достатньо часу.
Також слід зазначити, що керуючи транспортним засобом, ОСОБА_1 повинен розуміти правовий статус водія та виконувати обов'язки водія, встановлені зокрема правилами дорожнього руху, а саме пунктом 2.5. Правил дорожнього руху. Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги вказаного пункту ПДР, відносно нього працівником поліції законно та обґрунтовано було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , які мали місце 30.12.2025 о 00 год. 44 хв. в м. Тернопіль на просп. Злуки, 28, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності.
При цьому будь-яких обставин, які б спростовували зазначений висновок та були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Приймаючи рішення, суддя також враховує й те, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складеному відносно нього протоколі обставин.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Також при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя враховує відомості довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 30.12.2025, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
За наведеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху та має значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на переконання суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, згідно з якими судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), що у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 245, 266, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
СуддяІ. М. Царук