8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" січня 2026 р. м ХарківСправа № 922/111/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши матеріали
позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖБА" (64413, Харківська обл., Красноградський р-н, село Устимівка)
до Зачепилівської селищної ради (64401, Україна, Берестинський р-н, Харківська обл., селище міського типу Зачепилівка(з), вулиця Центральна, будинок, 56)
про визнання права колективної власності, скасування державної реєстрації права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖБА" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Зачепилівської селищної ради, в якому просить:
- Визнати право колективної власності ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА“» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 01203878) на земельні ділянки з кадастровими номерами 6322283500:05:000:0440, 6322283500:05:000:0441, 6322283500:05:000:0442, 6322283500:05:000:0443, 6322283500:05:000:0444, 6322283500:05:000:0445, 6322283500:05:000:0446, 6322283500:05:000:0447, 6322283500:05:000:0448, 6322283500:05:000:0449, 6322283500:05:000:0450, 6322283500:05:000:0451, 6322283500:05:000:0452, 6322283500:05:000:0453, 6322283500:05:000:0454, 6322283500:05:000:0455, 6322283500:05:000:0423, 6322283500:04:000:0702 , що знаходяться на території Зачепилівської селищної громади, Харківської області;
- Скасувати державну реєстрацію права власності ЗАЧЕПИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, код ЄДРПОУ: 04397856, на земельну ділянку з кадастровим номером 6322283500:05:000:0423 площею 28.7739 га, проведену 11.03.2021 державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району, Харківської області Лазарєвим Юрієм Олексійовичем на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VІ, виданий 06.09.2012, видавник: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (номер запису про право власності 41223816);
- Скасувати державну реєстрацію права власності ЗАЧЕПИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, код ЄДРПОУ: 04397856, на земельну ділянку з кадастровим номером 6322283500:04:000:0702, площею 5.8793 га, проведену 11.03.2021 державним реєстратором Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району, Харківської області Лазарєвим Юрієм Олексійовичем на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", серія та номер: 5245-VІ, виданий 06.09.2012, видавник: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ (номер запису про право власності 41224858);
- Судові витрати покласти на відповідача.
Крім того, в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі. В обґрунтування клопотання позивач посилається на складне фінансове становище.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносинах позивач є юридичною особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, та Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, які застосовуються судом на підставі частини 4 статті 236 ГПК України.
Водночас, позивач у спірних правовідносинах є юридичною особою та не відноситься до жодної з категорій осіб, наведених у частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предмет спору не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання позивача.
Отже, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2026 року в розмірі 3328 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16).
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
З урахуванням викладеного, оскільки позовну заяву подано в електронній формі через систему "Електронний суд" розмір судового збору за вимогу майнового характеру (про визнання права власності) становить 6665,43 грн (враховуючи понижуючий коефіцієнт 0,8 та враховуючи загальну вартість об'єктів нерухомості, що міститься у довідках про оціночну вартість (555 452,65грн) та розмір судового збору за дві вимоги немайнового характеру (про скасування державної реєстрації права власності) становить 5324,80 грн, всього: 11990,23 грн.
Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовну заяву у відповідності до положень ст. 174 ГПК України слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вище перелічених недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 233, 234, 235 ГПК України, суд
1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖБА" про відстрочення оплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ДРУЖБА" (вх. № 111/26) - залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме доказів сплати судового збору у розмірі 11990,23 грн..
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
6. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 20.01.2026.
СуддяВ.В. Усата