Справа № 592/7621/25
Провадження № 1-кп/592/233/26
19 січня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в дистанційному судовому провадженні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12025200480001160, відомості за яким 21.04.2025 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який тимчасово ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, громадянина України, українця, раніше неодноразово судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні» , затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України було введено воєнний стан, який продовжено до цього часу. Досудовим розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в умовах воєнного стану вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин. Зокрема, у пасхальну неділю близько 05:30 20.04.2025 ОСОБА_3 прийшов в гості до своїх знайомих: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , з якими почав вживати спиртні напої. Приблизно через 30 хвилин, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишалися сидіти в кімнаті, ОСОБА_3 вийшов на кухню, де на столі побачив мобільний телефон “TECNO Spark 30С» і гроші в сумі 2000 грн. , належні ОСОБА_7 , якими вирішив заволодіти. Скориставшись тим, що поблизу нікого не було і за ними ніхто не спостерігав, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, ОСОБА_3 забрав мобільний телефон та гроші, з якими залишив місце проживання Дорошенків. У подальшому викрадений телефон ОСОБА_3 здав у ломбарду “Скарбниця» ТОВ “Ломбард “Є гроші» , де отримав гроші в сумі 2150 грн. , які витратив на власні потреби. Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-25/6924-ТВ від 25.04.2025 вартість телефону “TECNO Spark 30С» , 6/128 Гб, сірого кольору, становить 4439 грн. 00 коп. . Внаслідок умисних протиправних дій, які виразилися у таємному викраденні мобільного телефону вартістю 4439 грн. 00 коп. та грошових коштів у сумі 2000 грн. , належних ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці) , кваліфікуючими ознаками якої є “повторність» та “вчинення злочину в умовах воєнного стану» .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив суду про те, що у вчиненому він щиро кається. Також обвинувачений ОСОБА_3 пояснив суду про те, що 20.04.2025 приблизно о 05:30 він дійсно повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану. Він просив суворо його не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи “Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.
При цьому суд керувався принципом “поза розумним сумнівом» , зміст якого сформульований в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кобець проти України» (“Kobets v. Ukraine» ) від 14.02.2008, заява № 16437/04. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або за відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення (zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_320) .
Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_3 , згідно ч. 5 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами і доповненнями) , згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text) .
Як особа обвинувачений ОСОБА_3 характеризується наступним чином.
Є особою молодого віку (а. п. 1) .
Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. п. 1) .
Тимчасово ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований (зі слів) (а. п. 1) .
Має професійно-технічну освіту (зі слів) (а. п. 1) .
В офіційному шлюбі, цивільному шлюбі не перебуває (зі слів) (а. п. 1) .
Має громадянство України (а. п. 1) .
Раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та неодноразово був судимий, останній раз вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22.09.2025 за ч. 2 ст. 309 КК України у справі № 591/5563/25, провадження № 1-кп/591/180/25 до покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 1 місяць, вирок набрав законної сили 23.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130382905) (а. п. 1, 50-55, 88-93) .
Перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Сумської області не призивався (а. п. 87) .
Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласна клінічна спеціалізована лікарня» № 618п/01-11 від 22.04.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра не перебуває (а. п. 85) .
Згідно довідці комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 01-17/01/984 від 01.05.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , під медичним наглядом у лікарів-наркологів комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» не перебуває (а. п. 86) .
Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 (із змінами і доповненнями) , згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03#Text) .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; - молодий вік винного у вчиненні кримінального правопорушення; - повне визнання своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - щире каяття обґрунтовується тим, що таке каяття є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні кримінального правопорушення.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що таке сприяння є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Сприяння розкриттю кримінального правопорушення здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - молодий вік винного у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що молодий вік винного може свідчити про відсутність у винної особи стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи.
Можливість врахування обставини, яка пом'якшує покарання винної особи, - повне визнання особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні кримінального правопорушення, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, суд вважає рецидив злочинів (а. п. 1, 88-92) .
Отже, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, думку прокурора, думку обвинуваченого, думку потерпілої ОСОБА_7 , висловлену в її письмових заявах від 30.05.2025, 26.08.2025 (а. п. 27, 37) , переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі. Строк позбавлення волі суд визначає залежно від тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, з урахуванням наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 22.09.2025 був засуджений вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік 1 місяць, оскільки після постановлення вказаного вироку в справі було встановлено, що засуджений ОСОБА_3 винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, відтак, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, йому слід визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.05.2025 у справі № 592/7381/25, провадження № 1-кс/592/3201/25 клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025200480001160, внесеному 21.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, було задоволено. Було ухвалено накласти арешт на майно, вилучене 03.05.2025 під час проведення тимчасового доступу до речей та документів ТОВ “Ломбард “Є гроші» , який розташований за адресою: м. Суми, вул. ЗСУ, буд. 12, а саме: - мобільний телефон “TECNO SPARV 30С» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; - копію договору застави між ОСОБА_9 та ТОВ “Ломбард “Є гроші» № Е74-25003174 від 20.04.2025. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт і які були відсутні під час оголошення ухвали з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Ухвала набрала законної сили 14.05.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/127200850) (а. п. 5, 8, 83, 94, 95) .
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що арешт, накладний ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.05.2025 у справі № 592/7381/25, провадження № 1-кс/592/3201/25 слід скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту його затримання, а саме: з 22.09.2025 з 12:30.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 до підозрюваного, обвинуваченого ОСОБА_3 ані під час досудового розслідування, ані до початку судового розгляду пред'явлений не був (а. п. 2, 27, 37) .
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. п. 5-7, 81, 82, 84) , а саме:
- комп'ютерний диск, наданий адміністрацією ТОВ “Ломбард “Є гроші» , слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу його зберігання;
- копію договору застави між ОСОБА_9 та ТОВ “Ломбард “Є гроші» № Е74-25003174 від 20.04.2025, слід залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу його зберігання;
- мобільний телефон “TECNO SPARV 30С» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , слід вважати повернутим 08.05.2025 потерпілій ОСОБА_7 .
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-25/6924-ТВ від 25.04.2025, пов'язані з проведенням судової товарознавчої в сумі 1782,80 грн. , слід відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 на користь держави (а. п. 4, 7, 80) .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 обирати недоцільно, оскільки вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22.09.2025 у справі № 591/5563/25, провадження № 1-кп/591/180/25, засудженого ОСОБА_3 було взято під варту.
Що стосується рішення про залік досудового тримання під вартою, згідно абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, то суд дійшов наступного висновку.
Отже, в строк відбуття ОСОБА_3 покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 22.09.2025 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 615 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50, 51, 61, 65, 66, 69-72, 185 КК України, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22.09.2025, більш суворим покаранням, призначеним вказаним вироком, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, а саме: з 22.09.2025 з 12:30.
Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-25/6924-ТВ від 25.04.2025, пов'язані з проведенням судової товарознавчої в сумі 1782,80 грн. , відшкодувати за рахунок ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази, а саме:
- комп'ютерний диск, наданий адміністрацією ТОВ “Ломбард “Є гроші» , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу його зберігання;
- копію договору застави між ОСОБА_9 та ТОВ “Ломбард “Є гроші» № Е74-25003174 від 20.04.2025, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу його зберігання;
- мобільний телефон “TECNO SPARV 30С» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вважати повернутим 08.05.2025 потерпілій ОСОБА_7 .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати, оскільки вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22.09.2025 у справі № 591/5563/25, провадження № 1-кп/591/180/25, засудженого ОСОБА_3 було взято під варту.
В строк відбуття ОСОБА_3 покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати час його знаходження під вартою в період часу з 22.09.2025 до набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив вирок.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно вручається після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_10