адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
20.01.2026 Справа № 917/2237/25
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОНЦЕ", вул. Буровиків, 6-А, м. Полтава, 36034
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЄВИЙ ШЛЯХ", вул. Відрадна, 9а, с. Судівка, Полтавський район, Полтавська область, 39311
про стягнення 273 937,19 грн,
в провадженні Господарському суді Полтавської області перебуває справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОНЦЕ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЄВИЙ ШЛЯХ" про стягнення заборгованості за договором оренди №04102023/1 транспортного засобу від 04.10.2023 року у загальному розмірі 273 937,19 грн, з яких: 220 000,00 грн - основна заборгованість, 41 872,93 грн - пеня; 8 012,04 грн - інфляційні втрати, 4 052,22 грн - 3 % річних.
19.01.2026 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вих. № 558), відповідно до якої позивач підтримував позовні вимоги, а також просив поновити строк на подання відповіді на відзив та залучити дану відповідь до матеріалів справи.
Частинами 1, 2 статті 161 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до 4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав відзив на позовну заяву 12.12.2025 року (квитанція №5352678 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС).
Отже, позивач мав можливість подати відповідь на відзив до 17.12.2025 року включно.
Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов'язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.
Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Окрім того суд відзначає, що розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, при розгляді клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку з поданням відповідних доказів.
Саме лише подання заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду задовольнити таку заяву. На підтвердження поважності причин пропуску строку необхідно навести поважні причини пропуску такого строку.
Як було зазначено вище, позивач мав подати відповідь на відзив до 17.12.2025 року включно.
Тоді як зазначена заява по суті була подана до суду через систему "Електронний суд" лише 19.01.2026 року. У матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, та були пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Отже, відповідь на відзив подана позивачем з порушенням строків і останнім не надано підтвердження поважності причини пропущення даного строку.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що позивач не навів достатніх обґрунтувань та не надав доказів на підтвердження того, що строк подання відповіді на відзив по справі №917/2237/25 пропущено ним з поважних причин, а тому клопотання ТОВ "АГРО-СОНЦЕ" про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведе суд залишає без розгляду подану позивачем відповідь на відзив (вх. № 558 від 19.01.2026 року).
Керуючись статтями 13, 113, 118, 119, 166, 233, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "АГРО-СОНЦЕ" про поновлення строку на подачу відповіді на відзив (вх. № 558 від 19.01.2026 року).
2. Залишити без розгляду відповідь на відзив (вх. № 558 від 19.01.2026 року).
Ухвала підписана 20.01.2026 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена (статті 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя О. М. Тимощенко