65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відкладення розгляду заяви
"16" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1884/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши матеріали заяви (вх. № 2-2043/25 від 29.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» про відстрочення виконання рішення суду
у справі № 916/1884/25
за позовом: Акціонерного товариства “ОТП БАНК» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43)
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» (67000, Одеська
обл., Миколаївський район, селище міського типу Миколаївка(з), вул.
Карпішина В., буд. 70 )
2) ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості 16 391 750, 66 грн
у відкритому судовому засіданні
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: Бойко Н.І.;
від відповідача 2: не з'явився.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг № CR 19-090/500-2 від 06.03.2019 в сумі 16 391 750, 66 грн та судовий збір в сумі 256 376, 26 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» звернулося із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 28.12.2025 (вх. № 2-2043/25 від 29.12.2025), в якій просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 у справі № 916/1884/25 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП БАНК» заборгованості в розмірі 16 391 750, 66 грн. та судового збору в сумі 256 376, 26 грн. до 24.11.2025 року включно, тобто на 1 рік.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву (вх. № 2-2043/25 від 29.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» про відстрочення виконання рішення суду на 16.01.2026 о 12:00.
У судовому засіданні 16.01.2026 представник відповідача 1 просила оголосити перерву у судовому засіданні до 30.01.2026 о 15:00.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Ураховуючи наведене, та з метою забезпечення законних прав та інтересів сторін, повного, об'єктивного та всебічного розгляду заяви, а також з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд вважає за необхідне розглянути вказану справу поза межами встановленого ч. 2 ст. 331 ГПК України строку, у розумний строк.
Керуючись ст. ст. 202, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відкласти розгляд заяви (вх. № 2-2043/25 від 29.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліга-50» про відстрочення виконання рішення суду на "30" січня 2026 р. о 15:00.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області, за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі суд. засідань № 14 (5 поверх), тел. (0482)307-996.
Ухвала набирає законної сили 16 січня 2026 року та оскарженню не підлягає.
Повну ухвалу складено та підписано 20 січня 2026 року.
Суддя О.О. Мусієнко