Справа № 944/5258/25
Провадження №2/944/868/26
(заочне)
19.01.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Карпин І.М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Правова позиція позивача
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором №100348887 від 10.01.2023 в розмірі 37800 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.01.2023 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір №100348887, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 15000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни , що визначені договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 30.05.2023 було укладено договір відступлення прав вимоги №98-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №100348887. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором №100348887 від 10.01.2023 становить 58912,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 15000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 42862,50 грн; заборгованість за комісією 1050,00 грн. Просить в примусовому порядку стягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 .
Заяви, клопотання учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явився, поштові повідомлення повернулись з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 КПК України днем вручення судової повістки є день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки в судові засідання не повідомив, відзиву на позов не подав.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 03.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 13.11.2025.
13.11.2025 розгляд справи відкладено, у зв'язку із неявкою відповідача ОСОБА_1 , а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Оскільки відповідач, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки до суду і поважність цих причин суду не повідомив, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду даної справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно з ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.01.2026, є дата складення повного судового рішення 19.01.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
10.01.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100348887, згідно з п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений у п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти в сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та в строки/терміни, визначені договором.
Відповідно до п.1.2, 1.3 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн.; кредит надається загальним строком на 105 днів з 10.01.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Згідно з п.1.4. договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 25.01.2023 ( день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 25.04.2023 ( останнього дня строку кредитування).
Відповідно до п.1.5. договору загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 3412,50 грн в грошовому виразі та 14.562 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 43912,50 грн в грошовому виразі та 1018.00 відсотків річних у процентному значені (орієнтована реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, за пільговий період складає 18412,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 58912,50 грн. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника, за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Пунктом 1.5.1. договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 1050.00 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п.1.5.2, 1.5.3 проценти за користування кредитом пільгового періоду 2362,50 грн, які нараховуються за ставкою 1.05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 40500 грн, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
Договір підписано одноразовим ідентифікатором S78512.
Відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору про споживчий кредит №100348887 від 10.01.2023, встановлено: дата видачі кредиту 10.01.2023, сума кредиту 15 000,00 грн; комісія за надання кредиту 1050,00 грн, проценти становлять 42862,50 грн.
Згідно з платіжним дорученням №57374117 від 10.01.2023 ТОВ «Мілоан» згідно договору №100348887 перевело грошові кошти у сумі 15000,00 грн ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на кредитний рахунок № НОМЕР_2 *11 .
Відповідно до інформації , наданої суду АТ КБ "Приватбанк" 20.11.2025, вбачається, що 10.01.2023 було зарахування на рахунок НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , 15000 гривень.
Позивач суду надав відомість про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 сум за кредитним договором №100348887.
30.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог №98-МЛ/Т.
Відповідно до платіжної інструкції №71534 від 30.05.2023 ТзОВ «ФК «Кредит-капітал» здійснено переказ коштів ТОВ «Мілоан» за відступлення прав вимоги №98/МЛ/Т від 30.05.2023 у розмірі 781722,87 грн.
Згідно з умовами даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №100348887 від 10.01.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №98-МЛ/Т від 30.05.2023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №98-МЛ/Т від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 58912,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками 42862,50 грн, заборгованість за комісією1050,00 грн.
12.09.2025 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надіслало ОСОБА_1 претензію про повернення заборгованості за кредитним договором та повідомлення про те, що 30.05.2023 між TОВ «MIЛOAН» та ТОВ «Фiнacова Koмпанія «Кредит-Kaпітaл» укладено Договір відступлення прав вимоги. 98-МЛ/Т. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором №100348887, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Мотиви та оцінка суду
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100348887 від 10.01.2023, отже є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зі змісту договору споживчого кредиту №100348887 від 10.01.2023 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед первинним кредитором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги № 98-МЛ/Т від 30.05.2023 набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту №100348887 від 10.01.2023.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, а також іншими його умовами, з чим погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами та комісію. Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірі та у строки, зазначеними в договорі про споживчий кредит.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 58912,50 грн заборгованості за договором про споживчий кредит №100348887 від 10.01.2023.
Судові витрати
Щодо вимог про стягнення понесених судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн. що підтверджено платіжною інструкцією №23213 від 19.09.2025, яка міститься у матеріалах справи.
Таким чином, із відповідача на користь позивача, у зв'язку із задоволенням позову слід стягнути 2422, 40 грн. судового збору.
Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав: договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ "ФК " Кредит-Капітал" та Адвокатським об'єднанням "Апологет", предметом якого є надання послуг правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн без ПДВ; акт наданих послуг №1488 від 05.09.2025 предметом якого є послуги, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг до акту №1488 від 05.09.2025.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін, така категорія справ є розповсюдженою; спір є нескладним у правозастосуванні; сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою заборгованості, що стягується судом у результаті задоволення позову, можуть бути надмірним фінансовим тягарем для відповідача.
Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Враховуючи наведені обставини, складність справи, час, витрачений адвокатом на підготовку позовної заяви та процесуальних документів в межах розгляду справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №100348887 від 10.01.2023 у розмірі 58912 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 19.01.2026.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М.Карпин