65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4062/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,
за участю секретаря судового засідання Шпарія А. О.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/4062/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОН ГРУП» (19602, Черкаська область, Черкаський район, сільрада Руськополянська, “Кленове» урочище, будинок 1а; адреса для листування: 18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 32А, код ЄДРПОУ 42012940);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 40916284);
про стягнення 2 762 440 грн
за участю представників:
від позивача: Бердник В. В.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕОН ГРУП» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» грошових коштів в сумі 2 762 440, 10 грн, з яких: сума боргу 2 214 200,00 грн, пеня в сумі 413 459,28 грн, інфляційні втрати - 94 738,15 грн, 3% річних в сумі 40 042,67 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в сумі 33 149,28 грн та витрат за надання правової допомоги в сумі 50 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №Д-492 від 24.02.2025 (далі - договір поставки).
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.11.2025 о 10:20 із викликом учасників справи у підготовче засідання.
10.11.2025 підготовче засідання не відбулось через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2025 призначено підготовче засідання на 01.12.2025 об 11:30 із викликом учасників справи у підготовче засідання.
13.11.2025 за вх.№36269/25 господарський суд одержав від позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 3 242 280,10 грн, з яких: сума боргу - 2 214 200,00 грн, штраф в сумі - 479 840,00 грн, пеня в сумі - 413 459,28 грн, інфляційні втрати - 94 738,15 грн, 3% річних в сумі - 40 042,67 грн, що розраховані станом на 01 жовтня 2025 року та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 38 907,36 грн та витрати за надання правової допомоги в сумі 50 000,00 грн.
У підготовчому засіданні 01.12.2025 за участю представника позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, якою відклав підготовче засідання на 18.12.2025 о 09:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання, яке провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.
У підготовчому засіданні 18.12.2025 за участю представника позивача, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.01.2026 об 11:30, із викликом учасників справи у судове засідання, з проведенням засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.
У судовому засіданні 19.01.2026, за участю представника позивача, суд на підставі ст. 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Стислий виклад позиції позивача
Унаслідок невиконання з боку відповідача зобов'язань за договором поставки утворилася заборгованість за поставлене відповідачу дизельне паливо на суму 2 214 200,00 грн.
Позивач на підтвердження поставки нафтопродуктів надав підписані з обох сторін видаткові накладні та товаро-транспортні накладні, що свідчать про отримання товару відповідачем на суму 2 899 200,00 грн.
ТОВ «ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» частково розрахувалося за товар, сплативши позивачу 685 000,00 грн.
Через несплату залишку боргу позивач звернувся до суду за стягненням основного боргу, а також сум інфляційних втрат, 3 % річних, штрафу, пені.
Обставини справи встановлені судом
Відповідно до умов п. 1.1. укладеного договору поставки позивач (Постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (Покупця) нафтопродукти (Товар), які останній зобов'язався прийняти та оплатити на умовах, визначених договором.
Згідно з пунктом 4.1. договору поставки сторони передбачили, що ціна на Товар, який буде постачатися окремими партіями, є договірною та буде визначатися Сторонами в рахунках-фактурах, видаткових накладних.
Згідно з пунктом 5.3. договору поставки Постачальник має право відвантажити Покупцю Товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку Покупець зобов'язується сплатити за поставлений Товар протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки Товару, що зазначена у видатковій накладній на Товар та/або в товарно-транспортній накладній на Товар, та/або Акті приймання-передачі Товару, в залежності від базису постачання.
Відповідно до п.п. 2.3., 2.4. договору поставки поставка Товару здійснюється Постачальником у строки, визначені у заявці на поставку товару, кожна партія Товару супроводжується комплектом документів: сертифікатом відповідності Товару, паспортом якості на Товар, видатковою накладною, товаро-транспортною накладною.
Згідно з п. 3.2. договору поставки підписання документів приймання нафтопродуктів уповноваженою особою є підставою для набуття Сторонами прав та обов'язків за договором.
Пунктом 5.6. договору поставки передбачено порядок підписання Акту звірки взаєморозрахунків.
Відповідно до п. 6.2. договору поставки у разі порушення строків оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості, до моменту повної оплати поставленої партії Товару, не обмежуючись шестимісячним строком, передбаченим п. 6 ст. 232 ГК України.
В пункті 6.3. договору поставки сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати за поставлену партію Товару понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми простроченого платежу.
Згідно з матеріалами справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу Товар - дизельне паливо, що підтверджується видатковими накладними: №836 від 26 лютого 2025 року на суму 996 600,00 грн (у т. ч. ПДВ - 166 100,00 грн), №837 від 26 лютого 2025 року на суму 453 000,00 грн (у т. ч. ПДВ - 75 500,00 грн); - №852 від 27 лютого 2025 року на суму 996 600,00 грн ((у т. ч. ПДВ - 166 100,00 грн); - №853 від 27 лютого 2025 року на суму 453 000,00 грн (у т. ч. ПДВ - 75 500,00 грн).
Прийняття товару з боку відповідача підтверджується також:
- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №00000000836 від 26 лютого 2025 року, за якою поставлено товар, що зазначений в видатковій накладній №836 від 26 лютого 2025 року;
- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №00000000837 від 26 лютого 2025 року, за якою поставлено товар, що зазначений в видатковій накладній №837 від 26 лютого 2025 року;
- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №00000000852 від 27 лютого 2025 року, за якою поставлено товар, що зазначений в видатковій накладній №852 від 27 лютого 2025 року;
- товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №00000000853 від 27 лютого 2025 року, за якою поставлено товар, що зазначений в видатковій накладній №853 від 27 лютого 2025 року.
Видаткові та товарно-транспортні накладні підписані з боку ТОВ «ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» директором Делікатною Ольгою Вікторівною, підпис якої засвідчено печаткою товариства.
До матеріалів справи долучено платіжні інструкції, що свідчать про часткову оплату боргу в сумі 685 000,00 грн:
- №113 від 28 лютого 2025 року на суму 500 000,00 грн (в т. ч. ПДВ - 83 333,33 грн), призначення платежу: оплата за дизельне паливо, рах. №534, Договір Д-492 від 24.02.2025;
- №10 від 18 квітня 2025 року на суму 85 000,00 грн (в т. ч. ПДВ - 14 166,67 грн), призначення платежу: оплата за паливо дизельне, відповідно до рахунку, Договір Д-492 від 24.02.2025;
- №1578 від 05 серпня 2025 року на суму 100 000,00 грн (в т. ч. ПДВ - 16 666,67 грн), призначення платежу: за паливо дизельне, відповідно до рах., Договір Д-492 від 24.02.2025.
Також позивач надав суду Акт звірки взаєморозрахунків за лютий 2025 року, який підписаний обидвома сторонами.
Висновки суду
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що відповідач лише частково виконав зобов'язання зі сплати за Товар. Доказів сплати залишку боргу відповідач суду не надав.
Залишок заборгованості станом на момент розгляду справи становить 2 214 200,00 грн.
За наведених умов, господарський суд дійшов висновку, що з ТОВ «ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» на користь ТОВ «НЕОН ГРУП» належить стягнути основну заборгованість у розмірі 2 214 200,00 грн.
Окрім того, позивач заявив до стягнення суму пені в розмірі 413 459,28 грн у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, а також штрафу в сумі 479 840,00 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» не навело обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (який станом на момент виникнення спірних правовідносин був чинним) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 6.2. договору поставки у разі порушення строків оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості, до моменту повної оплати поставленої партії Товару, не обмежуючись шестимісячним строком, передбаченим п. 6 ст. 232 ГК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі №911/952/22 зазначила, що на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Формулювання, яке містить ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, у тому числі умови договору (у разі відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором.
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання/зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Отже, позивач має право на нарахування пені за період прострочення, не обмежуючись шестимісячним терміном.
Водночас господарський суд враховує втрату чинності Господарського кодексу України 28.08.2025, а тому після 28.08.2025 року спірні правовідносини з приводу стягнення неустойки регулюються Цивільним кодексом України, у якому обмеження щодо строку нарахування неустойки - штрафу та пені не встановлено.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним, а тому на користь позивача з відповідача належить стягнути 413 459,28 грн.
В пункті 6.3. договору поставки сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати за поставлену партію Товару понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми простроченого платежу.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично правильним, а тому на користь позивача з відповідача належить стягнути 479 840,00 грн.
ТОВ «НЕОН ГРУП» заявило також до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 94 738,15 грн, та 3% річних в сумі 40 042,67 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки, господарський суд дійшов висновку, що розрахунки здійснені арифметично правильно, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути суму інфляційних втрат в розмірі 94 738,15 грн та 3% річних в сумі 40 042,67 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За наведених умов, господарський суд задовольняє позов повністю.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГТРАНСПОРТ ЛТД» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 115, офіс 409, код ЄДРПОУ 40916284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОН ГРУП» (19602, Черкаська область, Черкаський район, сільрада Руськополянська, “Кленове» урочище, будинок 1а; адреса для листування: 18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 32А, код ЄДРПОУ 42012940) 2 214 200,00 грн основного боргу, 479 840,00 грн штрафу, 413 459,28 грн пені, 94 738,15 грн інфляційних витрат, 40 042,67 грн 3% річних, що розраховані станом на 01 жовтня 2025 року, 38 907,36 грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 20 січня 2026 р.
Суддя Т.Г. Деркач