463/1612/25
6/465/49/26
Іменем України
19.01.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Гулієвої М. І.
за учасю секретаря судового засідання Столярської Ю. Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 02 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові витрати на навчання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору. Крім цього, згідно із рішенням Франківського районного суду м . Львова від 25 липня 2025 року частково було задоволено ще один позов ОСОБА_2 та стягнено з нього на користь позивачки ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує
навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 26 квітня 2025 року і до завершення ОСОБА_3 навчання або до досягнення нею 23-річного віку. Враховуючи вище викладене, просить надати йому розстрочку виконання судового рішення, строком на 1 рік, оскільки він був змушений звільнитися з роботи,у зв"язку з необхідністю догляду за дитиною-інвалідом, його майнове становище різко погіршилося. Просить врахувати його важкий матеріальний стан, який склався на цей час, зокрема, що його єдиний дохід - це отримання допомоги в розмірі 6 778,70 гривень. На його утриманні є троє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають разом і ним та його дружиною ОСОБА_7 .Зазначає, що всі медичні документи та довідкапро його доходи знаходяться в матеріалах справи №465/3427/25,які просить оглянути під час розгляду даної заяви. У зв'язку з такими обставинами, просить заяву задоволити.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, хоч належно увідомлені про час та місце розгляду справи.Позивачка подала заяву про розгляд заяви у її відсутності, при її вирішенні покладається на розсуд суду, однак просить зменшити термін розстрочки до 6 місяців. Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.435 ЦПК України заява про розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи належне повідомлення учасників про час розгляду, з метою недопущення порушення строків розгляду, суд вважає за можливе заяву розглядати у відсутності сторін.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задоволино. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткові витрати на навчання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник стверджує, що можливості сплатити одним платежем всю суму заборгованості на даний час у нього немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище. Окрім цього, врахувати, що в нього на утриманні знаходиться троє дітей, наймолодша донька є інвалідом дитинства групи А. Заявник також зазначає, шо на даний час не працює, оскільки доглядає за донькою та отримує допомогу в розмірі 6 778,70 гривень, при цьому до заяви жодних доказів не додав, просить врахувати всі медичні документи, свідоцтва про народження дітей та довідку про доходи,які є в матеріалах справи №465/3427/25.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 25.09.2010 уклав шлюб з ОСОБА_7 ,від якого має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають разом і ним та його дружиною ОСОБА_7 .
Згідно з медичним висновком №101 від 14.10.22 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є дитиною-інвалідом підгрупи"А".
Як вбачається з довідки №9 від 10.01.24,виданої Шевченківським відділом соціального захисту,законним представником(опікуном) дитини є ОСОБА_1 .
ОСОБА_7 отримує допомогу на дітей,які виховуються в багатодітних сім"ях, загальна сума доходу за період з 1.10.24 по 28.02.25 становила 10500грн., що вбачається з довідки №260310-768 від 7.03.25.
З довідки №0000-000015 від 24.02.25,вбачається, що ОСОБА_1 працює в ТЗОВ"Успішний Готель" на посаді охоронця , його дохід за період з 01.08.24 по 31.01.25 становить 125 846,52грн.
Доказів про звільнення з роботи та отримання ним лише допомоги по догляду за дитиною-інвалідом в розмірі 6778,7грн. заявник не надав.
Оцінюючи наявні у справі докази,позицію позивачки, суд вважає, що є підстави для розстрочення рішення суду терміном на 6 місяців, задоволивши заяву частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 02 червня 2025 року у справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Франківськгого районного суду м. Львова від 02 червня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додаткових витрат на навчання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, терміном на 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили цієї ухвали суду шляхом сплати рівними платежами кожного місяця по 1666,67грн .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя М. І. Гулієва