вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" січня 2026 р. м. Київ Справа № 911/305/25
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику представників сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
08711, Київська область, Обухівський район, село Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045
до Фізичної особи-підприємця Коломойцева Миколи Миколайовича
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованності
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №4597 від 22.01.2025) Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Фізичної особи-підприємця Коломойцева Миколи Миколайовича про стягнення заборгованності.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії, що надані позивачем за договором з орендарем приміщення про надання послуги з постачання теплової енергії № 21/2/23 від 29.10.2021.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.
За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 11754 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 прийнято позовну заяву (вх. №4597 від 22.01.2025) Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Фізичної особи-підприємця Коломойцева Миколи Миколайовича про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №911/305/25; розгляд справи призначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам справи строки подання заяв по суті справи.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення (вх. № 2883/2025 від 04.03.2025).
Копія ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2025 направлялась судом сторонам справи: позивачу - через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та доставлена до його електронного кабінету 27.01.2025, відповідачу - 31.01.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта», на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена відповідачу 05.02.2025, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0601107467177.
Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи 05.02.2025.
Відповідач не скористався наданим йому частинами 1, 2, 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав повне рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження та оцінки усіх наданих суду доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд
встановив:
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є суб'єктом природної монополії з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, що зазначено на офіційному вебпорталі Антимонопольного комітету України від 19.01.2024 у Зведеному переліку суб'єктів природних монополій за №256. Відокремлений підрозділ Приватного акціонерного товариства «Центренерго» Трипільська ТЕС надає послуги з постачання теплової енергії споживачам міста Українка.
Матеріалами справи установлено, що між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» Трипільска ТЕС як виконавцем (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Коломойцевим Миколою Миколайовичем, який є орендарем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , як споживачем (далі - споживач) укладено договір №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача;
- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання;
- обсягу теплової енергії для гарячого водопостачання.
За наявності у будинку індивідуального теплового пункту, що належить власнику (співвласникам) будинку та якщо виконавця послуги з постачання гарячої води не визначено, до обсягу спожитої послуги входять обсяг теплової енергії, що надійшов до індивідуального теплового пункту, витраченої на приготування гарячої води.
Інформація про споживача:
1) адреса: номер будинку 1, приміщення №63, проспект Дніпровський, населений пункт місто Українка, район Обухівський, Київська область, індекс 08720;
2) опалювана площа приміщення - 59,5 кв. метрів;
3) теплове навантаження приміщення - 0,00317 Гкал/год (пункт 3 договору).
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої у будинку за показання вузла (вузлів) комерційного обліку.
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показників таких вузлів обліку.
Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (пункт 11 договору).
Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу обсягу спожитої послуги та плати за абонентське обслуговування.
Станом на 01.10.2021 плата за абонентське обслуговування становить 15,34 грн./міс. (без ПДВ), 18,41 грн./міс. (з ПДВ) (пункт 21 договору).
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на 01.10.2021 тариф на послугу становить 633,48 грн (без ПДВ), 760,18 грн (з ПДВ) за 1 Гкал.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це споживачам через місцеві ЗМІ з посиланням на рішення відповідних органів.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (пункт 22 договору).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 1 по 27 числа місяця але не може перевищувати місяць (пункт 23 договору).
Виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, що настав за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги: рахунок надається на паперовому носії, рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 24 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що настав за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 25 договору).
Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору (пункт 35 договору).
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплати пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (пункт 36 договору).
Договір набирає чинності з дня його укладання і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 42 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 43 договору).
Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання зобов'язань, що на дату такого припинення залишилися невиконаними (пункт 44 договору).
До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2022 року по травень 2024 року позивачем надавались відповідачу послуги на підставі договору, всього на суму 10475,37 грн.
Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідачем порушені взяті на себе грошові зобов'язання за договором, у зв'язку з чим, станом на 22.01.2025, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 10475,37 грн, що підтверджується відповідними актами здачі-прийому послуг, вказана заборгованість у розмірі 10475,37 грн залишається відповідачем несплаченою.
Такі обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з цим позовом та нарахуванням на суму основного боргу пені, 3% річних та інфляційних втрат.
За результатом розгляду справи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу обсягу спожитої послуги та плати за абонентське обслуговування.
Станом на 01.10.2021 плата за абонентське обслуговування становить 15,34 грн./міс. (без ПДВ), 18,41 грн./міс. (з ПДВ) (пункт 21 договору).
Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 1 по 27 числа місяця але не може перевищувати місяць (пункт 23 договору).
Виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, що настав за розрахунковим надає рахунок на оплату послуги: рахунок надається на паперовому носії, рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (пункт 24 договору).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 25 числа місяця, що настав за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 25 договору).
Наданими до матеріалів справи актами надання послуг та рахунками підтверджується надання позивачем відповідачу спірних послуг та їх вартість, обсяги, вартість та якість послуг відповідачем не заперечені, відповідно до пункту 24 договору строк оплати цих послуг настав, отже, відповідач свої грошові зобов'язання із своєчасної та повної оплати за договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021 не виконав, докази зворотного відповідачем до матеріалів справи не надані.
Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, викладені позивачем обставини відповідачем не спростовані, докази належної та своєчасної оплати заборгованості за договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021 у розмірі 10475,37 грн не надані.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, в частині стягнення основної заборгованості за договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021 у розмірі 10475,37 грн, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Також, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання за договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021, позивачем заявлена до стягнення пеня у розмірі 82,49 грн.
З огляду те, що відповідач у встановлений договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021 строк свого обов'язку зі своєчасної та повної сплати наданих послуг з постачання теплової енергії не виконав та допустив прострочення виконання грошового зобов'язання (у періоди, які вказані позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України (чинного на момент спірних правовідносин), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
За положеннями пункту 36 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
За перевіркою судом, розрахунок пені здійснений позивачем відповідно до вимог статті 232 Господарського кодексу України (чинного на час спірних правовідносин) та з наступного дня від дня прострочення основного зобов'язання.
З урахуванням суми боргу та строку прострочення сплати основного боргу відповідача за договором №21/2/23 з орендарем приміщення про надання послуг з постачання теплової енергії від 29.10.2021, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 82,49 грн.
За перевіркою судом правомірності нарахування позивачем пені та виходячи з умов договору, приписів статті 231 Господарського кодексу України (чинного на час спірних правовідносин), суд встановив, що таке нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, є арифметично правильним, у зв'язку з чим позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 82,49 грн пені, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 298,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 897,55 грн.
У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
За результатом перевірки судом розрахунку позивача, періоду нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що розрахунок відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 298,89 грн та інфляційні втрати у розмірі 897,55 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, а також, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.
Щодо повноважень Публічного акціонерного товариства "Центренерго", суд зазначає таке.
Трипільська ТЕС є відокремленим підрозділом Приватного акціонерного товариства "Центренерго" та діє на підставі положення, відповідно до пункту 4.5 якого теплова електростанція має право укладати угоди та вчиняти інші правочини, подавати, розглядати претензії та позови віл імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «Центренерго» в межах компетенції, визначеної положенням та довіреністю Приватного акціонерного товариства «Центренерго», може бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді та інше.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх. №4597 від 22.01.2025) Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Фізичної особи-підприємця Коломойцева Миколи Миколайовича про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коломойцева Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська область, Обухівський район, село Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045) 10475,37 грн (десять тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень тридцять копійок) основного боргу, 82,49 грн (вісімдесят дві гривні сорок дев'ять копійок) пені, 897,55 грн (вісімсот дев'яності сім гривень п'ятдесят п'ять копійок) інфляційних втрат, 298,89 грн (двісті дев'яносто вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок) 3 річних та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 20.01.2026.
Суддя С.О. Саванчук