ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2026Справа № 910/13946/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про стягнення 13549,58 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення майнової шкоди в розмірі 13549,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано завданням позивачу збитків внаслідок протиправної поведінки відповідача, працівниками якого 05.04.2025 без погодження із Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" було здійснено виконання земляних робіт за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144, що спричинили пошкодження підземного газопроводу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
09.01.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він проти позову заперечує, оскільки, позивачем не доведено наявність вини відповідача, а отже не доведено наявність всього складу правопорушення, що є необхідним для стягнення збитків. Відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджено наявність маркування, яке б свідчило про розміщення газопроводу в місці встановлення опор. Також, позивачем не підтверджено завдання збитків саме йому. Відповідач просив у позові відмовити.
13.01.2025 від позивача надійшла заява, в якій він проти доводів відповідача заперечує, та наполягає на обгрунтованості позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Постановою НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України".
Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 "Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ "Газорозподільні мережі України" діяльності з розподілу природного газу» pобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 44907200): до 31 грудня 2023 року забезпечити виконання зобов'язань, покладених на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (код ЄДРПОУ 20578072), за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності АТ «Київоблгаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходів державного контролю НКРЕКП діяльності АТ «Київоблгаз» за 2022 ? 2023 роки, у частині: прийняття на баланс Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» з балансу АТ «Київоблгаз» вузлів обліку природного газу, у тому числі тих, що були встановлені (замінені); виконання інших зобов'язань, покладених НКРЕКП на АТ «Київоблгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ «Київоблгаз».
Згідно додатку до Постанови НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022, в редакції постанови НКРЕКП від 31.08.2023 № 1596) до території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" відновиться Київська область.
Отже, з 01.01.2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.
А зі змісту додатка до Постанови НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022 вбачається, що територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" - Київська область.
Відповідно до наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей до видів діяльності позивача віднесено, зокрема, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.
Постановою від 30.09.2015 №2494 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" затвердила Кодекс газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Позивач зазначає, що 05.04.2025 о 16 год. 36 хв. на аварійно-диспетчерську службу ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшла заявка (15345) від представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з номеру телефону 068-672-09-11, щодо механічного пошкодження систем газопостачання за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Рожни, вул. Свободи, 144. 05.04.2025 представниками Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" встановлено, що під час встановлення електроопори пошкоджено підземний газопровід-ввід низького тиску 0,003 МПа, діаметром 40 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Рожни, вул. Свободи, 144. Після прибуття на місце аварії працівниками АДС встановлено додатковий пережим о 17 год. 08 хв. та складено Акт про пошкодження систем газопостачання № 5 від 05.04.2025 підписаний представниками Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі", зокрема, представником Петровичем Олегом Сергійовичем (посвідчення № 33640).
Позивачем складено розрахунок матеріальних збитків, завданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", внаслідок пошкодження підземного газопроводу низького тиску Ду 40 мм ПЕ, яке сталось 05.04.2025 за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144, на суму 13549,58 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 3 ст. 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Крім того, за загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.
Відповідно до частини 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.
Виходячи з цього, позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
До матеріалів справи долучено аварійну заявку № 15345, в якій зазначено про прийняття 05.04.2025 о 16:36 від представника ДТЕК повідомлення про механічне пошкодження системи газопостачання низького тиску за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144. Час виїзду ремонтної бригади - 16:38, час прибуття - 17:08, час виконання робіт - 21:07. Місце обстеження: газопровід ввід (дворовий ввід); результат обстеження: механічне пошкодження п/е 40 низького тиску; виконані роботи: по приїзду витоку газу не було, був встановлений пережим представниками ДТЕК; встановлено додатковий пережим; складено відповідні акти; викликалась поліція; проводилась фото, відеофіксація; відключений 1 абонент; надано інструктаж.
Згідно акту про пошкодження систем газопостачання № 5 від 05.04.2025, складеного представниками Броварського УЕГТ Майстром Кулик Д.В. та слюсарем Литвинчук В.Л., 05.04.2025 о 16:36 в аварійно-диспетчерську службу надійшла заявка № 15345 від ДТЕК про виток газу/пошкодження газопроводу за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144. Після обстеження місця події виявлено механічне пошкодження при встановленні електроопори ДТЕК. Пошкодження газопроводу призвело до витоку газу, розміри виявленого отвору пошкодження приблизно 34 на повний резервуар. Характеристики пошкодження об'єкта системи газопостачання: газопроводу: тиск 0,003 МПа, діаметр 40, матеріал ПЕ, підземний, дворовий ввід. Відомості про осіб, які винні у пошкодженні: представник ДТЕК майстер "Київобленерго" ОСОБА_1.. Проведення робіт з філією не погоджено. Орієнтовний час вчинення пошкодження - 16:20. На момент приїзду працівників АДС витоку газу не було, представниками ДТЕК встановлено пережим. Фіксація пошкодження здійснена за допомогою фото та відеофіксації. Здійснено звернення до правоохоронних органів за результатами події. Інформація щодо виявлених транспортних засобів, техніки представників організації, громадян та інше: ГАЗ НОМЕР_1 - бурова, біла Івеко НОМЕР_2 - автовишка біла. Копію акту отримав майстер ДТЕК ОСОБА_1., з застереженням, що акт складений не вірно - розбіжності в часі. До матеріалів справи долучені фотографії, з фіксацією пошкодження.
В підтвердження розміру завданих збитків до матеріалів справи долучено Розрахунок матеріальних збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", внаслідок пошкодження підземного газопроводу-вводу низького тиску 0,003 МПа, діаметром 40 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144, складений В.о. начальника управління Броварського ЕУГТ Київської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України". Розмір завданої шкоди всього склав 13549,58 грн, а саме: розробка ґрунту вручну в траншеях глибиною до 2 м без кріплень з укосами становить 589,75 грн без ПДВ; засипка вручну траншей, пазух котлованів і ям становить 362,12 грн без ПДВ; відріз поліетиленового газопроводу середнього та низького тиску діаметром 50 мм становить 1493,60 грн без ПДВ; встановлення поліетиленових фасонних частин: муфта ПЕ діаметром 25-75 мм становить 557,80 грн без ПДВ; матеріали: муфта ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-40 становить 191,76 грн без ПДВ, труба 63*3,6 ПЕ 100 SDR 17,6 газ становить 33,80 грн. без ПДВ, бензин становить 45,05 грн. без ПДВ; автопослуги: ГАЗ 33023 вартість послуги становить 598,00 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїду майстра до об'єкту становить 458,97 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїзду слюсаря до об'єкту 4р.-2 сл. становить 613,87 грн. без ПДВ; електрозварник 5 р. становить 351,56 грн. без ПДВ; пуск газу в окрему квартиру житлового будинку до 5 становить 930,90 грн. без ПДВ; автопослуги: автомобіль Volkswagen Caddy : вартість послуги становить 529,00 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїду майстра до об'єкту становить 458,97 грн. без ПДВ; вартість 1 години виїзду слюсаря до об'єкту 4р.-2 сл. становить 613,87 грн. без ПДВ; вартість виробничо-технологічних витрат та втрат газу становить 3462,31 грн. без ПДВ. Також долучено розрахунок об'єму необлікованого через пошкодження підземного розподільчого газопроводу низького тиску Дн 40 за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вулиця Свободи, 144 на суму 3462,31 грн без ПДВ, з ПДВ сума становить 4154,77 грн.
Позивач звернувся до відповідача з листом "Щодо відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу" № КОФ/100.3.1-ВИХ-12372-25 від 23.06.2025, в якому повідомляв про завдання збитків на суму 13549,58 грн та пропонував підписати договір, яким врегульовати відшкодування. Докази направлення та отримання листа долучені до матеріалів справи.
Кодексом визначено, що Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління (п. 4 глави 1, розділу І).
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором. Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний: 2) вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.
Газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Згідно з п. 1, 2 розділу ІІ Кодексу ГРМ газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування. До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об'єктів споживачів або суміжних Операторів ГРМ), зокрема, ГРМ включають: 1) газопроводи, зокрема підземні та/або надземні, високого, середнього та низького тиску; 2) обладнання для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні, зокрема ГРП та ШРП; 3) установки електрохімічного захисту від корозії; 4) лінії технологічного зв'язку, споруди, обладнання автоматизованих систем контролю та управління технологічними процесами і установок електрохімічного захисту; 5) переходи через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо); 6) будівлі та споруди для забезпечення експлуатації та оперативного обслуговування ГРМ; 7) споруди газорозподільних мереж, зокрема колодязі, запірна арматура, компенсатори, конденсатозбірники, контрольні трубки, контрольно-вимірювальні пункти, футляри, розпізнавальні і сигнальні знаки тощо.
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. Основні технічні та організаційні вимоги до експлуатації (у тому числі до робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням та реконструкцією) систем газопостачання природного газу з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, визначаються ПТЕСГ. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. (п. 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).
Згідно п. 1, 2, 5 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГРМ Оператор ГРМ повинен забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем та локалізацію і ліквідацію аварійних ситуацій в газорозподільній системі. Для локалізації і ліквідації аварійних ситуацій Оператором ГРМ організовуються підрозділи аварійно-диспетчерської служби (АДС) з цілодобовою роботою, включаючи вихідні та святкові дні. Для локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій споживач невідкладно повинен повідомляти про них аварійно-диспетчерській службі Оператора ГРМ за номером екстреного виклику або іншим номером, зазначеним у договорі розподілу природного газу, укладеному з Оператором ГРМ.
Отже, ТОВ "Газорозподільні мережі України", як Оператор ГРМ, зобов'язане здійснити дії для усунення наслідків аварійної ситуацій, що виникли із складовими ГРМ, зокрема підземними газопроводами різного тиску.
Відповідно до п. 1, 4, 5 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу.
Згідно п. 7, 8, 9 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі. Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проєкт плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
Пунктами 15, 16, 17, 18 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ передбачено, що до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт). Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт. Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні. Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до ПТЕСГ.
Також межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ).
Згідно із пунктом 2.1 розділу II ПБСГ, охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд. (пункт 1.12. глави 1 розділу V ПБСГ).
Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V ПБСГ, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. Ударні механізми для розпушування ґрунту можливо застосовувати на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) допускається проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу. За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані, меншій ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж 10 м), стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) з урахуванням наявності 20 м від крайніх паль.
Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Однак, всупереч чинного законодавства відповідач дозвіл на виконання будівельних монтажних та/або земельних робіт не отримав, не повідомив представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт.
Відповідач не заперечував та не спростовував обставин виконання робіт без повідомлення та отримання дозволу позивача.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач виконував земляні роботи без отримання письмового дозволу Оператора ГРМ, а також не повідомив Оператора ГРМ, у відповідності до п. 16 глави 4 розділу III Кодексу ГРС, не пізніше ніж за добу до початку проведення земляних робіт.
Відносно посилання відповідача на той факт, що на місцевості жодним чином не розміщені позначення наявності газопроводів, хоча це вимагається законодавством, суд зазначає наступне.
Пунктом 7.23 Державних будівельних норм України В.2.5-20:2018 «Газопостачання» передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються: 1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 м за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів); 2) у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів; 3) у місцях повороту траси газопроводу; 4) у місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками: 4) у місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги); 5) у місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нерознімних з'єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими.
Отже, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.
На долучених до матеріалів справи фотографії, вбачається наявність позначень газопроводу на місцевості.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, пошкоджено ділянку газопроводу-вводу низького тиску.
Згідно з п.3.9 ДБН В.2.5-20:2018 «газопровід-ввід - газопровід від місця приєднання до розподільного газопроводу до вимикаючого пристрою на вводі, що включає ділянки дворових газопроводів до вимикаючого пристрою на ввідному газо-проводі або до внутрішнього газопроводу». Газопровід-вводу та розподільний газопровід є різними складовими частинами газорозподільної мережі, що слідує з відомостей у таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-20:2018. Тобто, дана ділянка газопроводу, а саме пошкоджений газопровід-вводу не є лінійною (прямою) частиною газорозподільної мережі і на цю ділянку не поширюється вимога ДБН щодо встановлення сигнальних стовпчиків, які встановлюються виключно на прямих ділянках газопроводу (п.7.23 ДБН В.2.5- 20:2018).
Тобто сигнальні стовпчики в місці пошкодження, згідно приписів законодавства не мають встановлюватись. Натомість, на місцевості біля місця пошкодження відповідне маркування наявне.
Решта заперечень відповідача досліджені судом, проте вони не впливають на обгурнтованість позову та не спростовують тих, обставин, що відповідач при проведенні земляних/будівельних робіт не дотримався вимог законодавства щодо отримання письмового дозволу позивача та повідомлення за добу позивача про проведення відповідних робіт, з чого вбачається наявність його вини у пошкодженні газопроводу та завданню позивачу збитків у розмірі витрат на відновлення газопроводу та газопостачання та відшкодування втрат газу.
Отже, суд встановив, що внаслідок пошкодження газопроводу позивачу завдано збитків в загальному розмірі 13549,58 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема поданими розрахунками. Розмір шкоди перевірено судом, він визнаний арифметично та методологічно правильним і відповідачем не спростований.
Відтак, оцінивши подані сторонами докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення у діях відповідача, отже позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
За положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Суд вказує, що інші доводи сторін судом ураховані, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, м. Київ, вулиця Стеценка, 1А; ідентифікаційний код 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 44907200) збитки у розмірі 13549 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн 58 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко