ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2026Справа № 910/14070/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, ідентифікаційний код 30115243)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30, ідентифікаційний код 31681672)
про стягнення 23 771, 04 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про стягнення 23 771, 04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (далі - позивач) застраховано автомобіль "SKODA Fabia", державний номер НОМЕР_1 , номер договору комплексного страхування FO 2056134 від 10.09.2024 р., який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем "Renault Magnum 440", державний номер НОМЕР_2 з причепом "MOL K85F/27TRI/38ST MOL K85F/", державний номер причепу НОМЕР_3 . Позивачем, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля "SKODA Fabia", державний номер НОМЕР_1 у розмірі 18 386, 84 грн. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Renault Magnum 440", державний номер НОМЕР_2 з причепом "MOL K85F/27TRI/38ST MOL K85F/", державний номер причепу НОМЕР_3 , водій якого визнав свою провину повністю згідно з Європротоколом №110 від 01.11.2024, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" (далі - відповідач), а тому позивач звернувся із вимогою в порядку суброгації до відповідача, однак останній відповіді на вищезазначену вимогу не надав. Таким чином, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку суброгації у межах ліміту полісів ЕР № 223334149 та ЕР № 223334568 відповідно у розмірі 18 386,84 грн., а також обов'язок сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 391, 41 грн, інфляційні втрати у розмірі 956, 25 грн. та пеню у розмірі 4 036, 54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
26.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЕРША" подано відзив на позовну заяву (зареєстровано судом 22.10.2025), у якому відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки надана позивачем калькуляція не підтверджує розмір завданої шкоди автомобілю "SKODA Fabia", державний номер НОМЕР_1 , таким доказом може бути експертний звіт (висновок), виконаний відповідно до нормативних вимог, водночас позивач не забезпечив представнику відповідача можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу, чим позбавив останнього можливості провести оцінку самостійно.
27.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" подано відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, оскільки ремонтна калькуляція від 05.11.2024 складена із застосуванням системи AUDATEX, (Німеччина), яка враховує нормативи заводу-виробника і не передбачає підпису чи печатки, розмір відшкодування узгоджено з власником пошкодженого автомобіля, відсутність звіту про оцінку витрат на відновлення транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, якщо розмір шкоди підтверджено іншими доказами.
01.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЕРША" подано заперечення (на відповідь на відзив), в яких відповідачем зазначено, що оскільки позивачем не було надано пошкоджене майно на огляд представнику ПрАТ "СК "Перша", тому останнім наголошено про зобов'язання для підтвердження розміру збитку надати звіт (акт чи висновок) про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, оскільки згідно з абзацом 10 частини 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведення оцінки майна с обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
В той самий день, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" подано додаткові пояснення у справі, у яких позивач наголошує, що законодавство не вимагає звіту суб'єкта оціночної діяльності, якщо збитки підтверджені іншими допустимими доказами, натомість позивачем доведено: факт ДТП; вину водія, відповідальність якого застрахована відповідачем; проведення огляду авто; складення страхового акту; визначення збитків у системі AUDATEX; узгодження розміру шкоди з потерпілим; здійснення виплати; перехід права вимоги у порядку суброгації.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
10.09.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" як страховиком та ОСОБА_1 як страхувальником укладено договір комплексного страхування №FO-02056134, оформлений полісом №ЕР223377049, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем марки "SKODA FABIA", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; номер кузова НОМЕР_4 , 2006 року випуску.
Згідно умов договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП без вини ("пряме врегулювання").
01.11.2024 у м. Хмельницький, по вул. Славута сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 з причепом MOL К85F/27TRI/38ST MOL K85F/ д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 та ОСОБА_1 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Дана ДТП оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 01.12.2024, з якого вбачається, що ДТП сталася з вини водія автомобіля "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_2
04.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" із заявою про настання події №111.
Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) зафіксовано характер пошкоджень автомобіля "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 .
Згідно ремонтної калькуляції №92425958 від 05.11.2024 вартість ремонту автомобіля марки "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 , яка визначена за допомогою розрахунку електронної системи "AUDATEX", складає 18 386, 84 грн.
Позивачем складений та підписаний страховий акт №26692/33/924 від 11.11.2024, яким пошкодження транспортного засобу - "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 , внаслідок ДТП визнано страховою подією та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 18 386, 84 грн.
На підставі складеного страхового акту, виконуючи свої зобов'язання за договором комплексного страхування №FO-02056134 від 01.11.2024, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" перерахувало на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 18 386, 84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №34740 від 13.11.2024.
22.11.2024 позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування вих. №07218/9224 від 20.11.2024, оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС".
Вказана заява була вручена відповідачу 28.11.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням №0504098704653.
У відповідь на дане звернення відповідач направив лист №92 від 10.01.2025, у якому повідомив, що надана ремонтна калькуляція від 05.11.2024, яка виконана невстановленою особою, не може бути прийнята за основу для оцінки завданої шкоди, оскільки: відсутність інформації про виконавця розрахунку позбавляє можливості перевірити його кваліфікацію, досвід та відповідність вимогам, встановленим законодавством; калькуляція, виконана невідомою особою, не може вважатися належним доказом, оскільки вона не гарантує об'єктивності, точності та відповідності методологічним вимогам оцінки.
Таким чином, не забезпечивши можливість представнику ПрАТ "СК "Перша" провести огляд, не надавши експертне заключення щодо оцінки збитків, ПрАТ "СГ "ТАС" позбавило страховика можливості встановити обставини події та оцінити розмір збитків, а тому ПрАТ "СК "Перша" не має правових підстав для визнання майнової вимоги на відшкодування завданої шкоди.
Позаяк, відповідач вимоги за даною заявою не задовольнив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 18 386, 84 грн страхового відшкодування, 956, 25 грн інфляційних втрат, 391, 41 грн 3% та 4 036, 54 грн пені.
В свою чергу, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, наголошуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру завданого збитку, водночас позивач не забезпечив представнику відповідача можливість провести огляд пошкодженого транспортного засобу, чим позбавив відповідача можливості провести їх самостійно.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 наведеного Закону обставин дозволено спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Отже, з 18 вересня 2011 року в Україні в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 №3045-VI запроваджено механізм спрощеного оформлення ДТП.
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Відповідно до зазначеної Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Отже, сам факт складання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
З європротоколу від 01.11.2024 вбачається, що автомобіль марки "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, знаходився під керуванням ОСОБА_3 .
При цьому, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 01.11.2024 є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Дослідивши схему та обставини ДТП, які вказані водіями у повідомленні (європротоколі) від 01.11.2024, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля марки "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 . Будь-яких зауважень або заперечень ОСОБА_2 європротокол не містить, а відтак вина останнього є встановленою.
При цьому, суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність/відсутність вини в діях, в даному випадку водія.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №910/20412/16.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Отже, оскільки вина ОСОБА_2 встановлена вище, то шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 , відшкодовується ОСОБА_4 , як особою, яка на законних підставах керувала вказаним транспортним засобом.
Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 01.11.2024 суду не надано.
Під час розгляду справи судом встановлено, що з Приватним акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом №EP 223334149, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 01.11.2024.
Згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Отже, оскільки ОСОБА_5 , експлуатував автомобіль марки "Renault Magnum" 440 д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, зворотного суду не доведено, суд дійшов висновку, що відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЕРША".
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс серії №EP 223334149) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000, 00 грн., франшиза - 1 500, 00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності вартості відновлювального ремонту автомобіля "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 у зв'язку з відсутністю у позивача звіту про оцінку майна для визначення матеріального збитку при настанні страхового випадку, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу - це лише попередній оціночний документ, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 6 липня 2018 року в справі № 924/675/17, від 13 березня 2018 року в справі № 910/9396/17, від 28 січня 2020 року в справі № 917/500/18, від 21 грудня 2020 року в справі № 911/286/20 та від 4 березня 2021 року в справі № 910/4720/20.
Норма частини 1 статті 22 Закону, яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Водночас, згідно ремонтної калькуляції №92425958 від 05.11.2024 вартість ремонту автомобіля марки "SKODA FABIA" д.н.р. НОМЕР_5 , яка визначена за допомогою розрахунку електронної системи "AUDATEX", склала 18 386, 84 грн.
При цьому, слід зазначити, що дані, зазначені у вказаній ремонтній калькуляції, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на ту обставину, що його не повідомили про огляд пошкодженого транспортного засобу, не може бути підставою для відмови у виплаті суми страхового відшкодування, оскільки Методикою не передбачено обов'язковість виклику страховика за договором обов'язкового страхування для огляду КТЗ.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії №EP 223334149, розміри лімітів відповідальності (160 000,00 грн) та франшизи (1 500, 00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 886, 84 грн (18 386,84 (страхове відшкодування) - 1 500 (франшиза)), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
При цьому, пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Таким чином, оскільки відповідачем протягом 90 днів з дня отримання заяви про виплату страхового відшкодування вих. №07218/9224 від 20.11.2024 не виплачено суму страхового відшкодування, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 391, 41 грн, інфляційні втрати у розмірі 956, 25 грн та пеню у розмірі 4 036, 54 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині, оскільки позивачем здійснено нарахування на суму матеріального збитку без вирахування франшизи. За розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню 359, 48 грн 3%, 878, 24 грн інфляційних втрат та 3 707, 24 грн пені, в іншій частині цих позовних вимог належить відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на положення Закону України "Про судовий збір", оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.
Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30, ідентифікаційний код 31681672) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 16 886 грн 84 коп. 3% річних у розмірі 359 грн 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 878 грн 24 коп., пеню у розмірі 3 707 грн 24 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 224 грн 79 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.01.2026
Суддя Л.Г. Пукшин